Інституціоналізм
Інституціоналізм — система філософських і математичних ідей і методів, зв'язаних з розумінням математики як сукупності «інтуїтивно переконливих» розумових побудов. З погляду інтуїционізма, основним критерієм істинності математичної думки є інтуїтивна переконливість можливості проведення уявного експерименту, що пов'язується з цією думкою. Тому в інтуїционістськой математиці відкидається теоретико-множинний підхід до визначення математичних понять, а також деякі способи міркування, прийняті у класичній логіці.
Інституціоналізм виник на початку 20 ст., його засновниками були Т. Веблін, Дж. Коммонс, В. Мітчел та інші.
[ред.] В економіці
Інституціоналізм — напрям сучасної економічної думки, об'єктами дослідження якого є певні інститути (корпорація, держава, профспілки), а також правові, психологічні та морально-етичні аспекти. Ці інститути, на думку представників інституціоналізму, — рушійні сили розвитку суспільства. Теоретики інституціоналізму критикували вади традиційної економічної школи за відрив від соціальних проблем, виступали за соціологізацію економічної науки. Теоретики-інституціоналісти враховують такі нові явища сучасного суспільства, як планування і прогнозування, розширення внутрішнього ринку за допомогою орієнтації на масове споживання.
[ред.] Посилання
|
||||||||||||||
