Ісаія (Сланінка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ісаія (Сланінка)
Преосвященний єпископ Шумперкський
Церква: Православна Церква Чеських земель і Словаччини
 
Діяльність: православний священник
Народження: 25 червня 1980
Собранці, Кошицький край, Словаччина[1]

Єпи́скоп Іса́ія (чес. Biskup Izaiáš, світське ім'я — Іґор Сланінка, чес. Igor Slaninka; 25 червня 1980 (43 роки), Собранці, Чехословаччина) — єпископ Православної церкви Чеських земель і Словаччини з титулом Шумперкський, вікарій Оломоуцької і Брненської єпархії.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 червня 1980 року у православній сім'ї в місті Собранці у східній Словаччині.[2]

Закінчив початкову школу в Собранцях і Середню промислову електротехнічну школу в Михалівцях.

У період з 1998 по 2003 рік навчався на Православному богословському факультеті Пряшівського університету, після чого працював у дитячому домі.

У 2005 році переїхав до міста Мост у північній Чехії, де став насельником монастиря святого Прокопія Сазавського, заснованого митрополитом Дорофеем (Филиппом), та став секретарем митрополичої ради Православної Церкви Чеських земель і Словаччини.

24 березня 2007 року у храмі Різдва Пресвятої Богородиці в Мості поставлений у іподиякона.

28 травня 2007 у Мосту пострижений у ченця з іменем Ісайя на честь Ісайя Ростовський.

18 червня 2008 року отримав вчене звання доктора богослов'я, захистивши на богословському факультеті Пряшівского університету роботу на тему: «Історично-канонічний погляд на автокефалію нашої Православної церкви у Чеський землях і Словаччині».

11 вересня 2010 року в кафедральному соборі святих апостолів Петра і Павла у Шабаці в Сербії був рукоположений у сан диякона єпископом Шабацьким Лаврентієм (Шибуновичем).

1 листопада 2010 року у Празі митрополитом Христофором був возведений у сан архідиякона.

30 листопада 2010 року в Мюнхені митрополит Волоколамський Іларіон (Алфеєв) на прохання митрополита Чеських земель і Словаччини Христофора виконав хіротонію Ісаї (Сланінки) у сан ієромонаха[3].

28 грудня 2010 року у Мюнхені архієпископом Марком був піднесений у сан ігумена.

23 лютого 2011 року відправлений на парафію в Мост.

6 липня 2011 року став настоятелем монастиря святого Прокопія Сазавського в Мості.

6 листопада 2011 року митрополитом Христофором був піднесений у сан архімандрита.

15 листопада 2014 року на єпархіальному зібранні у Брні був обраний вікариєм єпископа Сімеона (Яковлевича).

22 лютого 2015 року у кафедральном соборі у Брно архієпископ Оломоуцький і Брненський Сімеон у співслужінні єпископа Тіхона (Голлоші) здійснив хіротонію архімандрита Ісаї (Сланінки) на єпископа Шумперкського.[4][5]

20 листопада 2019 року єпископ Ісая співслужив митрополитові Київському Епіфанію[6], чим поклав початок "гібридному" визнанню ПЦУ і своєю помісною церквою. Синод ПЦЧЗС не застосував щодо єпископа Ісаї жодних канонічних санкцій, чим де факто визнав можливість такого співслужіння[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Czech National Authority Database
  2. biskup Izaiáš - (РУССКИЙ). izaias.cz. Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 19 квітня 2019.
  3. Русская линия / Новости: Митрополит Волоколамский Иларион возглавил торжества по случаю 30-летия архиерейской хиротонии архиепископа Берлинского и Германского Марка. rusk.ru (рос.). Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 19 квітня 2019.
  4. Для Православной Церкви Чешских земель и Словакии пытаются создать «альтернативный синод». Церковно-Научный Центр "Православная Энциклопедия" (рос.). Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 19 квітня 2019.
  5. Administrator. Proclamation after ordination of bishop in Brno | Olomoucko-brněnská eparchie (cs-CZ) . Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 19 квітня 2019.
  6. Входимо в епоху "гібридного" визнання ПЦУ, - богослов про співслужіння чеського єрарха з Митрополитом Епіфанієм. risu.org.ua. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
  7. РЕПОРТАЖ: «Сдержанное отношение». Синод ПЦЧЗС не стал налагать прещения на епископа, сослужившего в Киеве с иерархами ПЦУ — Credo.Press. credo.press. Архів оригіналу за 19 грудня 2019. Процитовано 23 квітня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]