Вікарій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Віка́рій (лат. vicarius — «заступник», «намісник») — правитель адміністративного округу в Римській імперії; під'єпископ[1], заступник чи помічник архієрея у православній конфесії християнської релігії, помічник єпископа або пресвітера в католицькій конфесії християнської релігії (додатково «Вікарій Ісуса Христа» лат. Vicarius Christi вважається Папа Римський), у протестантських деномінаціях християнської релігії це помічник пастора (проповідника)[2][3][4][5][6][7].

Давній Рим[ред.ред. код]

Після Римських імператорів Діоклетіана і Костянтина Великого правитель діоцеза (області) Римської імперії, підлеглий префектові.

Католицтво[ред.ред. код]

Ця посада виникла у IV-V ст., коли встановилася практика призначення у віддалені від м. Риму області вікаріїв: вікаріатства[8].

У Католицькій Церкві — єпископ, що не має своєї єпархії, і що допомагає в управлінні єпархіальному архієреєві; також священик без парафії (приходу), що допомагає парафіяльному священикові (пол. wikariusz, wikary, лит. vikaras).

Апостольський вікарій (лат. vicarius apostolicus) — єпископ або пресвітер, що призначається Святим Престолом для управління апостольським вікаріатом.

Генеральний вікарій (лат. vicarius generalis) — представник єпархіального єпископа в області загального управління, в цій якості виконує ту ж функцію, що і ординарій.

Єпископський вікарій (лат. vicarius episcopalis) — представник єпархіального єпископа в області управління.

Парафіяльний вікарій (рос. приходской викарий, (лат. vicarius paroecialis) — священик, співробітник парафіяльного настоятеля, може призначатися для допомоги йому в здійсненні пастирського служіння в парафії, в певній його частині або для деякої групи парафіян, а також для несення певного служіння відразу в декількох парафіях. У парафії може бути призначений один парафіяльний вікарій або кілька. Парафіяльний вікарій призначається єпархіальним єпископом; він зобов'язаний заміщати парафіяльного настоятеля за його відсутності.

Судовий вікарій — суддя в єпархіальному суді, призначається єпархіальним єпископом, складає єдиний суд разом з єпископом; не може розглядати справи, які залишені (зарезервовані) за єпископом відповідно канонічного права.

Окружний вікарій —

Докладніше: Декан

Православ'я[ред.ред. код]

Офіційне введення назви в Російській Православній Церкві відбулося тільки в 1708 р., коли митрополитові Новгородському був призначений помічник з титулом «вікарій Карельський і Ладожський». Цілий штат вікарних архієреїв був заснований за правління Катерини II у 1764 р.. Лише в 1865 р. був отриманий дозвіл синоду на утворення православного вікаріатства. Що знаходилося у безпосередньому підпорядкуванні єпархіальних архієреїв, котрий визначав шерег обов'язків вікарія. Вікарії почали здійснювати керівництво релігійним життям у парохіях з'єднаних у вікаріатства (як правило група парафій розташованих у місті з навколишніми районами), підзвітні правлячому архієреєві. Вікарії почали представляти перед міжнародними релігійними організаціями Московський патріархат, керувати діяльністю духовних навчальних закладів тощо[9].

У Православній Церкві — єпископ, що не має своєї єпархії, і який допомагає в управлінні правлячому єпархіальному архієреєві. Може також іменуватися «титульним».

Англіканство[ред.ред. код]

Термін vicar в Церкві Англії в белетристиці часто перекладається як «вікарій», що по суті невірно, оскільки англійський термін позначає парафіяльного священика, до того ж історично молодшого по відношенню до rector. Аналог терміну «вікарій (вікарний єпископ)» в Англіканській церкві англійською мовою — suffragan bishop; у Католицькій Церкві — auxiliary bishop (єпископ).

Примітки[ред.ред. код]

  1. стор. 48, «Словник чужослів (знадібки)», Павло Штепа (УВАН та НТШ), вид. «Іван Гладун і сини», м. Торонто, 1977 р.
  2. Мельничук О. С. та ін. // «Словник іншомовних слів» / за ред. академіка АН УРСР Мельничука О. С., 2-е вид. — м. Київ : вид. Головна редакція УРЕ, 1985 р. — С. 154
  3. Яременко Василь, Сліпушко Оксана // «Новий тлумачний словник української мови» (Т. 1-4) / укл. Василь Яременко і Оксана Сліпушко. — м. Київ : вид. «Аконіт», 2000 р. — Т. 1 «А-Є» — С. 472. — ISBN 966-7173-02-X
  4. Колодний А., Лобовик Б. // «Релігієзнавчий словник» / за ред. професорів А. Колодного і Б. Лобовика (Інститут філософії НАН України). — м. Київ : вид. «Четверта хвиля», 1996 р. — С. 61. — ISBN 966-529-005-3
  5. «Современный толковый словарь русского языка» / г. Москва : изд. «Ридерз Дайджест», 2004 г. — С. 78. ISBN 5-89355-108-7 (рос.)
  6. Митрохин Л. Н. та ін. // «Христианство» (словарь) / под общ. ред. доктора философских наук Л. Н. Митрохина. — г. Москва : изд. «Республика», 1994 г. — С. 85-86. — ISBN 5-250-02302-9 (рос.)
  7. Новикова М. П. и др. // «Атеистический словарь» / под общ. ред. доктора философских наук М. П. Новикова. — г. Москва : изд. политической литературы, 1983 г. — С. 95. (рос.)
  8. Митрохин Л. Н. и др. // «Христианство» (словарь) / под общ. ред. доктора философских наук Л. Н. Митрохина. — г. Москва : изд. «Республика», 1994 г. — С. 85. — ISBN 5-250-02302-9 (рос.)
  9. Митрохин Л. Н. и др. // «Христианство» (словарь) / под общ. ред. доктора философских наук Л. Н. Митрохина. — г. Москва : изд. «Республика», 1994 г. — С. 85-86. — ISBN 5-250-02302-9 (рос.)

Джерела[ред.ред. код]

  • Мельничук О. С. та ін. // «Словник іншомовних слів» / за ред. академіка АН УРСР Мельничука О. С., 2-е вид. — м. Київ : вид. Головна редакція УРЕ, 1985 р. — С. 154.
  • Яременко Василь, Сліпушко Оксана // «Новий тлумачний словник української мови» (Т. 1-4) / укл. Василь Яременко і Оксана Сліпушко. — м. Київ : вид. «Аконіт», 2000 р. — Т. 1 «А-Є» — С. 472. — ISBN 966-7173-02-X
  • Колодний А., Лобовик Б. // «Релігієзнавчий словник» / за ред. професорів А. Колодного і Б. Лобовика (Інститут філософії НАН України). — м. Київ : вид. «Четверта хвиля», 1996 р. — С. 61. — ISBN 966-529-005-3
  • Аверинцев С. и др. // «Христианство» (энциклопедический словарь) / Аверинцев С. и др., г. Москва, 1993 г. — Т. 1. (рос.)
  • Митрохин Л. Н. и др. // «Христианство» (словарь) / под общ. ред. доктора философских наук Л. Н. Митрохина. — г. Москва : изд. «Республика», 1994 г. — С. 85-86. — ISBN 5-250-02302-9 (рос.)
  • Новикова М. П. и др. // «Атеистический словарь» / под общ. ред. доктора философских наук М. П. Новикова. — г. Москва : изд. политической литературы, 1983 г. — С. 95. (рос.)
  • «Современный толковый словарь русского языка» / г. Москва : изд. «Ридерз Дайджест», 2004 г. — С. 78. ISBN 5-89355-108-7 (рос.)
  • Брокгауз Ф. А., Ефрон И. А. // «Энциклопедический словарь» / Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. — г. СПб, 1880 г. (рос.)
  • Ефремова Т. Ф. // «Новый толково-словообразовательный словарь русского языка» (рос.)
  • Ожегов C. И., Шведова Н. Ю. // «Толковый словарь» / под ред. C. И. Ожегова и Н. Ю. Шведовой (рос.)
  • Даль В. И. // «Толковый словарь» (рос.)
  • Ушаков Д. Н. // «Толковый словарь русского языка» / под ред. Д. Н. Ушакова (рос.)

Посилання[ред.ред. код]