Ітерація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ітера́ція (від лат. iteratio — повторювання) — багатозначний термін, який в залежності від контексту може означати:

  • Повторне застосування математичної операції (із зміненими даними) при розв'язанні обчислювальних задач, яке дає можливість поступово наблизитися до правильного результату.
  • Результат багаторазового повторення якоїсь математичної операції.

Зміст

[ред.] Застосування

[ред.] Задача про нерухому точку

Ітерації застосовуються для розв'язування задачі

 x = Ax ,

де x — елемент певної множини, а A — оператор, що відображає множину саму в себе.

Ітераційна процедура розв'язку починається з довільно обраного елемента множини  x_0 . За цим елементом визначається наступна, перша ітерація

 x_1 = A x_0 .

Продовжуючи послідовно застосовувати оператор A, отримуємо для n-ої ітерації:

 x_n = Ax_{n-1} = A^n x_0 .

При виконанні певних умов така процедура збігається до певного елемента множини, який є розв'язком задачі.

Однак ітераційна процедура не завжди збіжна.

[ред.] Фрактальні структури

Незбіжні ітеративні процедури використовуються для побудови та вивчення фракталів. Наприклад, множина Мандельброта утворюється при ітеруванні:

z_{n+1}=z_n^2+c,

де z_0=0 \,, z_n та c — комплексні числа.

[ред.] Програмування

В програмуванні розрізняють ітераційні та рекурсивні алгоритми. При ітераційному алгоритмі певна функція викликається послідовно, і при потребі її повторного застосування, викликається знову із новим аргументом. В рекурсивних алгоритмах використовуються вкладені виклики функції.

[ред.] Див. також



Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами