Абревіатура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Абревіатура (лат. abbrevio — скорочую) — складноскорочені слова, похідне слово, що виникає внаслідок абревіації — утворення з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття. Вживаються в усній та писемній мові.

Абревіатури називають також акронімами (від дав.-гр. ἄκρος — «найвищий, крайній» та ὁ ὤνυμος та τό ὄνομα, ὄνυμα а ще οὔνομα, — «ім'я»). Щодо застосування терміну «акронім» існують різні думки: за однією, акронімами називають будь-які слова, складені з перших літер чи частин слів у скорочуваному словосполученні, за іншою — тільки такі, що вимовляються як цілісні слова, а не як послідовність назв літер.[1]

Окрім утворення із власне українських слів, абревіатури активно попов­нюються запозиченнями (алгол, кобол). Багато з них є термінами: байт, варикап, вариконд.

Утворення абревіатур[ред.ред. код]

Складноскорочені слова можуть утворюватися наступним чином:

  • складанням частин кожного із твірних слів, що входять до базового словосполучення: завмаг — завідуючий магазином
  • складанням частини твірного слова і цілого твірного слова: держадміністрація — державна адміністрація, медсестра — медична сестра
  • складанням назв початкових букв твірних слів: УТН — Українські телевізійні новини, ЛПУ — Ліберальна партія України, КЕБУ — Команда електронних бібліотек України
  • складанням початкових звуків твірних слів: загс — запис актів громадянського стану
  • складанням початкових частин і звуків, букв, цифр тощо: облвно — обласний відділ народної освіти, СУ-15 (Сухий — прізвище конструктора)

Типи абревіатур[ред.ред. код]

Компоненти абревіатур визначають їхні види. Літер­ні (ініціальні) абревіатури складаються з початкових літер (ООН, США, HAH), звукові — з початкових звуків (вуз, загс), складові — з початкових складів кожного слова словосполучення (колгосп). Іс­нують мішані абревіатури, в яких поєднані початкова частина першого слова і ціле друге (морфлот), початок першого слова та кінець останнього (мопед — від [мо(тоцикл + велоси)пед]).

Загалом, розрізняють такі типи абревіатур[2]:

  • буквено-звукова — абревіатура ініціального типу, в якій поєднуються буквена та звукова вимова (наприклад: ІНДЗ — ін-де-зе — індивідуальне науково-дослідне завдання; ЦСКА — це-ес-ка — Центральний спортивний клуб армії);
  • звукова — абревіатура, що складається з початкових звуків (ЛАЗ — Львівський автобусний завод, НАН — Національна академія наук);
  • ініціальна — абревіатура, що складається з початкових літер слів, які виступають твірною базою для певного похідного (наприклад: УПА — Українська повстанська армія, СБУ — Служба безпеки України);
    • ініціальна буквена — ;
    • ініціальна звукова — ;
    • ініціально-цифрова — ;
  • комбінована — ;
  • літерна — ;
  • мішана (змішана) — ;
  • складова — ;
  • словоформна — поєднання частини слова з відмінковою словоформою (Наприклад: завкафедри, коомроти, завскладу);
  • телескопічна — абревіатура, утворена шляхом поєднання початкової і кінцевої частин твірного слова (Наприклад: мерон — малоеластичний капрон);
  • уламкова — поєднання в абревіатурі асемантичних частин слова (Наприклад: педфак, медсанбат, студком, мехамат);
  • усічено-словесна — абревіатура, утворена шляхом поєднання частини слова з повноцінним словом (Наприклад: запчастини, продтовари, Казахфільм)

Будова морфем[ред.ред. код]

Докладніше: Аброморфема

Абревіатури бувають подільни­ми і неподільними. У перших чітко виділяють усі частини, які можуть сполучатися з іншими сло­вами чи аброморфемами. До таких в українській мо­ві належать, наприклад, слова з елементами вет-, військ-, мат-, мед-, політ- у першій позиції (ветдопомога, ветлікар, ветпункт, ветсанітар, ветфельдшер) чи -кор, -ком, -орг — у другій (власкор, спецкор, юнкор). До морфемно не­подільних належать буквені та звукові абревіатури.

По­діл абревіатур на складові частини якісно інший, ніж у нескорочених одиниць. В їхній будові виділяють своєрідні аброморфеми, межі яких не збіга­ються зі звичними співвідносними з ними за значенням і частково співвідносними за фор­мою морфемами (-ком-: виконком, міськви­конком і комітет).

Подібно до інших морфем аброморфеми наділені значенням, вони по­вторюються у багатьох словах і в сполученні з різними основами (медкомісія, медобслугову­вання, медперсонал, медпрацівник), отже, ви­користовуються як активний словотворчий формант.

Тематична група[ред.ред. код]

Абревіатури здебільшого належать до іменників і об'єд­нуються у великі тематичні групи назв:

  • країн (КНР — Китайська Народна Республіка),
  • партій (УНП — Українська народна партія),
  • міжнародних органі­зацій (ООН — Організація Об'єднаних Націй, РЄ — Рада Європи),
  • центральних органів виконачої вла­ди (СБУ — Служба безпеки України),
  • машин і приладів (ЕОМ — електронно-обчислювальна машина, врубмашина, земснаряд).

Вони стають твірними для багатьох похідних слів, серед яких переважають іменники — назви осіб (виконкомівець, метробудівець, фізкультурник) і відносні прикметники (домобудівний, харчо-блоковий, профкомівський).

Абревіатура в музиці[ред.ред. код]

Абревіатура — скорочення і спрощення нотного запису. Абревіатура використовується для позначення: повторення частини п'єси або окремих тактів, груп нот, подвоєння звуків, переносу звуків на октаву вгору або вниз, інструментів у партитурі, термінів. До абревіатури відносять також мелізми.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Дивіться статтю в англійській Вікіпедії Acronym and initialism
    • Використано матеріали зі статті в [{{{1}}} англійській Вікіпедії].
  2. Український словотвір у термінах. Словник-довідник. Вакарлюк Л. О., Панцьо С. Є. Тернопіль, 2007. — стор. 17-20

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]