Альфред Іст
| Альфред Іст | ||||
|---|---|---|---|---|
| Alfred Edward East | ||||
 | ||||
| Портрет Альфреда Іста роботи Філіпа Де Ласло, 1907 | ||||
| Народження |
15 грудня 1844[1][2] Кеттерінг[d], Велика Британія[3][4] | |||
| Смерть | 28 вересня 1913[1][3] (68 років) | |||
| Лондон, Сполучене Королівство[3][4] | ||||
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія | |||
| Жанр | живопис, гравюра | |||
| Навчання | Школа мистецтв Глазго | |||
| Діяльність | художник, унаочнювач, графік | |||
| Член | Королівська академія мистецтв | |||
| Роботи в колекції | Оклендська галерея мистецтвd, Тейт, Національна галерея Вікторії, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Національна галерея, Hungarian National Galleryd, Музей образотворчих мистецтв, Національний музей образотворчого мистецтва[5], Aberdeen Art Galleryd, Єльський центр британського мистецтваd, Національний музей мистецтва Каталонії, Gallery Oldhamd і Тейт Британія | |||
|
| ||||
 Альфред Іст у Вікісховищі | ||||
Альфред Іст (англ. Sir Alfred Edward East; 15 грудня 1844 — 28 вересня 1913) — англійський живописець і гравер.
Біографія[ред. | ред. код]
Альфред Іст народився у Кеттерінгу, графство Нортгемптоншир. Навчався у Школі мистецтв Глазго, потім у Парижі у Школі образотворчого мистецтва в класах Робера-Флорі і Бугро. Після повернення до Лондона, в квітні 1888 року спільно з художниками Томасом Готчем і Вільямом Інгремом організував виставку у галереї Товариства витончених мистецтв, а наступного року, отримавши замовлення від директора Товариства, провів шість місяців у Японії, де малював пейзажі і портрети місцевих жителів. Виставка робіт, створених у цій подорожі, відбулась у Товаристві 1890 року і мала величезний успіх.
У 1906 році Альфред Іст був обраний президентом Королівського товариства британських художників і обіймав цю посаду до кінця життя. Також 1906 року він опублікував ілюстрований альбом «Мистецтво пейзажу у живописі» (The Art of Landscape Painting in Oil Colour). В цій книзі він описує техніку використання кольору, напівтонів і ескізу олівцем. У 1910 році король Едуард VII посвятив Альфреда Іста у лицарі. 31 липня 1913 року у Кеттерінгу відкрилася Художня галерея Альфреда Іста, спроектована Джоном Альфредом Готчем.
Картини Іста регулярно виставлялися у Королівський академії мистецтв з 1883 року. Пізніше він став асоційованим членом академії, а 1913 року був обраний повноправним членом.
Романтичні пейзажі Альфреда Іста демонструють вплив барбізонської школи.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Озеро восени -
Фієста -
Вид на озеро Маджоре з боку Стрези -
Немурський замок
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альфред Іст |
Джерела[ред. | ред. код]
- Біографія [Архівовано 9 жовтня 2021 у Wayback Machine.] у Британській енциклопедії
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- ↑ Alfred East — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- ↑ https://www.bellasartes.gob.ar/
|
