Альхена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альхена
Дані спостереження
Епоха J2000
Сузір’я Близнята
Пряме піднесення 06г 37х 42.71050с[1]
Схилення +16° 23′ 57.4095″[1]
Видима зоряна величина (V) 1.915[2]
Характеристики
Спектральний клас A1.5IV+
Показник кольору (B−V) +0.005[2]
Показник кольору (U−B) +0.137[2]


Астрометрія
Променева швидкість (Rv) -12.5[3] км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: +13.81[1] мас/р
Схил.: -54.96[1] мас/р
Паралакс (π) 29.84 ± 2.23 мас[1]
Відстань 109 ± 8 св. р.
(34 ± 3 пк)
Абсолютна зоряна
величина
(MV)
Фізичні характеристики
Маса 2.81[4] M
Радіус 3.3[5] R
Світність 123[5] L
Ефективна температура 9,260[6] K
Інші позначення
Альхена, 24 Близнят, BD +16°1223, FK5 251, GCTP1539.00, HIP 31681, HD 47105, HR 2421, SAO 95912.[1][7]
Посилання
SIMBADдані для gamma+Gem

Альхена (γ Gem, γ Близнят, Альмейзан) - третя за яскравістю зоря в сузір'ї Близнят. Зоря має видиму зоряну величину 1,9[2], завдяки чому її можна побачити неозброєним оком навіть у місті. Згідно з вимірюваннями паралакса, які провів супутник Гіппаркос, вона розташована на відстані приблизно 109 парсек від Землі[1].

Властивості[ред. | ред. код]

Альхена майже витратила запас гідрогену у своєму ядрі й увійшла в стадію субгіганта. Її маса у 2,8[4] разів більша ніж маса Сонця, а радіус - у 3,3[5]. Яскравість її зовнішньої оболонки, яка має ефективну температуру 9 260 K[6], приблизно у 123 рази [5] більша ніж у Сонця[6], що робить її типовою зорею класу А з білим відтінком[8].

Спектроскопічні дослідження показують, що це система подвійної зорі, період якої 12,6 років (4 614,51 днів), зі значним ексцентриситетом[9].

Походження назви[ред. | ред. код]

Назва Альхена походить від арабського слова الهنعه Аль хан'ах, "тавро" (на шиї верблюда), тоді як інша назва Альмейсан походить також від арабського слова المیسان Аль майсан, "той, що сяє". Аль хан'ах була назвою скупчення зірок, до складу якого входили крім цієї зірки, μ Близнят (Tejat Posterior), ν Близнят, η Близнят (Tejat Prior) і ξ Близнят (Альзірр). Їх також об'єднували в Аль Нухатай, двоїна Аль Нухат, "горб верблюда"[10].

В каталозі зірок Календаря Аль Ашасі Аль Ноуаккет ця зоря була позначена як Нір аль Хенат, що перекладалось на латину як Prima του al Henat, що означає найяскравіша з Аль Хенат[11].

За китайською класифікацією зірка під назвою Джінг Су Сан (井宿三, третя криниці)[12] входила до складу китайського сузір'я Криниці (井宿)[13].

В культурі[ред. | ред. код]

Назву Альхена мав голландський корабель, що в жовтні 1927 року врятував багато пасажирів італійського круїзного лайнера Principessa Mafalda[14]. Крім того на честь зірки був названий американський вантажний корабель-амфібія USS Alhena (AKA-9).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж van Leeuwen, F. (November 2007), Validation of the new Hipparcos reduction, Astronomy and Astrophysics, 474 (2): 653—664, arXiv:0708.1752, Bibcode:2007A&A...474..653V, doi:10.1051/0004-6361:20078357
  2. а б в г Gutierrez-Moreno, Adelina та ін. (1966), A System of photometric standards, т. 1, Publicaciones Universidad de Chile, Department de Astronomy, с. 1—17, Bibcode:1966PDAUC...1....1G
  3. Evans, D. S. (June 20–24, 1966), The Revision of the General Catalogue of Radial Velocities, у Batten, Alan Henry; John Frederick (ред.), Determination of Radial Velocities and their Applications, Proceedings from IAU Symposium no. 30, University of Toronto: International Astronomical Union, Bibcode:1967IAUS...30...57E
  4. а б Shaya, Ed J.; Olling, Rob P. (January 2011), Very Wide Binaries and Other Comoving Stellar Companions: A Bayesian Analysis of the Hipparcos Catalogue, The Astrophysical Journal Supplement, 192 (1): 2, arXiv:1007.0425, Bibcode:2011ApJS..192....2S, doi:10.1088/0067-0049/192/1/2
  5. а б в г Malagnini, M. L.; Morossi, C. (November 1990), Accurate absolute luminosities, effective temperatures, radii, masses and surface gravities for a selected sample of field stars, Astronomy and Astrophysics Supplement Series, 85 (3): 1015—1019, Bibcode:1990A&AS...85.1015M
  6. а б в Adelman, Saul J.; Philip, A. G. Davis (December 1994), Elemental abundances of the B and A stars. 2: Gamma Geminorum, HD 60825, 7 Sextantis, HR 4817, and HR 5780, Astronomical Society of the Pacific, Publications, 106 (706): 1239—1247, Bibcode:1994PASP..106.1239A, doi:10.1086/133501
  7. ALHENA -- Spectroscopic binary, SIMBAD, Centre de Données astronomiques de Strasbourg, архів оригіналу за 29 грудня 2014, процитовано 4 лютого 2012
  8. The Colour of Stars, Australia Telescope, Outreach and Education, Commonwealth Scientific and Industrial Research Organisation, 21 грудня 2004, архів оригіналу за 10 березня 2012, процитовано 16 січня 2012
  9. Lehmann, H. та ін. (February 2002), The spectroscopic binaries 21 Her and gamma Gem, Astronomy and Astrophysics, 383: 558—567, Bibcode:2002A&A...383..558L, doi:10.1051/0004-6361:20011746
  10. Allen, R. H. (1963). Star Names: Their Lore and Meaning (вид. Reprint). New York: Dover Publications Inc. с. 234. ISBN 0-486-21079-0. Процитовано 12 грудня 2010.
  11. Knobel, E. B. (June 1895). Al Achsasi Al Mouakket, on a catalogue of stars in the Calendarium of Mohammad Al Achsasi Al Mouakket. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 55: 429. Bibcode:1895MNRAS..55..429K. doi:10.1093/mnras/55.8.429.
  12. 香港太空館 - 研究資源 - 亮星中英對照表 [Архівовано 25 жовтня 2008 у Wayback Machine.], Hong Kong Space Museum. Accessed on line November 23, 2010.
  13. 中國星座神話, written by 陳久金. Published by 台灣書房出版有限公司, 2005, ISBN 978-986-7332-25-7.
  14. http://www.markos.it/quaderni/plata.htm [Архівовано 26 грудня 2016 у Wayback Machine.] Розповідь про порятунок пасажирів(італ.)