Аліса Бабетт Токлас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аліса Бабетт Токлас
Народилася 30 квітня 1877(1877-04-30)[1][2][…]
Сан-Франциско, Каліфорнія, США
Померла 7 березня 1967(1967-03-07)[3][4][5] (89 років)
Париж[6]
Поховання Пер-Лашез і Grave of Gertrude Steind
Громадянство США США
Діяльність письменниця
Alma mater Вашингтонський університет
Мова творів англійська
Magnum opus The Alice B. Toklas Cookbookd[7]

CMNS: Аліса Бабетт Токлас у Вікісховищі

Аліса Бабетт Токлас (англ. Alice Babette Toklas; 30 квітня 1877, Сан-Франциско — 7 березня 1967, Париж) — американська письменниця, кохана Ґертруди Стайн.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походила із забезпеченої польсько-єврейської родини. Навчалася музиці[8].

У 1907 році зустріла в Парижі Ґертруду Стайн, з якою прожила разом майже сорок років, включаючи роки нацистської окупації.

У їхньому паризькому салоні на вулиці Флерюс бували Шервуд Андерсон, Ернест Хемінгуей, Френсіс Скотт Фіцджеральд, Торнтон Вайлдер, Пол Боулз, художники Пікассо, Матісс, Брак.

У 1933 році Токлас з'явилася публіці в образі оповідачки книги Стайн «Автобіографія Аліси Б. Токлас»[9].

Після смерті подруги Токлас опублікувала «Поварену книгу Аліси Б. Токлас» у 1954 році, в якій спогади про спільне життя змішувалися з кулінарними рецептами. У 1963 році вона видала книгу мемуарів «Те, що запам'яталося». Останні роки Аліси Токлас були досить важкими через слабке здоров'я та фінансові проблеми. В останні роки життя звернулася до католицизму в 1957 році.[10][11][12] Вона померла в злиднях на 90-му році життя і похована поруч з Ґертрудою Стайн на цвинтарі Пер-Лашез у Парижі[13]. Її ім'я вигравірувано на звороті надгробка Стайн[14].

Образ у мистецтві[ред. | ред. код]

Портрет Аліси Токлас написала Дора Маар у 1952 році, її неодноразово фотографував Карл ван Вехтен. Один з найвигадливіших кулінарних рецептів Аліси організує сюжет фільму «Я люблю вас, Аліса Токлас» (1968, див: [1]). Як персонаж вона з'являється у фільмах « Пригоди Пікассо» (1978, «Чекаючи місяця» (1987, див. [2]), « Північ у Парижі» (2011).

Література[ред. | ред. код]

  • Souhami D. Gertrude and Alice. Hammersmith; London: Pandora, 1991.
  • Linzie A. The True Story of Alice B. Toklas: a Study of Three Autobiographies. Iowa City: University of Iowa Press, 2006.
  • Malcolm J. Two Lives: Gertrude and Alice. New Haven: Yale UP, 2007.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. SNAC — 2010.
  3. а б Find a Grave — 1996.
  4. Wagner-Martin L. Toklas, Alice B. (30 April 1877–07 March 1967), writer, author of cookbooks, and Gertrude Stein's companion // American National Biography Online / S. Ware[New York]: Oxford University Press, 2017. — ISSN 1470-6229doi:10.1093/ANB/9780198606697.ARTICLE.1601651
  5. FemBio database
  6. Зведений список імен діячів мистецтва — 2021.
  7. Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 1085.
  8. Malcolm, Janet. Strangers in Paradise: How Gertrude Stein and Alice B. Toklas got to Heaven. The New Yorker. Процитовано 10 квітня 2023.
  9. Souhami, Diana — Gertrude and Alice: Gertrude Stein and Alice B.Toklas, London: Pandora, 1991. ISBN 978-0044408338
  10. Eplett, Layla. Go Ask Alice: The History of Toklas' Legendary Hashish Fudge. Scientific American Blog Network (англ.). Процитовано 10 квітня 2023.
  11. Green, David B. (7 березня 2016). This Day in Jewish History | 1967: Gertrude Stein's Lesbian Lover, Hash Brownie Publicist, Dies in Penury. Haaretz. Процитовано 10 квітня 2023.
  12. Winslow, Art (6 жовтня 2007). Behind the facade. Chicago Tribune. Процитовано 10 квітня 2023.
  13. Wilson, Scott. Resting Places: The Burial Sites of More Than 14,000 Famous Persons, 3d ed.: 2 (Kindle Locations 44876-44877). McFarland & Company, Inc., Publishers. Kindle Edition.
  14. Linzie, Anna (2006), The True Story of Alice B. Toklas: A Study of Three Autobiographies, University of Iowa Press, ISBN 978-0-87745-985-9

Посилання[ред. | ред. код]