Канна (антилопа)
| Антилопа канна | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
| Taurotragus oryx[2] (Pallas, 1766) |
||||||||||||||||||
 |
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
* Tragelaphus oryx
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
Канна звичайна (Taurotragus oryx) — вид роду Канна (Taurotragus), родини бикових (номінативна підродина бикові, Bovinae).
Зміст |
[ред.] Опис
Найбільший представник з екоморфологічної групи "антилопа".
Жовтувато-коричневого кольору, висотою близько 2 м, як самці, так і самиці мають спіралевидні роги до 45 см довжиною. Водиться в Центральній і Південній Африці.
[ред.] Доместікація
У Древньому Єгипті антилопа канна була домашньою твариною: її доїли, впрягали до плуга, у вози. Але потім інші копитні, які виявились продуктивнішими, витіснили канн з господарського ужитку.[3] Досліди з приручення канн були розпочаті в середині XX століття в Африці, а у нас цим займалися в заповіднику Асканія-Нова. Невелике стадо антилоп канн було акліматизоване в заповіднику ще в кінці XIX століття. У наші дні в Асканійському степу пасуться 28 видів різних антилоп. Найбільш тямущі і довірливі з усіх — канни. В Асканії-Нова була організована ферма, де доять цих величних тварин. Деякі з них дають до 7 літрів «молокану» (молоко антилоп канн) на день. Це молоко містить 13% жиру, а також набагато більше, ніж у коров'ячому, цукру і білків, особливі цілющі речовини. «Молкан» допомагає при виразках шлунка, туберкульозі, загоєнні ран, при інших шкірних і шлунково-кишкових захворюваннях.[3]
Першою дійною канной в Асканії-Нова стала антилопа на прізвисько Ніла, коли у неї загинуло теля. Після Ніли дозволили доїти себе Венера, Нектория, Нота та інші канни. Наукові співробітники заповіднику спробували доїти й інших антилоп. Деякі з них, як от нільгау, стали дійними, інші ж, особливо гну, дикі і близько не підпускають доярок.[3]
[ред.] Примітки
- ↑ «Tragelaphus oryx». Iucnredlist.org. 2010-11-27. http://www.iucnredlist.org/apps/redlist/details/22055/0. Процитовано 2011-01-05.
- ↑ (англ.) «common eland Tragelaphus oryx». Ipmimages.org. 2010-05-04. http://www.ipmimages.org/browse/subimages.cfm?sub=3585. Процитовано 2011-01-05.
- ↑ а б в (рос.) Акимушкин И. И. Мир животных: Насекомые. Пауки. Домашние животные. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Мысль, 1990. — 462 с. ISBN 5-244-00444-1
