Антоній Амірович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Антоній Амірович
Особисті дані
Повне ім'я Антоній Мар'ян Амірович
Народження 29 серпня 1904(1904-08-29)
  Крешовиці, Краківський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина[1]
Смерть 9 листопада 1993(1993-11-09) (89 років)
  Лондон, Велика Британія
Громадянство Польща Польща
Позиція нападник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1921—1923 Польща «Краковія» ? (?)
1923—1925 Польща «Легія» ? (?)
1925 Польща WTC ? (?)
1925—1928 Польща «Легія» 40 (2)
1929—1931 Польща «Чарні» (Л) 34 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1924 Польща Польща 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Антоній Маріан Амірович (пол. Antoni Marian Amirowicz; 29 серпня 1904, Крешовиці, Австро-Угорщина — 9 листопада 1993, Лондон, Велика Британія) — польський футболіст вірменського походження[2], грав на позиції нападника й півзахисника. Гравець національної збірної Польщі.

Життєпис[ред. | ред. код]

Добровольцем брав участь в обороні Варшави в 1920 році. У 1925 році закінчив Варшавське педагогічне училище[джерело?]. До 1939 року служив у слідчій поліції.

Учасник Вересневої війни, під час якої потрапив у радянський полон. Вступив в армію Андерса. Служив у складі 3-ї Карпатської стрілецької дивізії в званні сержанта[3].

Учасник боїв під Монте-Кассіно, Лоретто й Анконою. Був поранений у бою під Сенігалією. Вивезений у госпіталь до Англії, де потім й залишився.

Нагороджений рядом польських і британських військових нагород.

Жив у Брентфорді, де працював на кіностудії до виходу на пенсію.

Футбольна кар'єра[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Футбольну кар'єру розпочав у 1921 році в «Краковії». У 1923 році перейшов до варшавської «Легії». Після того, як «Легію» виключили з Чемпіонату Варшави через фінансові борги в 1925 році, багато зірок клубу, в числі яких був й Амирович, перейшли в інший столичний клуб «WTC». Більшість гравців повернулися в «Легію» вже через декілька місяців[4]. Антоні Амирович був учасником матчу «Погонь» (Львів) — «Легія» (Варшава), який увійшов в історію, як найбільша поразка «Легії». Поєдинок відбувся 3 вересня 1927 року і завершився з рахунком 11:2 на користь «Погоні»[5]. У наступному році в складі клубу виграв бронзові медалі Чемпіонату Польщі. У 1929 році перейшов до складу клубу «Чарні» зі Львова, в складі якого відіграв ще три сезони (34 матчі, 1 гол). Футбольну кар'єру завершив у 1931 році.

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

У футболці національної збірної Польщі зіграв одного разу: 10 червня 1924 року у Варшаві в програному (2:3) поєдинку проти США. Перший гравець «Легії», який зіграв у складі національної збірної[2].

Досягнення[ред. | ред. код]

  • Польща Кубок Польського товариства євгеніки
    • Володар (1): 1926[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 90minut.pl — 2003.
  2. а б Kalendarium Stulecia Legii - 10 czerwca (пол.). legia.com. Архів оригіналу за 28 грудня 2018. Процитовано 1 березня 2017.
  3. Janusz Stankiewicz. Janusz Stankiewicz. Genealogia, przodkowie, badania genealogiczne, forum dyskusyjne. www.stankiewicze.com. Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 1 березня 2017.
  4. 1918-1930 - Historia Legii Warszawa - Legia Warszawa (пол.). legia.com. Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 2 березня 2017.
  5. Historia Legii: Najwyższa porażka w historii - legionisci.com. Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 1 березня 2017.
  6. Legionisto, wystąp! Przegląd kadr Stulecia: Paweł Akimow (пол.). legia.com. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 2 березня 2017.

Література[ред. | ред. код]

  • Gowarzewski A Mistrzostwa Polski. Ludzie (1918—1939). 100 lat prawdziwej historii (1). — Katowice : Wydawnictwo GiA, 2017. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]