Антуан де Сент-Екзюпері

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Антуан де Сент-Екзюпері
Antoine de Saint-Exupéry
Saint-Exupéry 4.png
Дата народження: 29 червня 1900(1900-06-29)
Місце народження: м. Ліон, Франція
Дата смерті: 31 липня 1944(1944-07-31) (44 роки)
Місце смерті: м. Марсель, Франція поблизу о.Корсика
Рід діяльності: письменник, авіатор
Magnum opus: «Маленький принц»
Премії:

Премія Феміна, Гран-прі Французької академії в номінації «Роман», Національна книжкова премія


Антуа́н де Сент-Екзюпері́ (фр. Antoine Marie Roger de Saint-Exupéry; серед друзів відомий як Сент-Екзюпері, народився 29 червня 1900, Ліон — помер 31 липня 1944, Тірренське море) — французький письменник і авіатор, граф.

Біографія[ред.ред. код]

Народився у старовинній прованській аристократичній родині. Батько помер, коли Антуану було 4 роки, і вихованням 5 дітей займалася мати, графиня Марі де Сент-Екзюпері.

Антуан закінчив школу єзуїтів у Монтре. Його рідні готували йому блискуче майбутнє, але доля хлопчика визначилася, коли в місті Амберьє 12-річного Антуана взяв із собою в демонстраційний політ льотчик Габріель Сальєз. В ті роки, на світанку ери повітроплавання, професія авіатора була рідкісною та романтичною. Вона цілком відповідала характеру й устремлінням юнака, закоханого в небо.

З початку Другої світової війни повернувся до французької військової авіації, а після капітуляції Франції наприкінці 1940 року емігрував до США.

У Нью-Йорку 1943 року вийшов друком «Маленький принц». Сент-Екзюпері власноруч ілюстрував його акварелями. Це єдине видання, яке побачило світ за життя автора.

Сент-Екзюпері в кабіні свого останнього літака

Із 1943 р. служить військовим льотчиком у французьких військах у Північній Африці. Нагороджений Воєнним хрестом Французької Республіки.

Друзі згадували, що в останній його рік небезпека була йому потрібна, «як таблетка знеболювального». Перед своїм останнім польотом залишив записку: «Якщо мене зіб'ють, я абсолютно ні про що не жалкую…»

У свої 44 роки він був занадто старий для військової авіації. Увага й реакція підводили його. За роки польотів він отримав стільки поранень та понівечень, що був навіть не в змозі без сторонньої допомоги натягти комбінезон. Він насилу втискав у тісну кабіну літака своє обважніле, поламане в численних катастрофах тіло. На землі страждав від 40-градусної алжирської спеки, а в небі, на висоті 10 тисяч метрів, — від болю у погано зрощених кістках. Його розсіяність стала легендарною. Він і замолоду літав не «за правилами», а за інстинктом, забував прибрати шасі, підключав порожній бензобак і сідав «не туди». Але тоді його виручало внутрішнє чуття, яке допомагало врятуватися навіть у найбезвихідніших ситуаціях. А тепер він був немолодий і нездоровий, і кожна дрібничка перетворювалася для нього на випробування.

У липні 1944 року вирушив у бойовий виліт, з якого не повернувся.

Його літак був знайдений у 2004 році.

1945 року «Маленького принца» надрукували у Франції. У розпорядженні французького видавця не було малюнків Сент-Екзюпері, тому їх копіювали з американського видання і, як з'ясувалося значно згодом, іноді зі значними помилками. Французька публікація 1945 року стала джерелом усіх наступних. Деякі помилки вкралися і в текст.

1948 — опубліковано незакінчену повість «Цитадель».

Браслет Сент-Екзюпері, знайдений у морі біля Марселя

Консуело[ред.ред. код]

Зі своєю красунею-дружиною Екзюпері зустрівся 1930 року, під час праці в Буенос-Айресі. Консуело Ґомес Карільйо, якій не було й 22 років, устигла вже двічі побувати у шлюбі. Її другий чоловік, ґватемальський дипломат і письменник Енріко Ґомес Карільйо, наклав на себе руки.

Вона чудово розумілася на живописі, непогано ліпила, дружила зі Сальвадором Далі та Максом Ернстом. Була відома своєю ексцентричністю: на світський прийом графиня де Сент-Екзюпері могла прийти у лижному костюмі та гірських черевиках.

Вона внесла в життя Антуана поезію, фантазію, легкість. Троянда з «Маленького принца» була списана саме з Консуело.

Роман «Нічний політ», розпочатий у період їхніх палких стосунків, було написано фактично завдяки твердій стійкості Консуело: Сент-Екзюпері одержував доступ до спальні лише тоді, коли в щілину під дверима просовував чергові 5-6 списаних аркушів рукопису.

У розлуках Сент-Екзюпері дуже сумував за Консуело. За два дні до того, як вирушити на війну, він заздалегідь написав розгорнуте любовне послання дружині: «Зітчи мені плащ із твого кохання, Консуело, і жодна куля не зачепить мене!».

Бібліографія[ред.ред. код]

Назва твору українською мовою Назва твору французькою мовою Рік написання Примітка
Авіатор L'Aviateur 1926 Ця новела стане матеріалом для Південного поштового
Південний поштовий Courrier Sud 1929
Нічний політ Vol de nuit 1931 Український переклад: Анатоль Перепадя
Планета людей Terre des hommes 1939 Український переклад: Анатоль Перепадя
Переліт в Аррас Pilote de guerre 1942
Маленький принц Le Petit Prince 1943 Український переклад: Анатоль Перепадя
Лист до заручника Lettre à un otage 1944 Український переклад: Анатоль Перепадя
Цитадель Citadelle 1948 Український переклад: Петро Таращук
Листи юності Lettres de jeunesse 1953
Записники Carnets 1953 Український переклад: Петро Таращук
Листи до матері Lettres à sa mère 1955
Військові записки Écrits de guerre 1982
Манон, танцівниця Manon, danseuse 2007
Листи до невідомого Lettres à l'inconnue 2008


Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3

Посилання[ред.ред. код]