Арифметична функція
Арифметична функція — функція, визначена на множині натуральних чисел
, що приймає значення в множині комплексних чисел
.
Зміст |
Визначення [ред.]
Як випливає з визначення, арифметичною функцією називається будь-яка функція
Назва арифметична функція пов'язана з тим, що в теорії чисел відомо багато функцій
натурального аргументу
, які виражають ті або інші арифметичні властивості
. Тому, неформально кажучи, під арифметичною функцією розуміють функцію
, яка «виражає деяку арифметичну властивість» натурального числа
(див. приклади арифметичних функцій нижче).
Багато арифметичних функцій, що розглядаються в теорії чисел, насправді приймають цілочислові значення.
Операції і зв'язані поняття [ред.]
- Сумою арифметичної функції
називають функцію
, визначену як
Ця операція є «дискретним аналогом» невизначеного інтеграла; при цьому, хоча початкова функція і була визначена тільки на
, її суму виявляється зручним вважати визначеною на всій додатній півосі (при цьому вона, природно, кусково-стала).
- Згорткою Діріхле двох арифметичних функцій f і g називається арифметична функція h, визначена за правилом
- Арифметичній функції f можна зіставити її генератрису—ряд Діріхле
При цьому згортці Діріхле двох арифметичних функцій відповідає добуток їх генератрис.
- Поточкове множення на логарифм
є диференціюванням алгебри арифметичних функцій: відносно згортки воно задовольняє правилу Лейбніца
Перехід до генератриси, перетворює цю операцію на звичайне диференціювання.
Відомі арифметичні функції [ред.]
Кількість дільників [ред.]
Арифметична функція
визначається як число додатнних дільників натурального числа
:
Якщо
і
взаємно прості, то кожен дільник добутку
може бути єдиним чином поданий у вигляді добутку дільників
і
, і навпаки, кожне такий добуток є дільником
. Звідси випливає, що функція
мультиплікативна:
Якщо
— розклад на прості множники натурального числа
, то зважаючи на мультиплікативність

Але додатними дільниками числа
є
чисел
.
Відповідно

Сума дільників [ред.]
Функція
визначається як сума дільників натурального числа
:

Узагальнюючи функції
і
для довільного, взагалі кажучи комплексного
можна визначити
— суму
-их степенів додатних дільників натурального числа
:

Використовуючи нотацію Айверсона можна записати
![~\sigma_k(n) = \sum_{d} d^k[\,d|n\,]](http://upload.wikimedia.org/math/3/a/9/3a939b8aa91d3755ea9d0a46e24ce9c0.png)
Функція
мультиплікативна:

Якщо
— розклад на прості дільники натурального числа
, то

Функція Ейлера [ред.]
Функція Ейлера
, визначається як кількість додатних цілих чисел, що не є більшими за
, і є взаємно простими з
.
Користуючись нотацією Айверсона можна записати:
![\varphi(n) = \sum_{1 \leq k \leq n} [k \perp n]](http://upload.wikimedia.org/math/7/d/8/7d8891979daf45b4531098529b4dab75.png)
Функція Ейлера мультиплікативна:

У явному вигляді значення функції Ейлера виражається формулою:

де
— різні прості дільники
.
Функція Мебіуса [ред.]
Функцію Мебіуса
можна визначити як арифметичну функцію, що задовольняє наступній властивості:

Тобто сума значень функції Мебіуса по всіх дільниках цілого додатного числа
рівна нулю, якщо
, і рівна
, якщо
.
Можна показати, що цьому рівнянню задовольняє лише одна функція, і її можна явно задати наступною формулою:

Тут
— різні прості числа
— просте число. Інакше кажучи, функція Мебіуса
рівна
, якщо
не вільно від квадратів (тобто ділиться на квадрат простого числа), і рівна
інакше (плюс або мінус вибирається залежно від парності числа простих дільників
).
Функція Мебіуса є мультиплікативною функцією.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Чандрасекхаран К. Арифметические функции, пер. с англ., — М.: «Мир», 1975;
- Чандрасекхаран К. Введение в аналитическую теорию чисел. — М.: «Мир», 1974. — 188 с.


називають функцію
, визначену як





