Атрак
| Атрак | |
|---|---|
| Народився | 11 століття |
| Помер | 12 століття |
| Діяльність | воєначальник |
| Знання мов | половецька |
| Учасник | Дідгорська битва |
| Посада | хан |
| Конфесія | християнство |
| Батько | Шарукан |
| Діти | Ґурандухт, Кончак і Ельтут |
Атрак (Отрок) (? — 1125) — половецький хан. Син Шарукана з роду Ольберлю.
Біографія[ред. | ред. код]
Після поразки від війська Володимира Мономаха в 1111 р., половці на чолі з Атраком та його братом Сирчаном відійшли на північний Кавказ. В 1118 р. Атрак уклав союз з правителем Грузії Давидом IV Будівельником. В 1121 р. половці брали участь в Дідгорській битві, в якій грузини перемогли коаліцію мусульманських правителів. В 1125 р., по смерті Володимира Мономаха, половці на чолі з Атраком вернулись в приазовські степи.
Сім'я[ред. | ред. код]
- Син Кончак від неназваної грузинської принцеси
- Син Ельтут
- Донька Ґурандухт, дружина Давида IV Будівельника
Легенда про євшан-зілля[ред. | ред. код]
Галицько-Волинський літопис згадує, як Володимир Мономах розбив половців і змусив половців на чолі з Атраком відступити на Кавказ (в Обези за Залізні Ворота), а брата його — Сирчана — за Дон. По смерті Володимира Мономаха, Атрак не захотів повертатися в рідні степи.
Після ж смерті Володимирової лишився у Сірчана один Співець — Орев, і послав він його в Обезя, кажучи: „Володимир умер уже, то ж повертайся, брате, назад в землю свою“. Перекажи ж ти йому ці слова мої, заспівай йому пісень половецьких. А як не схоче послухати, то дай йому понюхати зілля, яке зветься євшаном. А як той відмовився повертатись і слухати, дав він йому зілля. І понюхавши, заплакав той і сказав: „Краще на своїй землі кістьми лягти, ніж на чужині славному бути“. І прийшов він у землю свою...
Поема Миколи Вороного Євшан-зілля інспірована цією легендою.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Ор // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 470.
| |||||||||||||||||||||||||||
