Бабенко Григорій Олександрович
| Григорій Бабенко | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | близько 1888 | |||
| Помер | після 1932 | |||
| Громадянство | УНР | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна | |||
| Заклад | ХНУ імені В. Н. Каразіна | |||
| Мова творів | українська | |||
| Жанр | проза | |||
|
| ||||
Бабе́нко Григо́рій Олекса́ндрович (близько 1888 — після 1932) — український радянський письменник, лікар.
Життєпис[ред. | ред. код]
В 1905–1911 роках навчався в Харківському університеті. У 1912–1922 роках працював у лікарнях Бердянського повіту. 1922 року перевівся до Харківської робітничої поліклініки і завідував другою меддільницею. Однак, того ж року, через погані житлові умови, перебрався до Боково-Антрацита Луганського округу, де влаштувався ординатором у гірничій лікарні. 1923 року обіймав посаду заступника головного лікаря. 1927 року підвищував кваліфікацію в Харківському інституті удосконалення лікарів. Працював у відділі з оперативної гінекології та акушерства. 1928 року, за сприяння приятеля Давида Йоффе, Бабенка призначили завідувачем медичної дільниці у Пологах Запорізької області[1].
Григорій Олександрович Бабенко, ймовірно, знав археолога Василя Олексійовича Бабенка, який також походив із Харківщини. Окрім того, Василь Олексійович мав дружні і ділові стосунки з академіком Дмитром Яворницьким, до якого звертався і Григорій Олександрович[2].
У 1927—1932 роках видав кілька художніх творів.
Подальша доля письменника невідома. Дослідники звертають увагу, що у бібліотеках майже не залишилося книжок Бабенка. Кілька примірників зберігається лише у Республіканській бібліотеці для дітей у Києві. З цього робиться висновок, що твори автора у 1930-х роках потрапили до переліку «ідеологічно ворожих», а тому їх вилучили із книгосховищ. Однак, сам Григорій Бабенко у списках репресованих не знайдений[3].
До початку 2000-х років про життя письменника майже нічого не було відомо.
У 1920-х роках існувало багато літературних груп, але Григорій Бабенко не належав до жодної з них. Не перебував він і в лавах Спілки письменників України. Про нього не згадують ні письменники, ні літературознавці[3].
Лише 2003 року дослідники зуміли знайти коротку автобіографію й кілька листів Григорія Бабенка.
Родина[ред. | ред. код]
Відомо, що дружину Григорія Бабенка звали Єлизавета Митрофанівна[1].
Творчість[ред. | ред. код]
- 1927 року Григорій Бабенко видав повість «В тумані минулого», в якій скіфи зображені як протоукраїнське плем'я[4][5].
- 1928 року побачив світ російський переклад «В тумані минулого» під назвою «Меч Арея»[6].
- 1929 року написав історичну повість для підлітків «Люди з червоної скелі [Архівовано 4 квітня 2018 у Wayback Machine.]»[7].
- 1931 побачила світ книга «Шляхом бурхливим»[8].
- 1932 року в Харкові вийшло друком його пригодницьке оповідання «Ціна молодості»[9].
Книга «Шляхом бурхливим»[ред. | ред. код]
1931 року Григорій Олександрович написав книгу «Шляхом бурхливим» про Сіркові походи проти татар і турків та повстання 1668 року. Письменник взявся за одну з найскладніших для розуміння та інтерпретації епох в історії України — добу Руїни. Імовірно, Бабенко консультувався із знавцем козацької історії Д. Яворницьким, з яким вів переписку. У своїх листах до нього, письменник зізнавався, що він не завжди міг дотримуватися історичної достовірності[10].
1995 року, завдяки старанням Сергія Іванюка, книгу «Шляхом бурхливим» перевидали у видавництві «Веселка».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Шевченко Віталій. Curriculum Vitae Григорія Бабенка [Архівовано 21 травня 2017 у Wayback Machine.].
- ↑ Листи В. О. Бабенка і Г. О. Бабенка до Д. І. Яворницького / Епістолярна спадщина академіка Д. І. Яворницького, випуск 2. Дніпропетровськ, 1992. — С. 11.
- ↑ а б Іванюк С. Крізь туман минулого / Бабенко Г. Шляхом бурхливим. К.: Веселка, 1995.
- ↑ Насмінчук Г. Романна історія на рубежі тисячоліть: філософська візія минулого України у творчості сучасних письменників. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 20 травня 2017.
- ↑ Бабенко Г. В тумані минулого: Повість із життя південного степу VI в.: до н. ери. — Харків: Державне видавництво України, Юнсектор, 1927. — 168 с. 5 000 прим.
- ↑ Бабенко Г. Меч Арея: Повесть / Пер. с укр; Автор предисловия К. Б. Бархин; Худ. С. Валуцкий. — М.-Л.: Молодая гвардия, 1928.
- ↑ Бабенко Г. Люди з червоної скелі: Оповідання з життя людей кам'яної доби / Худ. О. Рубан. — К.: Державне видавництво України, 1929. — 102 с. 5 000 прим.
- ↑ Бабенко Г. Шляхом бурхливим: Повість кінця 17-го ст. — Харків-Київ: Молодий більшовик, 1931. — 294 с. 5 000 прим.
- ↑ Бабенко Г. Ціна молодости: Оповідання. — Харків: Література і мистецтво, 1932. — 130 с. — (Масова художня бібліотека). 20 000 прим.
- ↑ Ємець О. З туману минулого / О. Ємець // Літературна Україна. — 2003. — № 31–32. — C. 8. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 20 травня 2017.
Джерела[ред. | ред. код]
- Рева Л. Г. Григорій Бабенко [Архівовано 13 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Десять років української літератури (1917—1927). — Державне видавництво України, 1928. — С. 18.
- Биковець М. Рецензія на повість Г. Бабенка «В тумані минулого» // Плужанин, 1927. № 7. — С.34
- Державин В. Рецензія на повість Г. Бабенка «В тумані минулого» // Червоний шлях, 1927. № 6 — С. 270—271.
- Левитський О. Рецензія на повість Г. Бабенка «В тумані минулого» // Життя й Революція, 1927. № 7-8 — С.189-190.
- Листи Г. О. Бабенка до Д. І. Яворницького // Епістолярна спадщина академіка Д. І. Яворницького, випуск 2. Дніпропетровськ, 1992. — С. 11.
- Шевченко В. Вони були! // Слово і час. 1995. № 8. с. 77-80.
- Ємець Олександр. Повернення з туману минулого // Дніпрові пороги. 2001. № 6
- Ємець Олександр. З туману минулого // Літературна Україна. 2003. 4 вересня.