Безсмертні: Війна світів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Безсмертні: Війна світів
Immortel (ad vitam)
Жанр Фантастика
драма
Режисер Енкі Білал
Продюсер Шарль Гассо
Сценарист Енкі Білал
Серж Леман
У головних
ролях
Лінда Харді
Томас Кречманн
Шарлотта Ремплінг
Томас Поллард
Янн Коллетт
Композитор Sigur Rós
Кінокомпанія Duran Entertainment
Дистриб'ютор  First Look Pictures (США)
Ciby 2000 (Австралія)
Тривалість  102 хв.
Мова  англійська
Країна  Франція
Італія
Велика Британія
Рік  2004
Дата виходу  24 березня
IMDb ID 0314063
Кошторис  €22,1 млн
Касові збори  $6 251 029

«Безсмертні: Війна світів» (фр. Immortel (ad vitam)) — французький фантастичний фільм 2004 р. режисера Енкі Білала, заснований на двох частинах власної серії графічних новел: «Ярмарок безсмертних» (англ. The Carnival of Immortals, фр. La foire aux immortels), «Жінка-пастка» (англ. The Woman Trap, фр. La Femme piège). Назва фільму Immortel (Ad Vitam) дослівно можна перекласти «Безсмертний (поки живий)» (фр. immortel — безсмертний, лат. лат. Ad vitam — на все життя, довічно).

Сюжет[ред.ред. код]

Дія фільму відбувається в 2095 році в Нью-Йорку. Похмуре футуристичне місто майбутнього населяють генетично модифіковані люди з пересадженими органами. Чудеса нанохірургіі людям стали доступні завдяки корпорації «Євгеніка», замішаній у незаконних дослідах над людьми і прибульцями, до того ж володіє великою владою у цьому світі. У Центральному парку з'явилася аномалія, «зона вторгнення», проникнення в яку для людей закінчується смертю. Над містом ширяє невідомо звідки виникла піраміда, усередині якої боги Стародавнього Єгипту Анубіс і Баст вирішують долю Гора.

«Євгеніка» отримує в свої руки чергову партію піддослідних. Серед них виявляється Джилл (Лінда Харді) — дивна дівчина нелюдського походження, з синім волоссям і незвичайними здібностями. Вона не пам'ятає свого минулого, приймає невідомі таблетки і довіряє тільки таємничому Джону (Фредерік П'єро). Джилл потрапляє в руки лікаря Елми Тернер (Шарлотта Ремплінг), яка пропонує їй співпрацю — Елма обіцяє забезпечити Джилл документами в обмін на допомогу у вивченні її незвичайного організму.

Протягом останніх семи днів свого життя бог Гор шукає і знаходить в Нью-Йорку відповідне для себе тіло. У підсумку свій вибір він зупиняє на відомому революціонері Нікополі (Томас Кречманн). Тіло Нікопола підходить Гору, бо воно не піддавалося генетичним змінам — останні 30 років Нікопол провів у кріов'язниці, звідки його звільняє випадок і потім знаходить Гор. Частково взявши контроль над діями Нікопола, Гор змушує його шукати в Нью-Йорку жінку, здатну зачати від бога. Нею виявляється Джилл.

Ролі[ред.ред. код]

Музика[ред.ред. код]

Список саундтреків:

  • Marc A. Huyghens, Venus — Beautiful Day
  • Sigur Ros — Hjartao Hamast
  • Ralph Rainger, Leo Robin — June in January
  • Julie Delpy — My Dear Friend
  • J. Hayward — Night in White Satin
  • R. Matta, C. Huidobro, G. Vejvoda — Etang Donne
  • D. Lavaillant — Atomic Reaction
  • D. Lavaillant — Under the Volcano

Нагороди та номінації[ред.ред. код]

  • 2004 — номінація на премію Audience Award (European Film Awards) в категорії «Краща актриса» (Шарлотта Ремплінг)
  • 2004 — номінація на премію Audience Award (European Film Awards) у категорії «Кращий актор» (Томас Кречманн)
  • 2005 — номінація на премію Сезар в категорії «Кращий дизайн» (Жан-П'єр Фуйе)

Критика[ред.ред. код]

Рейтинг фільму на сайті Internet Movie Database — 6,0/10,[1] Rotten Tomatoes — 43% свіжості та 53% оцінка аудиторії.[2]

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • За словами режисера Енкі Білала, ім'я Нікопол головному героєві він дав на честь міста Нікополь в Україні.
  • У фільмі Нікопол декламує уривки з віршів «Падаль», «Самобичування», «Руйнація», «Отрута» Бодлера зі збірки «Квіти зла».
  • В одній зі сцен фільму герой в барі п'є горілку під назвою «Тарковська».

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]