Бейделіт
| Бейделіт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Bei[2] |
| Хімічна формула | (Na,Ca₀.₅)₀.₃Al₂((Si,Al)₄O₁₀)(OH)₂ * nH₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 9.EC.40 |
| Ідентифікація | |
| Колір | білий з жовтуватим, буруватим, червонуватим відтінком |
| Твердість | 1,5 |
| Блиск | у щільних масах слабкий восковий |
| Густина | 2,6 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Beidelld[3] |
| Типова місцевість | Beidelld[3] |
 Бейделіт у Вікісховищі | |
Бейделі́т (рос. бейделлит; англ. beidellite; нім. Beidellit m) — мінерал, алюмініїстий різновид мінерального виду монтморилоніт-бейделіт.
Етимологія та історія[ред. | ред. код]
Назва цього мінералу відноситься до місцевості типу Бейделл, колишнього гірничодобувного району на південь від річки Сагуаче, в Савоч (округ, Колорадо). Відкритий у 1925 році.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Бейделіт — дуже поширений глинистий мінерал з групи монтморилоніту; звичайно зустрічається в корі вивітрювання кристалічних порід (гол. чин. основного складу) і в глинах (зокрема, бентонітових).
Хімічна формула: (K2, H3O)Al2[(OH)2|AlSi3O10]·nH2O. За даними International Mineralogical Association (IMA) — (Na,Ca)0.3Al2(Si,Al)4O10(OH)2•nH2O.
Сингонія моноклінна. Зустрічається у вигляді землистих мас та утворює тонкі кристалічні пластинки. Густина 2,6. Твердість 1,5. Колір білий з жовтуватим, буруватим, червонуватим відтінком. Блиск у щільних масах слабкий восковий. Має здатність до катіонного обміну, у воді набухає. Зустрічається у корі вивітрювання основних і ультраосновних гірських породах та у зоні окиснення рудних родовищ, у лесах і ґрунтах, що утворилися з лесу.
Різновиди[ред. | ред. код]
Розрізняють:
- бейделіт залізний (відміна бейделіту з вмістом до 19 % Fe2O3);
- бейделіт магніїстий (відміна бейделіту, яка містить до 3 % MgO);
- бейделіт хромистий (відміна, яка містить до 2 % Cr2O3).
Поширення[ред. | ред. код]
Родовища бейделіту присутні у штаті Колорадо, США. В Україні — на Закарпатті біля міст Хуста та Берегового, у Черкаській області в районі м. Ватутіного. Родовища утворилися з тонкого вулканічного попелу в озерних умовах.
Використання[ред. | ред. код]
Застосовують у виробництві бурових розчинів, для очищення продуктів перегонки у нафтовій промисловості, у текстильній пром-сті, в гумовому виробництві як наповнювач, а також у косметичній, харчовій, медичній, паперовій та керамічних галузях промисловості.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бейделіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Бейделіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
