Бекарюков Дмитро Дмитрович
| Бекарюков Дмитро Дмитрович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
13 січня 1861 Василівка, Вовчанський повіт, Харківська губернія, Російська імперія |
| Помер |
13 вересня 1934[1] (73 роки) Москва, РСФРР, СРСР[1] |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | лікар |
| Alma mater | Казанський державний університет і Імператорський Харківський університет |
| Заклад | Вестник воспитания і Інституті гігієни ім. Ф. Ф. Ерісманаd |
| Нагороди | |
Дмитро́ Дми́трович Бекарюко́в (*1 січня 1861, Василівка Харківської губернії — †13 вересня 1934, Москва) — російський і український радянський гігієніст, фахівець в галузі шкільної гігієни.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у селі Василівці колишнього Вовчанського повіту Харківської губернії у родині поміщика.
Навчався в на медичному факультеті Харківського та згодом Казанського університету (закінчив у 1886).
Після закінчення навчання був ординатором Харківської губернської земської лікарні.
Брав активну участь у революційному русі (народник). В 1889 був арештований і засланий до Акмолінська.
З 1894 р. працював дільничним лікарем Піденно-Східної залізниці (Куп'янськ Харківської губернії), лікарем Харківсько-Балашовської залізничної лікарні.
З 1901 р. був шкільним санітарним лікарем Московської міської управи. Секретар (з 1901) та голова (з 1907) московської комісії шкільних лікарів.
Після Жовтневого перевороту проводив значну наукову й організаційну роботу щодо охорони здоров'я радянських школярів. Керував організацією дитячих харчових пунктів; брав участь у розробці проектів дитячих оздоровлювальних закладів і благоустрою шкіл в Москві.
У 1917-1930 рр. завідував Московським шкільно-санітарним бюро.
З 1931 р. працював старшим науковим співробітником в Інституті гігієни ім. Ф. Ф. Ерісмана[ru].
Редактор відділу шкільної гігієни журналу «Вестник воспитания».
Один з авторів проектів перших оздоровчих дитячих установ Москви Автор першого в Росії посібника зі шкільної гігієни «Основные начала школьной гигиены» (Москва, 1906; 1914).
Брав участь у перших розробках гігієнічних норм навчального навантаження школярів[2].
В 1926 отримав звання Героя Праці.
Шкільну гігієну Бекарюков розумів як «гігієну виховання», енергійно обстоював профілактичний напрям у цій галузі.
Праці[ред. | ред. код]
- «Основные начала школьной гигиены», 2 изд., М., 1914;
- «Острозаразные заболевания в школах», М., 1920;
- «Охрана здоровья детей в школах», М.-Л., 1926 (ред.);
- «К вопросу о вентиляции в школьных зданиях», «Охрана здоровья детей и подростков», 1933, ? 4, с. 9.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Бекарюков Дмитрий Дмитриевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Скарбниця харківської медицини. Постаті : біогр. довід. / За заг. ред. В. М. Лісового. Харків: ХНМУ. 2015. с. 13.
Джерела[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Кундієв Ю. І. Бекарюков Дмитро Дмитрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
|
