Бернгард фон Лоссберг

Бернгард фон Лоссберг
Народився	26 липня 1899(1899-07-26) Берлін, Німецька імперія
Помер	15 березня 1965(1965-03-15) (65 років) Гайдельберг, Баден-Вюртемберг, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-майор
Батько	Фріц фон Лоссберг
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Ганзейський хрест (Любек) Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Срібний Іспанський хрест Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Орден військових заслуг (Іспанія) Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу

Бернгард Віктор Ганс Вольфганг фон Лоссберг (нім. Bernhard Viktor Hans Wolfgang von Loßberg; 26 липня 1899, Берлін — 15 березня 1965, Гайдельберг) — німецький штабний офіцер, генерал-майор вермахту.

Біографія

Представник знатного гессенського роду спадкових військовиків. Син генерала піхоти Фріца фон Лоссберга і його дружини Клеменс, уродженої Герварт фон Біттенфельд (1876–1941). 19 липня 1916 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 1 квітня 1939 року — начальник оперативного відділу Командного управління (з 8 квітня 1940 року — Командного штабу) вермахту. Брав участь в розробці плану операції «Везерюбунг». За наказом Альфреда Йодля Лоссберг розробив початковий оперативний план можливої кампанії на Сході. 2 січня 1942 року переведений в штаб головнокомандувача вермахту в Норвегії, 12 січня очолив оперативний відділ. 5 травня 1944 року відправлений в резерв ОКГ. З 15 червня 1944 року — начальник Генштабу спеціального уповноваженого на Дунаї генерал-адмірала Вільгельма Маршалла. 1 листопада 1944 року знову відправлений в резерв ОКГ. З 10 січня 1945 року — начальник Генштабу 8-го військового округу. 10 березня 1945 року знову відправлений в резерв ОКГ і більше не отримав призначень. 5 травня 1945 року взятий в полон британськими військами. 26 січня 1947 року звільнений.

Сім'я

15 липня 1934 року одружився з Еллі Шмідт в Берліні. В пари народились сини Фріц і Ернст-Віктор.

Звання

• Фанен-юнкер (19 липня 1916)
• Фанен-юнкер-єфрейтор (30 серпня 1916)
• Фанен-юнкер-унтерофіцер (11 листопада 1916)
• Фенріх (15 серпня 1917)
• Лейтенант (26 вересня 1917)
• Оберлейтенант (1 квітня 1925)
• Гауптман (1 квітня 1933)
• Майор (1 серпня 1936)
• Оберстлейтенант (1 квітня 1939)
• Оберст (1 січня 1942)

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (21 вересня 1917)
  • 1-го класу (16 квітня 1918)
• Ганзейський Хрест (Любек)
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (5 грудня 1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року»
• Орден військових заслуг (Іспанія) 3-го класу в білому (12 квітня 1939)
• Іспанський хрест в сріблі (6 червня 1939)
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами (Фінляндія; 25 березня 1942)

Бібліографія

• Im Wehrmachtführungsstab – Bericht eines Generalstabsoffiziers, 1949

Література

• Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 7: Knabe–Luz. Biblio Verlag, Bissendorf 2004, ISBN 3-7648-2902-8, S. 618–619.

Посилання

• Біографічні дані.