Борисов Валентин Тихонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борисов Валентин Тихонович
Зображення
Зображення
Валентин Борисов (праворуч) разом з музикознавцями Тюменєвою та Тишко
Основна інформація
Дата народження 20 липня 1901(1901-07-20)[1]
Місце народження Богодухів, Харківська губернія, Російська імперія
Дата смерті 1988[1]
Місце смерті Харків, Українська РСР, СРСР
Причина смерті lip and oral cavity carcinomad
Громадянство Російська імперія, УНР, Українська Держава і СРСР
Професії композитор, музичний педагог, music publicist
Освіта Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Відомі учні Карпенко Євген Віталійович
Нагороди
орден «Знак Пошани»
почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР Грамота Президії Верховної Ради УРСР Заслужений діяч мистецтв України
CMNS: Файли у Вікісховищі

Валенти́н Ти́хонович Бори́сов (нар. 7 (20) липня 1901(19010720), місто Богодухів, нині Харківської області — 25 вересня 1988, Харків) — український композитор, педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР (1971).

Біографія[ред. | ред. код]

1927 року закінчив Харківський музично-драматичний інститут (клас Семена Богатирьова). Від 1944 року викладав у Харківській консерваторії (від 1963 року — інститут мистецтв): у 1944—1949 роках був її директором, від 1977 року — професором. Серед його учнів — Олександр Щетинський, Євген Карпенко.

Чоловік музикознавиці Галини Олександрівни Тюменєвої.

Стиль[ред. | ред. код]

У 1920-х рр. віддав данину популярному в ті часи в Україні скрябінізму. Пізніше працював у поміркованому стилі, що його можна віднести до т. зв. соцреалізму, однак наприкінці 1960-х років, після відвідин фестивалю «Варшавська осінь», почав уживати елементи більш модерних композиторських технік, зокрема, розширеної тональності, додекафонії і кластерної гармонії.

Джерела[ред. | ред. код]

Рекомендована література[ред. | ред. код]


  1. а б SNAC — 2010.