Додекафонія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Арнольд Шенберґ, винахідник дванадцятитонової техніки

Додекафо́нія, або дванадцятитонова техніка (грец. δώδεκα — дванадцять; φωνή — звук) — метод композиції на основі дванадцяти тонів, які співвіднесені лише між собою.

Додекафонія була розроблена і вперше реалізована в композиторській практиці австрійським композитором А. Шенберґом в Сюїті для фортепіано, ор. 25 (1923 року). Передумовою появи додекафонії було поступове ускладнення класичної гармонії, розхитування тональної системи до повної відмови від тональності (атональність) та емансипація дисонансу в творчості багатьох композиторів кінця XIX — початку XX століття (Р. Вагнер, Г. Малер, Р. Штраус, О. Скрябін, І. Стравінський та інші). Криза тональної системи спонукала композиторів до пошуків нових форм вертикальної організації музичної тканини, однією з яких і стала додекафонія.

Сутністю додекафонії є використання серії (тобто певної послідовності) з дванадцяти звуків, що не повторюються, як основного конструктивного елементу музичної тканини. Серія може проводитись в прямому, оберненому, реверсивному русі, горизонтально (створюючи мелодичні мотиви) або вертикально (в акордах), окремими сегментами тощо.

Початково Шенберг та його послідовники — композитори Нововіденської школи (Антон Веберн, Альбан Берг) при компонуванні додекафонічної музики уникали випадкових тональних співзвуч, однак пізніше додекафонія органічно поєднується з тональністю (наприклад, скрипковий концерт Альбана Берга). Плідним напрямком розвитку додекафонії стала серійна та серіальна музика.

Паралельно з Шенбергом додекафонія була розроблена російським композитором М. Рославцем, однак в умовах тогочасної політики СРСР щодо мистецтва, додекафонія тривалий час вважалась проявом «формалізму» та нещадно переслідувалась. В українській музиці додекафонія з'являється в 1960-ті роки в творчості В. В. Сильвестрова, В. О. Годзяцького, Л. О. Грабовського.

Приклад[ред.ред. код]

Нижче подано приклад серії з 12 звуків та її трансофрмацій:

Основна тема:

B, Bb, G, C#, Eb, C, D, A, F#, E, Ab, F

Ракохід теми (тема проводиться у зворотному русі):

F, Ab, E, F#, A, D, C, Eb, C#, G, Bb, B

Обернення теми (інтервали дзеркально відображені):

B, C, Eb, A, G, Bb, Ab, C#, E, F#, D, F

Обернення ракоходу (попередні два методи поєднані):

F, D, F#, E, C#, Ab, Bb, G, A, Eb, C, B

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


музика Це незавершена стаття про музику.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.