Борсуки (Кременецький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Борсуки
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Кременецький район
Громада Борсуківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA61020010010012160
Облікова картка Борсуки 
Основні дані
Засноване 1463
Перша згадка 1463 (561 рік)[1]
Населення 966
Територія 2.038 км²
Густота населення 473.99 осіб/км²
Поштовий індекс 47412
Телефонний код +380 3549
Географічні дані
Географічні координати 49°53′10″ пн. ш. 25°59′07″ сх. д.H G O
Водойми Горинь
Відстань до
районного центру
8 км
Найближча залізнична станція Ланівці
Відстань до
залізничної станції
8 км
Місцева влада
Адреса ради 47412, Тернопільська обл, Кременецький р-н, с. Борсуки, вул. Шевченка, буд. 3
Карта
Борсуки. Карта розташування: Україна
Борсуки
Борсуки
Борсуки. Карта розташування: Тернопільська область
Борсуки
Борсуки
Мапа
Мапа

CMNS: Борсуки у Вікісховищі

Борсуки́ — село в Україні, у Борсуківській сільській громаді Кременецького району Тернопільської області.

Було адміністративним центром Борсуківської сільської ради, якій також підпорядковувалися села Нападівка та Синівці. Від вересня 2016 — центр Борсуківської сільської громади, до складу якої увійшли села Борщівка, Великі Кусківці, Нападівка, Передмірка та Синівці. Розташоване на правому березі річки Горинь, на півдні району.

Населення — 952 особи (2003). Біля села є великий став площею 400 га.

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу Борсуків виявлено археологічні пам'ятки підкарпатської культури шнурової кераміки та черняхівської культури.

Перша писемна згадка — 1453 р. як власність князя С. Збаразького.

На початку 18 століття — власність В. Заленського.

1911 р. у Борсуках проживало 1235 осіб. Діяли волосне управління, народне однокласне училище (від 1871 р.), церковно-приходська 3-річна школа, філія українського товариства «Просвіта».

Було адміністративним центром Борсуківської сільської ради, якій також підпорядковувалися села Нападівка та Синівці.

Від вересня 2016 — центр Борсуківської сільської громади, до складу якої увійшли села Борщівка, Великі Кусківці, Нападівка, Передмірка та Синівці.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Борсуківської сільської громади. [2]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Лановецького району, село увійшло до складу Кременецького району.[3]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Є церква святителя Миколая Чудотворця (1892).

Споруджена дерев'яна каплиця на честь скасування панщини, пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1967), стела на честь воїна-афганця П. Томчука (1989 р.), каплиця (1996 р.; мурована).

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, агрофірма «Горинь».

Мовні особливості[ред. | ред. код]

Село розташоване на порубіжжі наддністрянського та волинського говорів. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Борсуках:

  • бібкі (овечий послід);
  • валивокий (окатий; витрішкуватий);
  • дідуга (згрубіла назва діда);
  • дроб'язок (домашня птиця);
  • сипарі (сорт ранніх яблук);
  • карчохи (картопля).

Відомі люди[ред. | ред. код]

У селі народилися:

У 1920-ті роках проживав майбутній Патріарх Київський і всієї України Мстислав (Степан Скрипник).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ВРУ
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. А. Гриб, І. Дуда. Шандрук Анатолій Феофанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — ISBN 978-966-528-318-8. — С. 706
  5. ДЯГІЛЕВ Микола Володимирович. Тернопільщина (укр.). Процитовано 15 лютого 2023.
  6. Йому було всього 20. На Сході загинув військовий із Тернопільщини - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 24 лютого 2024.
  7. Собко Віталій Олегович - Книга пам'яті загиблих. memorybook.org.ua. Процитовано 17 квітня 2024.

Література[ред. | ред. код]