Ванадатометрія

Ванада́тометрі́я (рос. ванадатометрия, англ. vanadatometry, нім. Vanadatmetrie) — титриметричний метод кількісного аналізу, який заснований на застосуванні стандартних розчинів сполук Ванадію(V) як окисника (рідше — сполук Ванадію(III) як відновника).

Визначення

У кислому розчині Ванадій(V) відновлюється до Ванадію(IV), а при використанні сильного відновника навіть до Ванадію(III). Потенціал пари VO³⁺/VO²⁺ сильно залежить від кислотності середовища: наприклад, у 5 М розчині сульфатної кислоти він складає 0,97 В, а в 27 М розчині — 1,45 В.

Індикатором у ванадатометрії слугує фенілантранілова кислота.

Застосування

Найпоширенішим титрантом у ванадатометрії є метаванадат амонію NH₄VO₃. Його та інші ванатади (метаванадати) використовують для визначення вмісту сполук Fe(II), Os(IV), Mo(V), W, U(IV), V, Sn, Cu, Ti. Окрім цього вони застосовуються і у непрямому титруванні — для визначення Na, K, Cs, Rb, Ca, P, Mo, W, U, Cr, Pb, Ag, Hg.

За цим методом визначають і деякі органічні сполуки: диметилгліоксим, 8-оксихінолін, купферон, а також багатоосновні карбонові кислоти (лимонну, яблучну, молочну, винну).

Джерела

• Hopkins, B. S. Chapter 14. Vanadium // Chapters in the Chemistry of the Less Familiar Elements. — Champaign, Illinois : Stipes Publishing Co, 1939. — P. 19. (англ.)
• Zhivopistsev V. P., Aramelev A. S. Vanadatometry in Organic Analysis // Journal of Analytical Chemistry. — 2002. — Т. 57, вип. 9 (21 квітня). — С. 832-835. — ISSN 1608-3199. — DOI:10.1023/A:1020040127036. (англ.)
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Краткая химическая энциклопедия / Отв. ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Советская энциклопедия, 1965. — Т. 4. А—Е. — 1182 с. (рос.)

Посилання

• ВАНАДАТОМЕТРІЯ [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія