Василівська волость (Полтавський повіт)
| Василівська волость | ||||
| Центр | Василівка | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 18 890 (1885) | |||
| Населення | 6586 осіб (1885) | |||
| Густота | 31.9 осіб / км² | |||
| Наступники | Василівська сільська рада | |||
Василівська волость — адміністративно-територіальна одиниця Полтавського повіту Полтавської губернії з центром у селі Василівка.
Станом на 1885 рік — складалася з 66 поселень, 22 сільських громад. Населення 6586 — осіб (3213 осіб чоловічої статі та 3374 — жіночої), 1195 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 4105 | 3541 |
| Приватної власності | 14771 | 12641 |
| Іншої власності | 14 | 12 |
| Загалом | 18890 | 16194 |
Основні поселення волості на 1885 рік:
- Василівка (Кибськове, Жуківка, Петрашівка, Серафимівка) — колишнє власницьке село при річці Коломак за 28 верст від повітового міста, 1157 осіб, 168 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки.
- Дудниківські хутори — колишнє власницьке село при річці Коломак, 110 осіб, 17 дворів, поштова станція, 3 постоялих двори, постоялий будинок.
- Парасковіївка — колишнє власницьке село при річці Коломак, 603 особи, 115 дворів, постоялий будинок.
- Черкасівка — колишнє власницьке село при річці Коломак, 253 особи, 34 двори, православна церква, постоялий будинок.
Старшинами волості були:
- 1900–1904 роках козак Іуда Григорович Угаров[2],[3];
- 1913–1915 роках селянин Степан Харитонович Мирошник[4],[5].
Відомі уродженці[ред. | ред. код]
Тесля Андрій Єфимович — депутат Першої Державної Думи Російської імперії (1906).
Джерела[ред. | ред. код]
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||||
