Велика електронна лічильна машина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Велика електронна лічильна машина — сімейство електронних цифрових обчислювальних машин (відоме як БЭСМ від рос. «Большая электронная счётная машина») загального призначення, орієнтованих на вирішення складних завдань науки та техніки. Було розроблене під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва в Інституті точної механіки та обчислювальної техніки АН СРСР.

Сімейство було розпочате обчислювальною машиною БЭСМ, яка за станом на 1956 рік, досягши на той час (після технічних удосконалень оперативної пам’яті) швидкодії у 8–10 тисяч оп./с визнавалася найпотужнішою ЕОМ Європи. Машина була спроектована в основному та навіть змакетована (МЭСМ) в Інституті електротехніки Академії наук України, а потім розроблялася та монтувалася в Інституті точної механіки та обчислювальної техніки АН СРСР.

Збереглися свідчення про повчальну історію надзвичайно гострої міжвідомчої боротьби навколо першої машини серії «БЭСМ», коли міністерство, «в нетрях» якого розроблялася конкуруюча машина — «Стріла», просто непостачанням важливого вузла для оперативної пам’яті на декілька років затримало досягнення машиною БЭСМ максимальної швидкодії («притримуючи» БЭСМ на рівні своєї машини).

В 19591966 роках створено 3 моделі цього сімейства: «БЭСМ-2», «БЭСМ-ЗМ» и «БЭСМ-4» (багато з яких використовувалися і в Україні).

В 1967 році створена найбільш швидкодіюча обчислювальна машина сімейства — «БЭСМ-6» швидкодія біля 1 мільйона операцій за секунду, тобто 1 MIPS), яка надзвичайно широко застосовувалась в науковій та господарській діяльності, зокрема впродовж значного періоду була основою для втілення інформаційних технологій в науково-дослідних та інженерно-конструкторських установах України. Відтак доцільно, з огляду на реалії сьогодення, розглянути деякі характерні риси втілення інформаційних технологій на основі цього комп’ютера:

  1. це був перший в СРСР комп’ютер, що постачався з підприємства-виготовлювача в комплекті з системним програмним забезпеченням (операційна система тощо);
  2. був широкий вибір альтернативних комплектів системного програмного забезпечення;
  3. на «усьому полі» системного програмного забезпечення, включаючи як «стандартний» («з заводу») комплект, так і «альтернативні» комплекти мало місце широке використання парадигми «вільного програмного забезпечення» та «відкритих кодів» (хоча саме таку термінологію тоді не використовували);
  4. найвдаліші компоненти деяких операційних систем «переходили» в інші комплекти (найяскравішим прикладом є «моніторна система „Дубна“», яка крім «рідної» операційної системи «Дубна» надзвичайно широко використовувалася у якості «оболонки» з «заводською» операційною системою «ДИСПАК»);
  5. за масштабів серійності виготовлення та постачання «БЭСМ-6» (хоча вони «на порядки» поступалися масштабам продажу сучасних персональних комп’ютерів) вже проявився відомий «мережевий ефект»:
    • знаходиться багато програмістів, зацікавлених (замотивованих) розробляти програмне забезпечення для машини, що масово випускається, а поповнення програмного забезпечення ще збільшує попит на таку машину, що надалі збільшує зацікавленість програмістів-розробників (вони удосконалюють існуючі продукти та створюють нові) і т. д. практично «до безкінечності» (оскільки «БЭСМ-6» виготовлювалася серійно понад 10 років цей ефект проявився дуже чітко);
  6. програмістськими колективами України (з Інституту кібернетики АН УРСР та інших організацій) вже в ті роки була відпрацьована схема, коли за умов що обчислювальна машина та її системне програмне забезпечення (операційна система та інше) розробляються за межами України (з наступним імпортом в Україну), українські програмісти:
    • беруть активну участь в розвитку («імпортованого») системного програмного забезпечення, в більшості випадків передаючи свої напрацювання розробникам, відтак ефективно удосконалюючи таке програмне забезпечення;
    • розробляють програмні продукти, які за своїми «споживчими» якостями є надзвичайно конкурентноздатними далеко за межами України (на всій території розповсюдження відповідної обчислювальної машини). Прикладом такої розробки може слугувати система імітаційного моделювання «НЕДІС» (рос. НЕДИС) та інші.

Посилання[ред.ред. код]