Великий Кавказ
| Великий Кавказ | |
|
Гора Архиз
|
|
| Країна | Росія, Грузія, Азербайджан |
|---|---|
| Гороутворення | Зіштовхнення плити Анатолійської і Євразійської плити |
| Довжина | 1 100 км |
| Ширина | до 180 км |
| Найвища точка | Ельбрус |
| - висота | 5 642 м |
|
Супутниковий знімок NASA, Великий, Малий Кавказ і Закавказзя.
|
|
Великий Кавказ — гірська система між Чорним і Каспійським морями, з Малим Кавказом утворюють Кавказькі гори. Також один з трьох регіонів Кавказу поряд із Передкавказзям і Закавказзям.
Простягається більш ніж на 1100 км з північного заходу на південний схід, від району Анапи і Таманського півострова до Апшеронського півострова на узбережжі Каспію, поруч із Баку. Максимальної ширини Великий Кавказ сягає в районі Ельбруса (до 180 км). У осьовій частині розташовано Головний Кавказький (або Вододільний) хребет, на північ від якого розташована низка паралельних хребтів (гірських пасм), у тому числі моноклінального (куестового) характеру. Південний схил Великого Кавказу здебільшого складається з кулісоподібних хребтів, примикаючих до Головного Кавказького хребта. Традиційно Великий Кавказ ділиться на 3 частини: Західний Кавказ (від Чорного моря до Ельбрусу), Центральний Кавказ (від Ельбрусу до Казбеку) і Східний Кавказ (від Казбеку до Каспійського моря).
Великий Кавказ — регіон з великим сучасним заледенінням. Загальна кількість льодовиків становить близько 2 050, зайнята ними площа приблизно 1 400 км²;. Понад половина заледеніння Великого Кавказу зосереджено на Центральному Кавказі (50 % від числа 70 % від площі заледеніння). Значними центрами заледеніння є гора Ельбрус і Безенгійська стіна. Найбільшим льодовиком Великого Кавказу є льодовик Безенгі (довжина близько 17 км).
Великий Кавказ — гірський регіон з різноманітними ландшафтами, багатим в значній мірі ендемічним рослинним і тваринним світом.
Великим Кавказом проходить державний кордон Російскої Федерації з Абхазією, Грузією, Південною Осетією і Азербайджаном.
Зміст |
Вершини [ред.]
- гірська система Шхельда, шість вершин висотою от 4100 м до 4320 м
Льодовики [ред.]
Загальна кількість льодовиків — близько 2 050. Льодовики Великого Кавказу відносяться до різноманітних морфологічних типів: долинні, карові, висячі, конічних вершин тощо. Деякі, так звані «пульсуючі» льодовики такі як льодовик Колка, Девдоракський льодовик представляють значну небезпеку.
Для Великого Кавказу, як і для інших гірських країн притаманні наразі скорочення площі і деградація сучасного обледеніння.
| Назва льодовика | Гірський вузол | Висота нижнього кінца льодовика, в м над р.м. | Найбільша довжина льодовика, в км | Площа льодовика, в км² |
|---|---|---|---|---|
| Безенгійський льодовик (сточище Череку) | Шхара, Дых-тау | 2080 | 19,6 | 36,2 |
| Дих-су (сточище Черека) | Шхара, Дих-тау | 2070 | 13,3 | 34,0 |
| Караугом (сточище Уруха) | Адай-хох | 1830 | 13,3 | 26,6 |
| Цаннер (сточище Інгурі) | Тетнульд | 2390 | 10,1 | 28,8 |
| Великий Азау (сточище Терека) | Ельбрус | 2500 | 10,1 | 19,6 |
Хребти [ред.]
- Абхазький хребет
- Андійський хребет
- Ахцу
- Ачишхо
- Бзибський хребет
- Гагрський хребет
- Кодорський хребет
- Маркотхський хребет
- Сванетський хребет
- Скалістий хребет
- Тріалетський хребет
Перевали [ред.]
Література [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Великий Кавказ |
- Панов В. Д. Эволюция современного оледенения Кавказа. — Санкт-Петербург: Гидрометеоиздат, 1993. ISBN 5-286-00959-X(рос.)
