Великий Кавказ

Великий Кавказ
Гора Архиз
Країна	Росія, Грузія, Азербайджан
Гороутворення	Зіштовхнення плити Анатолійської і Євразійської плити
Довжина	1 100 км
Ширина	до 180 км
Найвища точка	Ельбрус
- висота	5 642 м
Супутниковий знімок NASA, Великий, Малий Кавказ і Закавказзя.

Die Gebirgsketten des Großen Kaukasus. Blick von Süden auf Gipfel und Gletscher

Великий Кавказ — гірська система між Чорним і Каспійським морями, з Малим Кавказом утворюють Кавказькі гори. Також один з трьох регіонів Кавказу поряд із Передкавказзям і Закавказзям.

Простягається більш ніж на 1100 км з північного заходу на південний схід, від району Анапи і Таманського півострова до Апшеронського півострова на узбережжі Каспію, поруч із Баку. Максимальної ширини Великий Кавказ сягає в районі Ельбруса (до 180 км). У осьовій частині розташовано Головний Кавказький (або Вододільний) хребет, на північ від якого розташована низка паралельних хребтів (гірських пасм), у тому числі моноклінального (куестового) характеру. Південний схил Великого Кавказу здебільшого складається з кулісоподібних хребтів, примикаючих до Головного Кавказького хребта. Традиційно Великий Кавказ ділиться на 3 частини: Західний Кавказ (від Чорного моря до Ельбрусу), Центральний Кавказ (від Ельбрусу до Казбеку) і Східний Кавказ (від Казбеку до Каспійського моря).

Великий Кавказ — регіон з великим сучасним заледенінням. Загальна кількість льодовиків становить близько 2 050, зайнята ними площа приблизно 1 400 км²;. Понад половина заледеніння Великого Кавказу зосереджено на Центральному Кавказі (50 % від числа 70 % від площі заледеніння). Значними центрами заледеніння є гора Ельбрус і Безенгійська стіна. Найбільшим льодовиком Великого Кавказу є льодовик Безенгі (довжина близько 17 км).

Великий Кавказ — гірський регіон з різноманітними ландшафтами, багатим в значній мірі ендемічним рослинним і тваринним світом.

Великим Кавказом проходить державний кордон Російскої Федерації з Абхазією, Грузією, Південною Осетією і Азербайджаном.

Вершини

Вершина	Висота, в м	Координати	Примітки
Ельбрус	5642 м	43°21′11″ пн. ш. 42°26′13″ сх. д.	найвища точка Кавказу
Дих-тау	5204 м	43°03′09″ пн. ш. 43°07′53″ сх. д.	Безенгійська стіна
Коштан-тау	5152 м	43°03′00″ пн. ш. 43°12′43″ сх. д.	Безенгійська стіна
Пік Пушкина	5100 м	43°00′51″ пн. ш. 43°04′12″ сх. д.	Безенгійська стіна
Джанги (Джангитау)	5085 м	43°01′18″ пн. ш. 43°03′17″ сх. д.	Безенгійська стіна
Шхара	5068 м	42°59′58″ пн. ш. 43°06′42″ сх. д.	найвища точка Грузії
Казбек	5034 м	42°42′26″ пн. ш. 44°29′56″ сх. д.
Тетнулді	4974 м	43°01′52″ пн. ш. 42°59′34″ сх. д.	Сванетія
Катин-тау(Кагні-Тау) або Адишь	4970 м	43°01′50″ пн. ш. 43°02′08″ сх. д.	Безенгійська стіна
Пік Шота Руставелі	4960 м	43°01′33″ пн. ш. 43°02′36″ сх. д.	Безенгійська стіна
Мижиргі	4928 м	43°03′00″ пн. ш. 43°10′00″ сх. д.	Безенгійська стіна
Гистола	4860 м	43°02′54″ пн. ш. 43°01′28″ сх. д.	Безенгійська стіна
Ушба	4690 м	43°07′37″ пн. ш. 42°38′56″ сх. д.
Тебулосмта	4493 м	42°34′24″ пн. ш. 45°18′43″ сх. д.	найвища точка Чечні
Базардюзю	4485 м	41°12′40″ пн. ш. 47°51′47″ сх. д.	найвища точка Азербайджану
Адай-Хох	4408 м	42°44′50″ пн. ш. 43°52′01″ сх. д.
Диклосмта	4285 м	42°29′32″ пн. ш. 45°46′51″ сх. д.
Шахдаг	4243 м	41°16′21″ пн. ш. 48°00′16″ сх. д.
Туфандаг	4191 м	41°09′40″ пн. ш. 47°59′30″ сх. д.
Шалбуздаг	4142 м	41°20′01″ пн. ш. 47°47′50″ сх. д.	священна гора Дагестану
Пшиш	3790 м	43°24′ пн. ш. 41°07′ сх. д.	найвища точка Архизу
Птиш	3687 м	43°13′01″ пн. ш. 41°41′00″ сх. д.	Домбай
Бабадаг	3629 м	41°05′ пн. ш. 48°29′ сх. д.
Псиш	3535 м	43°13′01″ пн. ш. 41°41′00″ сх. д.	Архиз
Аутль	1851 м	43°56′07″ пн. ш. 39°40′46″ сх. д.

• гірська система Шхельда, шість вершин висотою от 4100 м до 4320 м

Льодовики

Загальна кількість льодовиків — близько 2 050. Льодовики Великого Кавказу відносяться до різноманітних морфологічних типів: долинні, карові, висячі, конічних вершин тощо. Деякі, так звані «пульсуючі» льодовики такі як льодовик Колка, Девдоракський льодовик представляють значну небезпеку.

Для Великого Кавказу, як і для інших гірських країн притаманні наразі скорочення площі і деградація сучасного обледеніння.

Назва льодовика	Гірський вузол	Висота нижнього кінца льодовика, в м над р.м.	Найбільша довжина льодовика, в км	Площа льодовика, в км²
Безенгійський льодовик (сточище Череку)	Шхара, Дых-тау	2080	19,6	36,2
Дих-су (сточище Черека)	Шхара, Дих-тау	2070	13,3	34,0
Караугом (сточище Уруха)	Адай-хох	1830	13,3	26,6
Цаннер (сточище Інгурі)	Тетнульд	2390	10,1	28,8
Великий Азау (сточище Терека)	Ельбрус	2500	10,1	19,6

• Цейський льодовик

Хребти

• Абхазький хребет
• Андійський хребет
• Ахцу
• Ачишхо
• Бзибський хребет
• Гагрський хребет
• Кодорський хребет
• Маркотхський хребет
• Сванетський хребет
• Скалістий хребет
• Тріалетський хребет

Перевали

Назва	Висота, в м	Координати	Дорога	Вододіл	Примітки
Хрестовий	2431 м	42°30′00″ пн. ш. 44°27′11″ сх. д.	Воєнно-Грузинська дорога	з долини річки Терек в долину річки Арагві
Мамісонський	2911 м	42°42′05″ пн. ш. 43°47′28″ сх. д.	Воєнно-Осетинськая дорога	р. Мамісондон - р. Чанчахі
Гойтхський	409 м	44°15′28″ пн. ш. 39°16′32″ сх. д.	Туапсе - Майкоп
Псеашха (Псеашхо)	2014 м	43°43′50″ пн. ш. 40°23′17″ сх. д.		з басейна Мзимти в верхів'я Лаби
Марухський	2748 м	43°38′ пн. ш. 41°37′ сх. д.
Клухорський	2782 м	43°14′39″ пн. ш. 41°51′55″ сх. д.	Воєнно-Сухумська дорога	з басейну Кодора в верхів'я Кубані
Нахарский	2931 м	43°13′33″ пн. ш. 41°55′19″ сх. д.	Сухуми - Черкеськ	з басейну Кодора в верхів'я Кубані
Рокський	2992 м	42°36′42″ пн. ш. 44°08′08″ сх. д.	Воєнно-Осетинська дорога Транскавказька автомагістраль	з басейну Ардона в басейн річки Велика Ліахві
Кодорський	2834 м
Сацхениський				з бассейна Алазані в басейн Аварського Койсу	з Кахетії в Дагестан
Гудурський	3084 м				з міста Закаталі в верхів'я р. Самур
Салаватський	2830 м		Воєнно-Ахтинська дорога	з басейну р. Карвансарачай в верхів'я р. Шинчай
Алти-Агач	1327 м		дорога з Шемахи в Кубу
Маркотхський	435 м		дорога з Новоросійська до Неберджаєвського водосховища

Література

• Панов В. Д. Эволюция современного оледенения Кавказа. — Санкт-Петербург: Гидрометеоиздат, 1993. ISBN 5-286-00959-X(рос.)