Дагестан

Республіка Дагестан
Республика Дагестан
Дагестан
Прапор Дагестану Герб Дагестану
Республіка Дагестан на карті Росії
Столиця	Махачкала
Площа - Усього - % водн. пов.	52-а 50 300 км² 0,4
Населення - Усього - Густота	22-а 2981374 (01.01.2011) (2011) 59,3 осіб/км²
Федеральний округ	Північно-Кавказький
Економічний район	Північно-Кавказький
Автомобільний код	05
Державна мова	* російська аварська, агульська, азербайджанська, даргінська, кумикська, лакська, лезгинська, ногайська, рутульська, табасаранська, татська, цахурська, чеченська FSAnthem=Гімн Республіки Дагестан
Часовий пояс	MSK (UTC+4)

Респу́бліка Дагеста́н (рос. Респу́блика Дагеста́н, ав. Дагъистаналъул Республика, дарг. Дагъистанес Республика, кум. Дагъыстан Республикасы, лезгин. Дагъустандин Республика, лакськ. Дагъусттаннал Республика, азерб. Dağıstan Respublikası, Дағыстан Республикасы, таб. Дагъустан Республика, Дагъустандан Республика) — суб’єкт Російської Федерації, входить до складу Північно-Кавказького федерального округу.

Столиця — м. Махачкала.

Межує з Азербайджаном на півдні, з Грузією на південному заході, також з Чеченською Республікою на заході, із Ставропольським краєм на північному заході, і з Республікою Калмикія на півночі.

Утворено 20 січня 1921.

Географія

Дагестан розташований на західному березі Каспійського моря. Південь республіки займають гори й передгір’я Кавказу, на півночі — починається Прикаспійська низовина. Через центральну частину республіки протікає ріка Терек.

Історія

• Початок нашої ери — південна (гірська) частина Дагестану входить до складу Кавказької Албанії
• VI—XI ст. — більша частина гірського Дагестану поєднується під владою ранньофеодального царства Сарір зі столицею в Хунзахі. Династія правителів-християн споріднена з перськими Сасанидами
• VII—X ст. — північну (рівнинну) частина Дагестану займають хазари
• VII століття — на Східний Кавказ починає проникати іслам
• IX—XI ст. — на південнодагестанських землях від халіфату відокремлюється Дербентський емірат
• Початок століття — на руїнах Саріру утворюється мусульманське царство — Шамхальство зі столицею в Казі-Кумухі
• На початку століття воно засвідчене в письмових джерелах як Дагестан
• 1239 р. — вторгнення татаро-монголів у внутрішній Дагестан
• Кінець століття — горці відбивають навалу Тамерланy
• XV століття — у Дагестані остаточно й повсюдно поширюється іслам. Дагестанці починають поширювати іслам на Північному Кавказі
• 1588—1607 рр. — Перша російсько-дагестанська війна, безуспішні спроби армій Бориса Годунова завоювати Дагестанське Шамхальство, завершуються катастрофічною поразкою 50-ти тисячної російської армії на Караманському полі в 1605 році
• 1607 рік — обмін полоненими
• століття — удари російських і іранських завойовників провокують внутрішні смути, у наслідок яких Дагестанське Шамхальство починає розпадатися на долі. Крім того шамхали починають втрачати контроль над республіканськими громадами і їхніми союзами (так званими «вільними суспільствами»)
• століття — проходить у боротьбі дагестанців із Царською Росією й Персією
• 1722—1735 pp. — Друга російсько-дагестанська війна. Російські війська окупують приморський Дагестан
• 1734, 1736, 1741—1743 рр. — навали Надір-Шаха на Дагестан і його розгром
• 1813 р. — боротьба Ірану з Росією завершується за умовами Гюлистанського миру відмовою Ірану від своїх домагань на Східний Кавказ і Центральне Закавказзя
• Початок 20-х років століття — завершується завоювання російськими військами дагестанських феодальних володінь (Шамхальство Тарковське, Казікумухське ханство, Мехтулінське ханство, Аварське нуцальство, Кайтагське уцмійство, Табасаранське маасумство)
• 1829—1859 рр. — Третя російсько-дагестанська війна під предводительством трьох імамів переростає у Велику Кавказьку війну. Держава-імамат на території Дагестану й Чечні.
• 1860 р. — утворена Дагестанська область Російської Імперії під військово-народним керуванням
• 1877 р. — всенародне повстання в Дагестані
• 1921 р. — утворена Дагестанська АРСР
• 1944 р. — створення Духовного керування мусульман Північного Кавказу (ДКМПК) на чолі з муфтієм, резиденцією якого стало місто Буйнакськ
• 1990 р. — утворення Духовного керування мусульман Дагестану через розпад Духовного керування мусульман Північного Кавказу
• 17 вересня 1991 р. — перейменування в Дагестанську РСР, а 17 грудня 1991 р. — у Республіку Дагестан
• 1994 р. — ухвалена Конституція Республіки Дагестан
• 21 травня 1998 р. — у Махачкалі салафіти — прихильники братів Хачилаєвих захопили будинок уряду й Держради республіки
• 1999 р. — Вахабітське повстання у Західному й Центральному Дагестані, один із духовних надхненників повстання — Шейх Багаутдін Мухаммад
• 2005 p. — Посилення партизанської активності салафітських формувань. Замахи й діверсії проти правоохоронних структур і армійських з’єднань
• 2006 р. — нормалізація ситуації
• 2009 р. — суттєве посилення партизанської активності салафітських формувань

Населення

Чисельність населення — 2621,8 тис. осіб (2005). Сільське населення становить 57,3 % (2005), а питома вага міського населення становить 42,7 % (2005). Щільність населення — 52,1 осіб/км² (2005). За даними уряду республіки, поза її межами постійно проживає понад 700 тисяч дагестанців.

Народи Дагестану розмовляють мовами чотирьох основних мовних груп.

98 % віруючих — мусульмани.

Народжуваність — 19,5 на тисячу населення (3 місце в Російській Федерації, після Інгушетії та Чечні). Середнє число дітей на одну жінку — 2,13.

Народи Дагестану за переписом 1989 р.)

Народ	Чисельність, 2002, тис.
Аварці	758,4 (29,4 %)
в тому числі Андійці	21,3 %
в тому числі Дідойці	15,2 %
в тому числі Ахвахці	6,4 %
в тому числі Бежтінці	6,2 %
в тому числі Каратінці	6,0 %
Даргінці	425,5 (16,5 %)
Кумики	365,8 (14,2 %)
Лезгини	336,7 (13,1 %)
Лакці	139,7 (5,4 %)
Росіяни	120,9 (4,7 %)
Азербайджанці	111,7 (4,3 %)
Табасарани	110,2 (4,3 %)
Чеченці	87,9 (3,4 %)
Ногайці	38,2 (1,5 %)
Рутульці	24,3 (0,9 %)
Агули	23,3 (0,9 %)
Цахури	8,2
Вірмени	5,7
Татари	4,7
Українці	2,9
Євреї	1,5
Гірські євреї	1,1
показані народи з чисельністю понад 1000 осіб

Населені пункти

Населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч 2007

Махачкала 706,9 Ленінкент 13,2 Хасавюрт 126,0 Бабаюрт 12,9 (2003) Дербент 127,7 Карабудахкент 12,3 (2003) Каспійськ 100,5 Беліджі 11,5 Буйнакськ 61,3 Касумкент 11,4 (2003) Кізляр 48,7 Каякент 11,0 (2003) Ізбербаш 41,8 Нижнє Казанище 11,0 (2003) Кізілюрт 33,7 Султан-Янгі-Юрт 10,6 (2003) Дагестанські Огні 35,8 Ботліх 10,4 (2003) Ахти 13,2 (2003) Южно-Сухокумськ 10,4

Адміністративно-територіальний устрій

Дагестан розділений на 42 районів:

• Агульський район (районний центр — с. Тпіг)
• Акушинський район (с. Акуша)
• Ахвахський район (с. Карата)
• Ахтинський район (с. Ахти)
• Бабаюртівський район (с. Бабаюрт)
• Бежтинська дільниця (с. Бежта)
• Ботліхський район (с. Ботліх)
• Буйнакський район (м. Буйнакськ)
• Гергебільський район (с. Гергебіль)
• Гумбетовський район (с. Мехельта)
• Гунібський район (с. Гуніб)
• Дахадаєвський район (с. Уркарах)
• Дербентський район (м. Дербент)
  • Чинар
• Докузпаринський район (с. Усухчай)
• Казбековський район (с. Дилим)
• Кайтагський район (с. Маджаліс)
• Карабудахкєнтський район (с. Карабудахкєнт)
• Каякєнтський район (с. Новокаякєнт)
• Кізілюртівський район (м. Кізілюрт)
• Кізлярський район (м. Кізляр)
• Кулінський район (с. Вачі)
• Кумторкалінський район (с. Коркмаскала)
• Курахський район (с. Курах)
• Лакський район (с. Кумух)
• Левашинський район (с. Леваші)
• Магарамкєнтський район (с. Магарамкєнт)
• Новолакський район (с. Новолак)
• Ногайський район (с.Тереклі-Мектеб)
• Рутульський район (с. Рутул)
• Сергокалинський район (с. Сергокала)
• Сулейман-Стальський район (с. Касумкєнт)
• Табасаранський район (с. Хучні)
• Тарумовський район (с. Тарумовка)
• Тляратинський район (с. Тлярата)
• Унцукульський район (с. Унцукуль)
• Хасавюртівський район (м. Хасавюрт)
• Хівський район (с. Хів)
• Хунзахський район (с. Хунзах)
• Цумадінський район (с. Агвалі)
• Цунтінський район (с. Кідеро)
• Чародінський район (с. Цуріб)
• Шамільський район (с. Хебда)

Економіка

Основні галузі виробництва: сільське господарство, виноробство, рибальство, народні промисли (у тому числі килимарство), видобуток нафти (розвідкою та розробкою родовищ займається виробниче об’єднання «Дагнефть»), легка й хімічна промисловості, виробництво електроенергії.

Зовнішньоторговельний обіг — 319 млн доларів (1997 р.)

Республіканський бюджет (1999 р.):

• витрати — 4 044 134 тис. рублів
• доходи — 3 608 498 тис. рублів, у тому числі:
  • надходження від податків і зборів — 425 485 тис. рублів
  • доходи цільових бюджетних фондів — 358 513 тис. рублів
  • трансферт і фінансова допомога з федерального бюджету — 2 824 500 тис. рублів

Державний устрій

Основний закон суб’єкта Федерації — Конституція Республіки Дагестан.

Парламент Дагестану — Народні збори — складається з 123-го депутата, що обираються на строк 4 роки. Вищим органом виконавчої влади до лютого 2006 була Державна Рада, що складалася із представників 14 народів Дагестану. Склад уряду затверджувався Державною радою, голова уряду — Народними зборами Дагестану. По негласному принципу національного паритету, вищі пости в Дагестані (голова Держради, голова парламенту, голова уряду) повинні займати представники різних національностей.

13 жовтня 2004 голова держради Дагестану даргинець Магомедалі Магомедов прийняв відставку голови уряду Хизри Шихсаидова й усього уряду. Прем'єр-міністром став Атай Алієв, що раніше займав посаду голови Рахункової палати Дагестану. Атай Алієв, як і Шихсаїдов — по національності кумики.

20 лютого 2006 за поданням Президента РФ Володимира Путіна першим президентом Республіки Дагестан вибраний аварець Муху Гимбатович Алієв, що очолював з 1991 республіканський парламент. На пості спікера його перемінив син Магомедалі Магомедова Магомедсалам Магомедов, чию кандидатуру одноголосно затвердив парламент. Одночасно з обранням Муху Алієва на пост президента республіки була розпущена Держрада.

6 березня 2006 Народні збори Дагестану затвердили на посаді голови уряду республіки Шаміля Зайналова, що раніше представляв у Раді Федерації РФ дагестанський парламент. Його попередник Атай Алієв зайняв його місце. Шаміль Зайналов по національності — кумик, як і Атай Алієв.

Див. також

• 2297 Дагестан - астероїд, названий на честь країни.

Посилання

• Республіка Дагестан — Офіційний сайт (рос.)
• Сайт уряду Республіки Дагестан (рос.)
• Лезгинський інтернет-портал (рос.)
• Dag.dax.ru — систематизований каталог анотованих посилань дагестанського інтернету, довідкова служба по дагестанських інформаційних ресурсах (рос.)
• Ресурс по дагестанській культурі, дагестанська музика і відео (рос.)
• Сайт про Дагестан (рос.)
• Ресурс про Табасаран (рос.)
• Іван Янов Класова війна в Дагестані: рік потому після трагедії (рос.)
• Портал ЗМІ мовами народів Дагестану