Дагестан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Республіка Дагестан
Республика Дагестан
Дагестан
Прапор Дагестану Герб Дагестану
Прапор Дагестану Герб Дагестану
Республіка Дагестан на карті Росії
Республіка Дагестан на карті Росії
Столиця Махачкала
Площа

- Усього
- % водн. пов.

52-а

50 300 км²
0,4

Населення

- Усього
- Густота

22-а

2981374 (01.01.2011) [1] (2011)
59,3 осіб/км²

Федеральний округ Північно-Кавказький
Економічний район Північно-Кавказький
Автомобільний код 05
Державна мова * російська

FSAnthem=Гімн Республіки Дагестан

Часовий пояс MSK (UTC+4)
 Історія Дагестану
Герб Дагестану
Кавказькі албани
Кавказька Албанія
Дагестан в середніх віках
Цахурське ханство
Рутульський бекство
Лакз
Хозарський каганат
Дербентський емірат
Сарір
Зіріхгеран
Газікумухське шамхальство
Кайтазьке уцмійство
Табасаранське майсумство
Емірство Ільчі-Ахмада
Дагестан в новий час
Аварське ханство
Ілісуйський султанат
Мехтулінське ханство
Тарковське шамхальство
Газікумухське ханство
Велика Кавказька війна
Північно-Кавказький імамат
Дагестанська область
Республіка Горців Кавказу
Північно-Кавказький емірат
Дагестанська АРСР
Північно-Кавказький край
Дагестанська АРСР
Дагестан після розпаду СРСР
Республіка Дагестан
Дагестанська війна
Кадарская зона

Народи Дагестану
Портал «Дагестан»

Респу́бліка Дагеста́н (рос. Респу́блика Дагеста́н, ав. Дагъистаналъул Республика, дарг. Дагъистанес Республика, кум. Дагъыстан Республикасы, лезгин. Дагъустандин Республика, лакськ. Дагъусттаннал Республика, азерб. Dağıstan Respublikası, Дағыстан Республикасы, таб. Дагъустан Республика, Дагъустандан Республика) — суб'єкт Російської Федерації, входить до складу Північно-Кавказького федерального округу.

Столиця — м. Махачкала.

Межує з Азербайджаном на півдні, з Грузією на південному заході, також з Чеченською Республікою на заході, із Ставропольським краєм на північному заході, і з Республікою Калмикія на півночі.

Утворено 20 січня 1921.

Географія[ред.ред. код]

Дагестан розташований на західному березі Каспійського моря. Південь республіки займають гори й передгір'я Кавказу, на півночі — починається Прикаспійська низовина. Через центральну частину республіки протікає ріка Терек.

Історія[ред.ред. код]

Населення[ред.ред. код]

Чисельність населення — 2621,8 тис. осіб (2005). Сільське населення становить 57,3% (2005), а питома вага міського населення становить 42,7% (2005). Щільність населення — 52,1 осіб/км² (2005). За даними уряду республіки, поза її межами постійно проживає понад 700 тисяч дагестанців.

Народи Дагестану розмовляють мовами чотирьох основних мовних груп.

98% віруючих — мусульмани.

Народжуваність — 19,5 на тисячу населення (3 місце в Російській Федерації, після Інгушетії та Чечні). Середнє число дітей на одну жінку — 2,13.

Народи Дагестану за переписом 1989 р.)
Народ Чисельність, 2002, тис.
Аварці 758,4 (29,4%)
в тому числі Андійці 21,3%
в тому числі Дідойці 15,2%
в тому числі Ахвахці 6,4%
в тому числі Бежтінці 6,2%
в тому числі Каратінці 6,0%
Даргінці 425,5 (16,5%)
Кумики 365,8 (14,2%)
Лезгини 336,7 (13,1%)
Лакці 139,7 (5,4%)
Росіяни 120,9 (4,7%)
Азербайджанці 111,7 (4,3%)
Табасарани 110,2 (4,3%)
Чеченці 87,9 (3,4%)
Ногайці 38,2 (1,5%)
Рутульці 24,3 (0,9%)
Агули 23,3 (0,9%)
Цахури 8,2
Вірмени 5,7
Татари 4,7
Українці 2,9
Євреї 1,5
Гірські євреї 1,1
показані народи з чисельністю понад 1000 осіб

Національний склад населення районів та міст за даними перепису 2010 р.[2]

населення
(2010)
аварці даргінці кумики лезгіни лакці азербайджанці табасарани росіяни чеченці ногайці агули рутульці
Дагестанські Огні 27 923 6,6% 17,9% 23,2% 46,2% 1,1% 3,1%
Дербент 119 200 5,6% 33,7% 32,3% 15,8% 3,7% 3,2%
Ізбербаш 55 646 3,5% 64,9% 15,1% 7,8% 2,5% 3,7%
Каспійськ 100 129 14,6% 20,7% 9,7% 21,4% 14,3% 5,4% 9,0% 1,7% 1,2%
Кизилюрт (м/о) 43 421 71,7% 2,3% 12,5% 2,4% 5,0% 3,5%
Кизляр (м/о) 51 707 20,1% 14,4% 5,3% 4,7% 3,6% 1,5% 1,6% 41,0% 1,2% 1,6%
Махачкала (м/о) 696 885 26,7% 15,3% 19,2% 12,7% 12,4% 2,0% 5,4% 1,2%
Хасавюрт 131 187 30,7% 4,1% 28,1% 1,6% 3,3% 2,3% 28,5%
Южно-Сухокумськ 10 035 46,1% 21,1% 4,8% 10,4% 9,2% 4,2%
Буйнакськ 62 623 45,8% 6,3% 30,8% 6,8% 7,0%
Агульський район 11 204 5,9% 92,5%
Акушинський район 53 558 96,0% 3,2%
Ахвахський район 22 014 99,4%
Ахтинський район 32 604 98,5%
Бабаюртівський район 45 701 20,3% 6,1% 48,3% 6,1% 16,5%
Ботліхський район 54 322 95,1% 3,1%
Буйнакський район 73 402 23,5% 13,4% 61,1%
Гергебільський район 19 910 99,2%
Гумбетівський район 22 046 98,6%
Гунібський район 25 303 96,4% 2,5%
Дахадаєвський район 36 709 99,0%
Дербентський район 99 054 7,9% 18,8% 58,0% 9,9% 2,2%
Докузпаринський район 15 357 94,0% 2,3% 3,0%
Казбеківський район 42 752 85,9% 1,2% 10,3%
Кайтагський район 31 368 90,1% 8,4%
Карабудахкентський район 73 016 32,3% 64,9%
Каякентський район 54 089 42,3% 52,4% 1,7% 1,5%
Кизилюртовський район 61 876 83,4% 10,5% 1,5% 2,5%
Кізлярський район 67 287 46,6% 19,5% 1,4% 3,4% 3,5% 2,4% 1,5% 12,3% 4,8% 1,5%
Кулинський район 11 174 97,4%
Кумторкалинський район 24 848 18,7% 8,4% 67,0% 1,2% 1,1%
Курахський район 15 434 98,4%
Лакський район 12 161 1,1% 2,0% 95,2%
Левашинський район 70 704 22,4% 76,5%
Магарамкентський район 62 195 96,1% 1,6%
Новолакський район 28 556 21,9% 48,5% 27,7%
Ногайський район 22 472 8,1% 1,0% 87,0%
Рутульський район 22 926 2,7% 9,3% 3,8% 1,6% 58,2%
Сергокалинський район 27 133 98,9%
Сулейман-Стальський район 58 835 98,6%
Табасаранський район 52 886 18,4% 79,1%
Тарумовський район 31 683 35,8% 23,5% 1,5% 3,9% 1,7% 19,6% 8,5%
Тляратинський район 22 165 98,4%
Унцукульський район 29 547 97,5%
Хасавюртівський район 141 232 31,4% 5,4% 30,7% 5,3% 25,8%
Хівський район 22 753 38,9% 59,4%
Хунзахський район 31 691 97,5%
Цумадінський район 23 345 98,9%
Цунтінський район 18 282 99,4%
Чародінський район 11 777 97,3% 1,5%
Шамільський район 28 122 98,7%
Дагестан 2 910 249 29,4% 17,0% 14,9% 13,3% 5,6% 4,5% 4,1% 3,6% 3,2% 1,4% 1,0% 1,0%



Населені пункти[ред.ред. код]

Населені пункти з кількістю мешканців понад 10 тисяч 2007
Махачкала 706,9 Ленінкент 13,2
Хасавюрт 126,0 Бабаюрт 12,9 (2003)
Дербент 127,7 Карабудахкент 12,3 (2003)
Каспійськ 100,5 Беліджі 11,5
Буйнакськ 61,3 Касумкент 11,4 (2003)
Кізляр 48,7 Каякент 11,0 (2003)
Ізбербаш 41,8 Нижнє Казанище 11,0 (2003)
Кізілюрт 33,7 Султан-Янгі-Юрт 10,6 (2003)
Дагестанські Огні 35,8 Ботліх 10,4 (2003)
Ахти 13,2 (2003) Южно-Сухокумськ 10,4

Адміністративно-територіальний устрій[ред.ред. код]

Дагестан.jpg

Дагестан розділений на 42 районів:

Економіка[ред.ред. код]

Основні галузі виробництва: сільське господарство, виноробство, рибальство, народні промисли (у тому числі килимарство), видобуток нафти (розвідкою та розробкою родовищ займається виробниче об'єднання «Дагнефть»), легка й хімічна промисловості, виробництво електроенергії.

Зовнішньоторговельний обіг — 319 млн доларів (1997 р.)

Республіканський бюджет (1999 р.):

  • витрати — 4 044 134 тис. рублів
  • доходи — 3 608 498 тис. рублів, у тому числі:
    • надходження від податків і зборів — 425 485 тис. рублів
    • доходи цільових бюджетних фондів — 358 513 тис. рублів
    • трансферт і фінансова допомога з федерального бюджету — 2 824 500 тис. рублів

Державний устрій[ред.ред. код]

Основний закон суб'єкта Федерації — Конституція Республіки Дагестан.

Парламент Дагестану — Народні збори — складається зі 123 депутатів, що обираються на 4 роки. Вищим органом виконавчої влади до лютого 2006 була Державна Рада, що складалася із представників 14 народів Дагестану. Склад уряду затверджувався Державною радою, голова уряду — Народними зборами Дагестану. По негласному принципу національного паритету, вищі пости в Дагестані (голова Держради, голова парламенту, голова уряду) повинні займати представники різних національностей.

13 жовтня 2004 року голова держради Дагестану даргинець Магомедалі Магомедов прийняв відставку голови уряду Хизрі Шихсаїдова й усього уряду. Прем'єр-міністром став Атай Алієв, який раніше займав посаду голови Рахункової палати Дагестану. Атай Алієв, як і Шихсаїдов, за національностю — кумики.

20 лютого 2006, за поданням Президента РФ Володимира Путіна, першим президентом Республіки Дагестан обраний аварець Муху Алієв, що очолював з 1991 республіканський парламент. На посаді спікера його змінив син Магомедалі Магомедова Магомедсалам Магомедов, чию кандидатуру одноголосно затвердив парламент. Одночасно з обранням Муху Алієва на пост президента республіки була розпущена Держрада.

6 березня 2006 Народні збори Дагестану затвердили на посаді голови уряду республіки Шаміля Зайналова, що раніше представляв у Раді Федерації РФ дагестанський парламент. Його попередник Атай Алієв зайняв його місце. Шаміль Зайналов по національності — кумик, як і Атай Алієв.

Примітки[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]