Вертолітне відро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гелікоптер UH-60 Black Hawk Бундесгеру скидає воду з відра SEMAT F-3000.

Вертолітне відро — резервуар для перевезення води або інших вогнегасних речовин, який перевозиться під фюзеляжем вертольота.

Така конструкція використовується для гасіння пожежі з повітря та дозволяє зачерпувати воду з природних водоймищ або заповнювати резервуар наземними силами за допомогою шлангів. Це особливо зручно при гасінні пожеж у важкодоступних місцях (наприклад, при лісових пожежах), оскільки позбавляє необхідності після кожного скидання води повертатися на базу.

Пристрій кріпиться до фюзеляжу за допомогою вантажного гака[en] та стропів, керування здійснюється з кабіни пілота[1]. Відро оснащене насосною трубою для накачування води і має нижній клапан, який дистанційно відкривається з вертольота. Кількість розпилення води на одиницю площі залежить від швидкості та висоти вертольота.

Відра можуть бути розбірними або жорсткими і мати різну ємність, залежно від вантажопідйомності використовуваного гелікоптера — від 900 літрів для AS 350B3 до 10 000 літрів для Мі-26[2].

Офіційна назва цього пристрою англійською мовою — helibucket[3]. Також неофіційним загальним терміном для розбірних конструкцій стала назва торговельної марки відер «Bambi Bucket», які виготовляються канадською компанією SEI Industries із 1983.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bambi Bucket (фр.). CoyotAir. Архів оригіналу за 03 березня 2016.
  2. а б Hélicoptère Bombardier d’Eau (фр.). HelicoMontagne. Архів оригіналу за 29 липня 2021.
  3. а б Glossary of Wildland Fire Terminology (PDF) (англ.). National Wildfire Coordinating Group[en]. жовтень 2006. Архів оригіналу (pdf) за 06 січня 2009.