Верхове болото (Яйко)
 | |
| 48°40′32″ пн. ш. 23°55′23″ сх. д. / 48.67583333002777835° пн. ш. 23.92333333002777707° сх. д.Координати: 48°40′32″ пн. ш. 23°55′23″ сх. д. / 48.67583333002777835° пн. ш. 23.92333333002777707° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
|---|---|
| Розташування |
Україна Івано-Франківська область, Калуський район, гірський масив Ґорґани |
| Найближче місто | смт Рожнятів |
| Площа | 0,5 га |
| Засновано | 1996 р. |
| Оператор | ДП «Осмолодське лісове господарство», Мшанське лісництво |
  Верхове болото (Яйко) (Івано-Франківська область) | |
 | |
Верхове́ Болóто — гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована в Калуському районі Івано-Франківської області, при підніжжі гори Яйко-Перегінське (гірський масив Ґорґани).
Площа природоохоронної території 0,5 га. Статус надано 1996 року. Перебуває у віданні ДП «Осмолодське лісове господарство» (Мшанське л-во, кв. 22, вид. 44).
Під охороною — гірське оліготрофне (верхове) болото високого ступеню розвитку.
Історія[ред. | ред. код]
Болото відоме в науковій літературі як болото «Яйко» з 1968 року, оскільки розташоване при підніжжі гори Яйко-Перегінське. З метою уникнення плутанини проектованій пам'ятці природи було запропоновано надати іншу, вже існуючу назву — Верхове. Незважаючи на рекомендації науковців надати пам'ятці статус республіканського значення, болото визнане цінним лише на місцевому рівні.
Стан[ред. | ред. код]
Болото чітко виділяється в рослинному покриві, практично безлісе, деревний ярус розріджений і пригнічений, має куполоподібну форму з моховими горбами. Рослинний покрив загалом збережений у природному стані і має основні риси карпатських боліт лісового поясу. Варто зауважити, що такі болота в Україні трапляються лише в Карпатах.
Флора[ред. | ред. код]
У рослинному покриві переважають пухівково-водянково-сфагнові угруповання із розрідженою смерекою. Такі угрупування є рідкісними, перебувають під охороною (Зелена книга України), на болоті займають центральну, найбільш підвищену частину. Деревний ярус угрупувань утворює розріджена ялина з домішкою сосни звичайної та гірської зімкненістю 0,1 та заввишки 0,6-1,5 м.
Серед чагарничків у цих угрупуваннях домінує водянка чорна, домішку утворює лохина та рідкісний для Карпат вид — багно болотне. Трав'яний покрив у зв'язку з недостатністю живлення в кількісному розумінні дуже збіднений, тут трапляється пухівка піхвова, на мохових горбах — журавлина болотна. Серед занесених до Червоної книги України — журавлина дрібноплода, осока малоквіткова та пальчатокорінник серценосний. Тут же виявлена і комахоїдна рослина — росичка круглолиста — дуже рідкісний для Карпат вид.
Моховий покрив переважно формують сфагнум бурий та сфагнум червоний — рідкісні північні види. Мохи утворюють купини, насичені водою. Глибина торфового покладу, сформованого сфагнумовими мохами, досягає 2,35 м.
По периферії, де болото набуває мезотрофного ступеню розвитку, в рослинному покриві розташовуються угрупування осока здута, у нижчих місцях фрагментарно трапляється осока багнова.
Догляд[ред. | ред. код]
У 2007 році громадською організацією «Карпатські стежки» за сприяння Посольства Королівства Нідерландів в Україні було встановлено охоронний знак.
Джерела[ред. | ред. код]
- Андрієнко Т. Л.. Болота Ґорґан. - Український ботанічний журнал, 1968, №3
- Наукова характеристика пам'ятки природи. — Колектив науковців під керівництвом Андрієнко Т. Л., Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України
| |||||||||||||||||||||||