Росичка круглолиста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Росичка круглолиста
Drosera-rotundifolia.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
- Еудікоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Росичкові (Droseraceae)
Рід: Росичка (Drosera)
Вид: Росичка круглолиста
Біноміальна назва
Drosera rotundifolia
L., 1753
Посилання
EOL: 593301
IPNI: 321960-1
ITIS logo.jpg ITIS: 22017
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 173423
The Plant List: kew-64562
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Drosera rotundifolia

Роси́чка круглоли́ста (Drosera rotundifolia L., інша назва Росянка круглолиста) — багаторічна трав'яниста комахоїдна рослина родини Росичкові.

Біологічний опис[ред.ред. код]

Рослина не більша 10-15 см. До поверхні мохових купин рослина щільно притискається розеткою червоних круглих листочків з довгими черешками. Пластинки листків округлі, 0,5—1 см у поперечнику, відразу переходять у ніжку. Листки зібрані в розетку, зверху і по краях вкриті червонуватими залозистими волосками-війками з великими бульбашками на кінцях. Волоски сягають 4-5 мм завдовжки. З цих бульбашок виділяється липка рідина. Крапельки цієї рідини на листках блищать як роса, тому рослину і назвали росичка.

Волоски чутливі до подразнення: коли комаха сідає на листок росянки, і прилипає до нього, — всі волоски листка починають повільно схилятися до неї і захоплюють її. Комаха виявляється в пастці, вона обплутана волосками листа, які присмоктуються до неї. На деяких листочках росянки можна побачити тільки сухі крильця і ніжки комах, — листя маленької дрозери розчинили і «з'їли» комах. Сік, що виділяється залозами листка росянки, розчиняє органічні речовини.

Комахи, сідаючи на листки, прилипають до крапельок липкої рідини на війках листків. Всі війки листка починають повільно схилятися до неї і згинаючись, захоплюють і покривають комаху. Комаха виявляється в пастці, вона обплутана волосками листка, які присмоктуються до неї. Рідина, виділювана залозками, розчиняє органічні речовини. Росичка перетравлює речовини тіла комахи та засвоює їх. Після цього війки випрямляються і через кілька днів листок набуває попереднього вигляду. На деяких листочках росянки можна побачити тільки сухі крильця і ніжки комах, — листя маленької дрозери розчинили і «з'їли» комах.

Стебло рослини дуже вкорочене, квіткова стрілка вдвічі-втричі довша за листки, безлиста, тоненька, з білими дрібними квітками. Квітки п'ятипелюсткові, білі, зібрані в однобоке гроно на верхівці стрілки. Квітки розкриваються при променях сонця всього на кілька годин.

Цвіте у червні — серпні, плоди дозрівають в кінці серпня-вересні. Плід — видовжено-овальна коробочка. Насіння світло-бурі, дрібні, веретеноподібні.

Drosera rotundifolia leaf1.jpg

Листок крупним планом

Drosera rotundifolia1.jpg

Круглий листок росянки

Drosera rotundifolia ne2.jpg

Д. круглолиста з останками метелика

Drosera rotundifolia 130405.jpg

Дрозера круглолиста

Ареал[ред.ред. код]

Поширення росянки (зображено червоним)

Ареал в Україні[ред.ред. код]

Росте у північній частині Лісостепу, Карпатах у заболочених хвойних лісах, на торфових сфагнових болотах Полісся.

Охорона в природі[ред.ред. код]

Охорона в Україні[ред.ред. код]

Входить до офіційних переліків регіонально рідкісних рослин Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Луганської, Львівської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Чернівецької областей.[1]

Збирання[ред.ред. код]

Збирають усю рослину під час цвітіння з червня по серпень. Збираючи, залишають на рослині бодай два листочки. Відщипують рештки торішніх розеток і сушать у затінку на папері або дикті. Колір сушеної росички — червонуватий, смак — кислувато-гіркий[2].

Досліди з рослиною[ред.ред. код]

Досліди з дрозерою поставили знаменитий англійський вчений Чарльз Дарвін і його син Френсіс. Френсіс писав[2]:

Мої досліди почалися в червні 1877 року, коли рослини були зібрані і посаджені в звичайних глибоких тарілках. Кожна тарілка була розділена тонкою перегородкою на два відділення: в одному — рослинам давали їжу, в іншому — вони були приречені на голод. Їжа доставлялася у вигляді дрібних шматочків смаженого м'яса. Вже через десять днів різниця між нагодованим і голодуючим ясно виявилася: годовані рослини цвіли, і червоне забарвлення їх щупалець було яскравіше "

.

Чарльз Дарвін годував рослини різними продуктами, але вони не все «їли». Цукор, крохмаль, рослинна олія, краплі чаю, що поміщалися на листочки, залишалися недоторканими — волоски-щупальці не згиналися над ними[2]. Але краплі молока, шматочки яєчного білка, сиру, ковбаси, смаженого і сирого м'яса протягом декількох днів перетравлювалися без залишку[2].

Застосування[ред.ред. код]

Застосовують при сильному судомному кашлі, коклюші, нападах астми, переміжній пропасниці, ларингітах, запаленнях легень і захворюваннях кишок, атеросклерозі (спазмолітична дія алкалоїдів). Антибіотична речовина плюмбагін, що є в росичці, припиняє розвиток патогенних грибків і бактерій.
Сік, що виділяється залозами листка росянки, розчиняє органічні речовини, тому рослину використовували при виведенні бородавок[2].

Фармакологічні властивості[ред.ред. код]

Рослина містить протеолітичний фермент, ензим дрозерин, сполуки оксинафтохінону, яблучну, бензойну, бутову, пропіонову, цитринову, мурашину кислоти, дубильні та інші речовини.

Вживають у вигляді чаю. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку з верхом подрібненої росички і настоюють 10 хвилин. П'ють по 1—2 склянки на день, ковтками, з інтервалами. Сильніша доза не зменшує, а навпаки, посилює кашель. При судомному кашлі беруть 1 чайну ложку суміші (порівну) трави росички, трави подорожника ланцетолистого і трави фіалки триколірної на 1 склянку води, хвилинку варять, остуджують і п'ють по півсклянки двічі на день.

Дозування[ред.ред. код]

При коклюші 1 столову ложку суміші трави росички, квіток калачиків лісових, первоцвіту весняного, квіток триколірної фіалки, лакричного кореня в співвідношенні 3:2:2:2:1 настоюють 30 хвилин на 300 мл окропу і п'ють по 1 склянці двічі — тричі на день.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України
  2. а б в г д (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]