Ґорґани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Сивуля

Кам`яні осипища — «го́ргани»

Ґорґа́ни — система гірських хребтів у зовнішній смузі скибових Українських Карпат, які розташовані у Івано-Франківській та Закарпатській областях. Вони простягаються на 75 км з північного заходу від долини Мизунки і Ріки, на південний схід до долини Пруту, а ширина із заходу на схід становить 40 км.

[ред.] Географія

Зі сходу на захід Ґорґани поділяються на Крайові низькогірні, Зовнішні (Скибові) і Привододільні (Внутрішні) Ґорґани, а з півночі на південь вони складаються з трьох великих частин, відділених одна від іншої глибокими річковими долинами. Зокрема, Північні Ґорґани обмежені Мизункою та Лімницею і включають такі найвищі точки як г. Молода (1723 м), г. Ґрофа (1748 м), г. Попадя (1740 м; Центральні Ґорґани — найвища частина гірського масиву, обмежена Лімницею та Бистрицею Надвірнянською і розділена навпіл неглибокою долиною Бистриці Солотвинської, включає такі вершини як г. Ігровець (1803 м), г. Сивуля Велика (1836 м), г. Сивуля Мала (1818 м); Південні Ґорґани обмежуються долинами Бистриці Надвірнянської та Прута, і включає вершини г. Братківська (1788 м), г. Чорна Клева (1719 м), г. Довбушанка (1754 м), г. Синяк (1665 м). Для Ґорґан характерні круті асиметричні схили й гострі гребені гір; на вершинах кам'яні осипища (місцева назва «ґо́рґани» (наголос на перший склад) або «ґрехоти»). Основні хребти розчленовані поперечними долинами річок Бистриці, Пруту і Тереблі. Складається головним чином з пісковиків. На річках — пороги, водоспади. Є невеликі озера.

[ред.] Флора та рослинність

Рослинність представлена ялицево-буково-смерековими лісами з переважанням бука і ялиці, що підіймаються до висот 850—900 м; смереково-ялицево-буковими лісами, з переважанням смереки, що підіймаються до висот 950—1000 м; смерековими лісами, що підіймаються до 1200—1300 м. Від висот 1350 м підіймається чагарникове криволісся із сосни гірської («жерепу»), а вище 1670 м — кам`яні розсипища, альпійських лук і полонин немає. По долинах річок, на терасах, розміщуються післялісові луки, які виникли в результаті вирубування лісів, а зруби використовувались як сінокоси або пасовища. Післялісові луки є рефугіумами рідкісних, зникаючих та червонокнижних видів, зокрема, Арніки гірської (Arnica montana), Купальниці європейської (Trollius europeus), Лілії лісової (Lilium martagon), Підсніжника білого (Galanthus nivalis), Білоцвіту весняного (Leucojum vernum), різноманітних орхідей (Orchideaceae) тощо.

[ред.] Фауна

Тваринний світ представлений 10-а видами риб, 9-а видами амфібій, 5-а видами плазунів, 42-а видами ссавців та 75-а видами птахів. З-поміж безхребетних численними є комахи з рядів твердокрилих, перетинчастокрилих, лускокрилих та двокрилих. З твердокрилих найбільш числені родини жуків-турунів (134 види) і жуків-вусачів (82 види).

[ред.] Природоохоронні території

Південно-східну частину Ґорґан займає Карпатський природний національний парк, масиви гір Довбушанки та Полєнські займає Природний Заповідник «Ґорґани» (5 тис. га), масиви гір Попадя й Ґрофа охоплює Ландшафтний Заказник «Ґрофа». Ці природно-заповідні території створені для збереження реліктової сосни кедрової європейської (Pinus cembra).