Рожнятівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рожнятівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Колишній район на карті Івано-Франківська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Івано-Франківська область
Код КОАТУУ: 2624800000
Утворений: 1940 рік
Ліквідований: 2020 рік
Населення: 72 023 (на 1.01.2019)
Площа: 1300 км²
Густота: 56.6 осіб/км²
Тел. код: +380-3474
Поштові індекси: 77600—77673
Населені пункти та ради
Районний центр: Рожнятів
Селищні ради: 3
Сільські ради: 28
Смт: 3
Села: 43
Селища: 5
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Рибчак Василь Ярославович
Голова РДА: Люклян Ірина Богданівна[1]
Вебсторінка: Рожнятівська РДА
Рожнятівська райрада
Адреса: 77600, Івано-Франківська обл., Рожнятівський р-н, смт Рожнятів, вул. Шкільна, 1,03474 2-05-38
Мапа
Мапа

Рожнятівський район у Вікісховищі

Рожня́тівський райо́н — колишній район України на заході Івано-Франківської області у Карпатському передгір'ї та гірській частині Карпат. Населення становить 73 511 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 1300 км². Утворено 1940 року.

Географія[ред. | ред. код]

Розташування[ред. | ред. код]

Рожнятівський район розташований у південно-західній частині області, у басейні річки Лімниця та її приток. Межує з Долинським, Калуським та Богородчанським районами Івано-Франківської області. По гірському хребту південно-західної сторони — із Закарпатською областю.

Долинський район Калуський район
Долинський район Богородчанський район
Закарпатська область
(Міжгірський район)
Закарпатська область
(Тячівський район)
Богородчанський район

Територія району становить 1,3 тис.км². Районний центр Рожнятів розташований за 7 км від залізничної станції, магістралі СтрийІвано-Франківськ і за 54 км від обласного центру.

Рельєф[ред. | ред. код]

Більшу частину території району займають гори, які на північ від лінії, що проходить через населені пункти Верхній Струтин—Князівка—Дуба—Перегінське, переходять в Передкарпатську горбисту рівнину.

Межею Рожнятівщини з півдня є Великий Вододільний хребет, який розділяє басейни приток Тиси і Дунаю в Закарпатті та Дністра на території Центральних Горган. У минулому по цьому хребту проходив державний кордон Польщі та Чехословаччини.

Гірські масиви району відносяться до центральних Горган, кам'янистих, найбільш заліснених і найменш освоєних гірських районів Українських Карпат. Тут розташована найвища вершина українських Горган — гора Велика Сивуля (1836 м).

Клімат[ред. | ред. код]

Кліматичні умови сприятливі для розвитку туризму. Клімат помірно континентальний. У рівнинній частині літо тепле (середня температура липня +16 … +19 °C, взимку −3 … — 6 °C, опадів у середньому випадає близько 800 мм). У гірській частині клімат різноманітніший, зима прохолодніша, опадів близько 1300 мм.

Гідрологія[ред. | ред. код]

Лімниця
Ґрофа

За міжнародними оцінками, Лімниця вважається найчистішою річкою Європи. Її витік знаходиться на північному схилі гори Буштов, на кордонні із Закарпаттям, на висоті 1150 м над рівнем моря. Довжина Лімниці — 122 км, з яких 85 км вона протікає територією Рожнятівщини.

Флора та фауна[ред. | ред. код]

Ліси, у яких багато суниці, чорниці, малини, ожини, брусниці, грибів, займають більше 2/3 території.

Тут розміщено 27 природозаповідних об'єктів, найвідомішими з яких є ботанічний заказник «Яйківський», де охороняється кедрова сосна, урочище Сокіл, гідрологічний заказник «Турова Дача» та ін.

Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]

  • Ботанічні заказники:

Конвалія, Яйківський (загальнодержавного значення).

  • Гідрологічні заказники:

Турова Дача (загальнодержавного значення).

  • Ландшафтні заказники:

Ґрофа (загальнодержавного значення), Ріка Лімниця з водоохоронною смугою вздовж берегів шириною 100 м.

  • Заповідні урочища:

Аршиця, Береги, Григітлива, Гуки, Козарка-Нова, Котелець, Липівка-Дубшара, Лопушна, Лужки-1, Лужки-2, Магура, Мшана, Нягра, Сивуля, Слобушниця, Чута, Яла.

  • Ботанічні пам'ятки природи:

Ведмежі дуби, Кораловий корінь, Котови, Урочище Сокіл (загальнодержавного значення).

  • Гідрологічні пам'ятки природи:

Болото Лютошари, Болото Мшана (загальнодержавного значення), Верхове болото, Гірське озеро Росохан.

Історія[ред. | ред. код]

Рожнятівський район утворено 17 січня 1940 року з містечка Рожнятів і ґмін Перегінськ, Рипне і Спас Долинського повіту.

Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. передано з Долинського району Сваричівську сільську раду.

Указом Президії Верховної Ради УРСР 19 листопада 1940 р. з Рожнятівського району передано до Новичанського району Перегінську селищну та Решнятівську і Вільхівську сільські ради (тобто, всю територію колишньої ґміни Перегінськ).

10 лютого 1946 року радянською владою проводились вибори до Верховної Ради СРСР. Оскільки населення їх ігнорувало, комуністи фальсифікували результати.[2]

У 1959 р. до Рожнятівського району приєднано південну половину ліквідованого Перегінського району.[3]

Діяльність ОУН і УПА[ред. | ред. код]

На території району діяла районна організація ОУН, очолювана районним проводом ОУН, який підпорядковувався Долинському повітовому (з листопада 1944 р. — надрайонному) проводу ОУН, а з травня-червня 1948 р. — Калуському надрайонному проводу ОУН.

За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Рожнятівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Сваричів, Нижній Струтинь і Цінева.[4]

Історія Рожнятова[ред. | ред. код]

Рожнятів (Рожнітів, пол. Rozniatow) — селище міського типу, центр Рожнятівського району Івано-Франківської області України. Знаходиться біля підніжжя Ґорґанів, в долині річки Дуби поблизу річки Лімниці. Населення близько 4000 (3100 у 1970 р.).

Рожнятів відомий з 12 століття. Перше поселення виникло в долині річки Дуби як невеличка осада, яка називалася Старим селом. Ця назва збереглася за частиною селища і дотепер. Поселення будувалось в густих лісах, і працьовитим селянам доводилось докладати багато зусиль, щоб обробити клаптики землі. Але основним заняттям жителів було скотарство. На початку XV століття в Рожнятові виріс добре укріплений замок.

За декретом від 14 листопада 1785 року, згідно з Магдебурським правом, Рожнятів отримав статус міста. Це пожвавило торгівлю, розвиток ремесла. В місті функціонувало кілька підприємств, броварня, цегельня, водяний млин.

У 1910 р. у Рожнятові було 3,6 тис. мешканців. З них 38 % греко-католиків, 19,9 % римо-католиків, 42,1 % юдеїв. З 1940 у складі УРСР.

Адміністративний устрій[ред. | ред. код]

Адміністративно-територіально район поділяється на 3 селишні ради та 28 сільських рад, які об'єднують 51 населений пункт та підпорядковані Рожнятівській районній раді. Адміністративний центр — смт Рожнятів[5].

Населені пункти[ред. | ред. код]

За адміністративним поділом район має 3 селища міського типу (Брошнів-Осада, Перегінське, та Рожнятів), 48 сільських населених пунктів. 30 сіл району та смт Перегінське мають статус гірської зони.

Економіка[ред. | ред. код]

Промисловий комплекс району налічує 18 промислових підприємств. Найбільшу питому вагу займають лісова і деревообробна — це 31,2 %. Понад 90 % створених на базі колишніх державних підприємств акціонерних товариств трансформовані у приватні чи спільні з іноземними інвестиціями підприємства, або господарські товариства із невеликим числом співвласників.

Аграпромисловий комплекс району об'єднує підприємства різних форм власності. Розвивається фермерське господарство. В районі працює 14 фермерів, які обробляють 85,4 га. ріллі. На одне господарство припадає 6,1 га. ріллі. В сільськогосподарському виробництві з кожним роком збільшується частка приватного сектора.

Найвищу долю питомої ваги по видах діяльності суб'єктів малого підприємництва займаються підприємства, що зайняті у сфері торгівлі та громадського харчування — 41 або 25,9 % від діючих підприємств, промисловості — 39, або відповідно 24,7 %, ведення лісового господарства 22 %.

Туризм[ред. | ред. код]

Територія площею 130,5 тис. гектарів, з яких 80 тисяч гектарів — ліси і гори, що відносяться до Центральних Горганів — нині найменш освоєні гірські райони Українських Карпат. Тут бере свій початок одна з найчистіших річок Європи — Лімниця. Є також маловідомі широкому загалові цікаві туристичні об'єкти: водоспад Підгуркало (с. Ріпне), Ілемнянський водоспад (с. Ілемня), водоспади Скрунтар і Чуриків в с. Закерничне, Павлівський Камінь, водоспад Гуркало Ілемське на р. Ілемка, водоспади Казарка та Нова Казарка біля с. Липовиця, Ріпненський Камінь та інші.

Цікавий для туристів Рожнятівський район й своїми історичними пам'ятками (архітектурними), краєзнавчими: до наших днів збереглися (в реконструйованому вигляді) — замок польського магната Скарбка (XIV ст.), доменна піч в урочищі Ангелів, збудована в 1810 році А. Ангеловичем, заново відбудована в урочищі Підлюте «Кедрова палата» — відома з поч. ХХ ст. як курорт-резиденція Митрополита Андрея Шептицького. Також на території району функціонує пластовий табір — музей «Сокіл», який був заснований в 1926 р. (знаходиться поруч с. Гриньків).

Багатою експозицією володіє народний історико-краєзнавчий музей культури та побуту Бойківщини в с. Цінева. Хрест «в пам'ять святої тверезості» (1874 р.) й дони ні зберігся в с. Ясень. В цьому населеному пункті функціонує хата-музей Івана Вагилевича — члена «Руської трійці», одного з авторів «Русалки Дністрової». Письменникові землякові — на знак поваги і шани — вдячні горяни встановили пам'ятник. Про важкі часи галичан, які поклали початок масової еміграції бойків до Канади, нагадує пам'ятний знак першим заробітчанам — емігрантам — Василю Ілиняку та Івану Пилипіву, — встановлений з нагоди 100-річчя від цієї події в с. Небилів.

Населення[ред. | ред. код]

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[6]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 36 201 8363 5334 11 350 7099 3895 160
Жінки 39 395 7946 5063 10 599 8404 6886 497


Національний склад населення за даними перепису 2001 року[7]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 75225 99,51 %
росіяни 266 0,35 %
білоруси 27 0,04 %
молдовани 17 0,02 %
поляки 15 0,02 %
інші 48 0,06 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 75303 99,61 %
російська 251 0,33 %
молдовська 13 0,02 %
білоруська 12 0,02 %
інші 19 0,03 %

Політика[ред. | ред. код]

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Рожнятівського району було створено 52 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 77,21 % (проголосували 44 533 із 57 678 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 67,29 % (29 966 виборців); Юлія Тимошенко — 12,71 % (5 661 виборців), Олег Ляшко — 9,42 % (4 194 виборців), Анатолій Гриценко — 4,85 % (2 162 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,61 %.[8]

Культура[ред. | ред. код]

Бібліотека[ред. | ред. код]

Рожнятівська центральна районна бібліотека — культурно-просвітницька установа, центр інформаційного та бібліотечно-бібліографічного обслуговування читачів району, виконує функції організаційно-методичного та координаційного центру для 44 бібліотек-філіалів. Співпрацює з бібліотеками інших систем і відомств, громадськими організаціями, підприємствами та установами району. Щорічно бібліотека видає близько 55 тис. документів[9]. У 1951 році в штат районної бібліотеки було введено посаду завідувача читальним залом. Рибчак Марія Василівна (9 травня 1954) — директор бібліотеки, заслужений працівник культури України, лауреат обласної премії імені Марійки Підгірянки.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У Рожнятівському районі Івано-Франківської області на обліку перебуває 37 пам'яток архітектури.

Персоналії[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Померли[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Президента України від 15 січня 2020 року № 7/2020-рп «Про призначення І. Люклян головою Рожнятівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області»
  2. Шкіль Олег. Як на Рожнятівщині пройшли «найдемократичніші» вибори 1946 року?
  3. s:Указ Президії ВР УРСР від 11.03.1959 «Про укрупнення деяких районів Станіславської області»
  4. Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2
  5. Адміністративно-територіальний устрій Рожнятівського району на сайті Верховної Ради України
  6. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать. Архів оригіналу за 26 липня 2021.
  7. а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 18 лютого 2019.
  8. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 13 лютого 2016.
  9. Рожнятівська центральна районна бібліотека.

Посилання[ред. | ред. код]