Рожнятівський район

Рожнятівський район
Герб Прапор
Район на карті області
Основні дані
Країна:	Україна
Область/АРК:	Івано-Франківська область
Код КОАТУУ:	2624800000
Утворений:	1940
Населення:	▲ 73 537 (на 1.11.2012)
Площа:	1300 км²
Густота:	56.6 осіб/км²
Тел. код:	+380-3474
Поштові індекси:	77600—77673
Населені пункти та ради
Районний центр:	Рожнятів
Селищні ради:	3
Сільські ради:	28
Смт:	3
Села:	43
Селища:	5
Мапа району
Районна влада
Адреса:	77600, Івано-Франківська обл., Рожнятівський р-н, смт. Рожнятів, вул. Шкільна, 1,03474 2-05-38
Голова РДА:	Філіпович Микола Ярославович
Голова РР:	Іванів Назарій Іванович

Рожня́тівський райо́н розташований на заході Івано-Франківської області в Карпатському передгір'ї та гірській частині Карпат.

Загальні відомості

Межує з Долинським, Калуським та Богородчанським районами Івано-Франківської області. По гірському хребту південно-західної сторони — із Закарпатською областю.

Територія району становить 1,3 тис.км². В районі проживає в трьох селищах і 47 селах і хуторах понад 75,4 тис.чоловік. Районний центр Рожнятів розташований за 7 км від залізничної станції, магістралі Стрий—Івано-Франківськ і за 54 км від обласного центру.

Історія

Рожнятів (Рожнітів, пол. Rozniatow) — селище міського типу, центр Рожнятівського району Івано-Франківської області України. Знаходиться біля підніжжя Ґорґанів, в долині річки Дуби поблизу річки Лімниці. Населення близько 4000 (3100 у 1970 р.).

Рожнятів відомий з 12 століття Перше поселення виникло в долині річки Дуби як невеличка осада, яка називалася Старим селом. Ця назва збереглася за частиною селища і дотепер. Поселення будувалось в густих лісах, і працьовитим селянам доводилось докладати багато зусиль, щоб обробити клаптики землі. Але основним заняттям жителів було скотарство. На початку XV століття в Рожнятові виріс добре укріплений замок.

За декретом від 14 листопада 1785 року, згідно з Магдебурським правом, Рожнятів отримав статус міста. Це пожвавило торгівлю, розвиток ремесла. В місті функціонувало кілька підприємств, броварня, цегельня, водяний млин.

До стародавніх поселень Рожнятівщини належать також селища міського типу Брошнів Осада (XVI ст.), Перегінське (1292 р.), Цінева(1567 р.), Красне (1440 р.).

У 1910 р. у Рожнятові було 3,6 тис. мешканців. З них 38 % греко-католиків, 19,9 % римо-католиків, 42,1 % юдеїв. З 1940 у складі УРСР.

Праісторичним поселенням Рожнятівщини є село Нижній Струтин. В Нижньому Струтині ву 1912 році проводилися розкопки польським вченим І. Коперницьким, а у 1935 та 1937 рр. українським дослідником М. Ю. Смішком. На сьогоднішній день досліджено 16 із 46 курганів. На території села померлих ховали з кінця ІІ ст. н.е до IV ст. н. е.

Географія

Рожнятівський район розташований у південно-західній частині області, в басейні річки Лімниця та її притоків. Згідно з міжнародними оцінками, Лімниця вважається найчистішою річкою Європи. Її витік знаходиться на північному схилі гори Буштов, на кордонні із Закарпаттям, на висоті 1150 м над рівнем моря. Довжина Лімниці — 122 км, з яких 85 км вона протікає територією Рожнятівщини. Більшу частину території району займають гори, які на північ від лінії, що проходить через населені пункти Верхній Струтин—Князівка—Дуба—Перегінське, переходять в Передкарпатську горбисту рівнину.

Межею Рожнятівщини з півдня є Великий Вододільний хребет, який розділяє басейни приток Тиси і Дунаю в Закарпатті та Дністра на території Центральних Горган. В минулому по цьому хребту проходив державний кордон Польщі та Чехословаччини.

Гірські масиви району відносяться до центральних Горган, кам'янистих, найбільш заліснених і найменш освоєних гірських районів Українських Карпат. Тут знаходиться найвища вершина українських Горган — гора Велика Сивуля (1836 м). Ліси, в яких багато суниці, чорниці, малини, ожини, брусниці, грибів, займають більше 2/3 території.

Тут розміщено 27 природозаповідних об'єктів, найвідомішими з яких є ботанічний заказник «Яйківський», де охороняється кедрова сосна, урочище Сокіл, гідрологічний заказник «Турова Дача» та ін.

Кліматичні умови сприятливі для розвитку туризму. Клімат помірно континентальний. В рівнинній частині літо тепле (середня температура липня +16 … +190С, взимку −3 … — 60С, опадів у середньому випадає біля 800 мм.). В гірській частині клімат різноманітніший, зима прохолодніша, опадів біля 1300 мм.

Економіка

Промисловий комплекс району налічує 18 промислових підприємств. Найбільшу питому вагу займають лісова і деревообробна — це 31,2 %. Понад 90 % створених на базі колишніх державних підприємств акціонерних товариств трансформовані у приватні чи спільні з іноземними інвестиціями підприємства, або господарські товариства із невеликим числом співвласників.

Аграпромисловий комплекс району об'єднує підприємства різних форм власності. Розвивається фермерське господарство. В районі працює 14 фермерів, які обробляють 85,4 га. ріллі. На одне господарство припадає 6,1 га. ріллі. В сільськогосподарському виробництві з кожним роком збільшується частка приватного сектора.

Найвищу долю питомої ваги по видах діяльності суб'єктів малого підприємництва займаються підприємства, що зайняті у сфері торгівлі та громадського харчування — 41 або 25,9 % від діючих підприємств, промисловості — 39, або відповідно 24,7 %, ведення лісового господарства 22 %.

Культура

Бібліотека

Рожнятівська центральна районна бібліотека — культурно-просвітницька установа, центр інформаційного та бібліотечно-бібліографічного обслуговування читачів району, виконує функції організаційно-методичного та координаційного центру для 44 бібліотек-філіалів. Співпрацює з бібліотеками інших систем і відомств, громадськими організаціями, підприємствами та установами району. Щорічно бібліотека видає близько 55 тис. документів. У 1951 році в штат районної бібліотеки було введено посаду завідувача читальним залом. Рибчак Марія Василівна (9 травня 1954) — директор бібліотеки, заслужений працівник культури України, лауреат обласної премії імені Марійки Підгірянки.

Туризм

Територія площею 130,5 тис.гектарів, з яких 80 тисяч гектарів — ліси і гори, що відносяться до Центральних Горганів — сьогодні найменше освоєні гірські райони Українських Карпат. Тут бере свій початок одна з найчистіших річок Європи — Лімниця.

Природно-заповідний фонд Рожнятівського району — особливий і надзвичайно багатий: це, передусім, державні заказники — гідрологічний — «Турова дача», ботанічний — «Яйківський» та «Конвалія», інші державні пам'ятки природи, заповідні урочища — «Лопушна», «Яла», «Лужки», «Котелець», «Сокіл», «Кораловий корінь», «Яйко».

Цікавий для туристів Рожнятівський район й своїми історичними пам'ятками (архітектурними), краєзнавчими: до наших днів збереглися (в реконструйованому вигляді) — замок польського магната Скарбка (Х1V ст.), доменна піч в урочищі Ангелів, збудована в 1810 році А.Ангеловичем, заново відбудована в урочищі «Підлюте» — «Кедрова палата» — відома з поч. ХХ ст. як курорт-резиденція Митрополита Андрея Шептицького. Також, на території району функціонує пластовий табір — музей «Сокіл», який був заснований в 1926 р. (знаходиться поруч с. Гриньків).

Багатою експозицією володіє народний історико-краєзнавчий музей культури та побуту Бойківщини в с. Цінева. Хрест «в пам'ять святої тверезості» (1874 р.) й дони ні зберігся в с. Ясень. В цьому населеному пункті функціонує хата-музей Івана Вагилевича — члена «Руської трійці», одного з авторів «Русалки Дністрової». Письменникові землякові — на знак поваги і шани — вдячні горяни встановили пам'ятник. Про важкі часи галичан, які поклали початок масової еміграції бойків до Канади, нагадує пам'ятний знак першим заробітчанам — емігрантам — Василю Ілиняку та Івану Пилипіву, — встановлений з нагоди 100-річчя від цієї події в с. Небилів.

Населені пункти

За адміністративним поділом район має 3 селища міського типу (Брошнів-Осада, Перегінське, та Рожнятів), 48 сільських населених пунктів. 30 сіл району та смт. Перегінське мають статус гірської зони.

Пам'ятки

У Рожнятівському районі Івано-Франківської області на обліку перебуває 37 пам'яток архітектури.

Персоналії

Народилися:

• Вагилевич Іван Миколайович — (*2 вересня 1811, с. Ясень — †10 червня 1866) — священик УГКЦ, український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч; член «Руської трійці».

Померли:

• Сидор-Шелест Василь — (*24 лютого 1910  — †14 квітня 1949, с. Ясень) — полковник УПА, командир УПА-Захід. Загинув поблизу села в бою із загоном НКВС.

Посилання

• Івано-Франківська обласна державна адміністрація. Рожнятівський район.
• Пластовий табір — музей «Сокіл».
• Інформаційний сайт с.м.т Брошнів-Осада