Рожнятівський район
| Рожнятівський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Колишній район на карті Івано-Франківська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Івано-Франківська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 2624800000 | ||||
| Утворений: | 1940 рік | ||||
| Ліквідований: | 2020 рік | ||||
| Населення: | ▼ 72 023 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 1300 км² | ||||
| Густота: | 56.6 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3474 | ||||
| Поштові індекси: | 77600—77673 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Рожнятів | ||||
| Селищні ради: | 3 | ||||
| Сільські ради: | 28 | ||||
| Смт: | 3 | ||||
| Села: | 43 | ||||
| Селища: | 5 | ||||
| |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Рибчак Василь Ярославович | ||||
| Голова РДА: | Люклян Ірина Богданівна[1] | ||||
| Вебсторінка: | Рожнятівська РДА Рожнятівська райрада | ||||
| Адреса: | 77600, Івано-Франківська обл., Рожнятівський р-н, смт Рожнятів, вул. Шкільна, 1,03474 2-05-38 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Рожня́тівський райо́н — колишній район України на заході Івано-Франківської області у Карпатському передгір'ї та гірській частині Карпат. Населення становить 73 511 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 1300 км². Утворено 1940 року.
Географія[ред. | ред. код]
Розташування[ред. | ред. код]
Рожнятівський район розташований у південно-західній частині області, у басейні річки Лімниця та її приток. Межує з Долинським, Калуським та Богородчанським районами Івано-Франківської області. По гірському хребту південно-західної сторони — із Закарпатською областю.
| Долинський район | Калуський район | |
| Долинський район | 
|
Богородчанський район |
| Закарпатська область (Міжгірський район) |
Закарпатська область (Тячівський район) |
Богородчанський район |
Територія району становить 1,3 тис.км². Районний центр Рожнятів розташований за 7 км від залізничної станції, магістралі Стрий—Івано-Франківськ і за 54 км від обласного центру.
Рельєф[ред. | ред. код]
Більшу частину території району займають гори, які на північ від лінії, що проходить через населені пункти Верхній Струтин—Князівка—Дуба—Перегінське, переходять в Передкарпатську горбисту рівнину.
Межею Рожнятівщини з півдня є Великий Вододільний хребет, який розділяє басейни приток Тиси і Дунаю в Закарпатті та Дністра на території Центральних Горган. У минулому по цьому хребту проходив державний кордон Польщі та Чехословаччини.
Гірські масиви району відносяться до центральних Горган, кам'янистих, найбільш заліснених і найменш освоєних гірських районів Українських Карпат. Тут розташована найвища вершина українських Горган — гора Велика Сивуля (1836 м).
Клімат[ред. | ред. код]
Кліматичні умови сприятливі для розвитку туризму. Клімат помірно континентальний. У рівнинній частині літо тепле (середня температура липня +16 … +19 °C, взимку −3 … — 6 °C, опадів у середньому випадає близько 800 мм). У гірській частині клімат різноманітніший, зима прохолодніша, опадів близько 1300 мм.
Гідрологія[ред. | ред. код]
За міжнародними оцінками, Лімниця вважається найчистішою річкою Європи. Її витік знаходиться на північному схилі гори Буштов, на кордонні із Закарпаттям, на висоті 1150 м над рівнем моря. Довжина Лімниці — 122 км, з яких 85 км вона протікає територією Рожнятівщини.
Флора та фауна[ред. | ред. код]
Ліси, у яких багато суниці, чорниці, малини, ожини, брусниці, грибів, займають більше 2/3 території.
Тут розміщено 27 природозаповідних об'єктів, найвідомішими з яких є ботанічний заказник «Яйківський», де охороняється кедрова сосна, урочище Сокіл, гідрологічний заказник «Турова Дача» та ін.
Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]
- Ботанічні заказники:
Конвалія, Яйківський (загальнодержавного значення).
- Гідрологічні заказники:
Турова Дача (загальнодержавного значення).
- Ландшафтні заказники:
Ґрофа (загальнодержавного значення), Ріка Лімниця з водоохоронною смугою вздовж берегів шириною 100 м.
- Заповідні урочища:
Аршиця, Береги, Григітлива, Гуки, Козарка-Нова, Котелець, Липівка-Дубшара, Лопушна, Лужки-1, Лужки-2, Магура, Мшана, Нягра, Сивуля, Слобушниця, Чута, Яла.
- Ботанічні пам'ятки природи:
Ведмежі дуби, Кораловий корінь, Котови, Урочище Сокіл (загальнодержавного значення).
- Гідрологічні пам'ятки природи:
Болото Лютошари, Болото Мшана (загальнодержавного значення), Верхове болото, Гірське озеро Росохан.
Історія[ред. | ред. код]
Рожнятівський район утворено 17 січня 1940 року з містечка Рожнятів і ґмін Перегінськ, Рипне і Спас Долинського повіту.
Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. передано з Долинського району Сваричівську сільську раду.
Указом Президії Верховної Ради УРСР 19 листопада 1940 р. з Рожнятівського району передано до Новичанського району Перегінську селищну та Решнятівську і Вільхівську сільські ради (тобто, всю територію колишньої ґміни Перегінськ).
10 лютого 1946 року радянською владою проводились вибори до Верховної Ради СРСР. Оскільки населення їх ігнорувало, комуністи фальсифікували результати.[2]
У 1959 р. до Рожнятівського району приєднано південну половину ліквідованого Перегінського району.[3]
Діяльність ОУН і УПА[ред. | ред. код]
На території району діяла районна організація ОУН, очолювана районним проводом ОУН, який підпорядковувався Долинському повітовому (з листопада 1944 р. — надрайонному) проводу ОУН, а з травня-червня 1948 р. — Калуському надрайонному проводу ОУН.
За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Рожнятівському районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Сваричів, Нижній Струтинь і Цінева.[4]
Історія Рожнятова[ред. | ред. код]
Рожнятів (Рожнітів, пол. Rozniatow) — селище міського типу, центр Рожнятівського району Івано-Франківської області України. Знаходиться біля підніжжя Ґорґанів, в долині річки Дуби поблизу річки Лімниці. Населення близько 4000 (3100 у 1970 р.).
Рожнятів відомий з 12 століття. Перше поселення виникло в долині річки Дуби як невеличка осада, яка називалася Старим селом. Ця назва збереглася за частиною селища і дотепер. Поселення будувалось в густих лісах, і працьовитим селянам доводилось докладати багато зусиль, щоб обробити клаптики землі. Але основним заняттям жителів було скотарство. На початку XV століття в Рожнятові виріс добре укріплений замок.
За декретом від 14 листопада 1785 року, згідно з Магдебурським правом, Рожнятів отримав статус міста. Це пожвавило торгівлю, розвиток ремесла. В місті функціонувало кілька підприємств, броварня, цегельня, водяний млин.
У 1910 р. у Рожнятові було 3,6 тис. мешканців. З них 38 % греко-католиків, 19,9 % римо-католиків, 42,1 % юдеїв. З 1940 у складі УРСР.
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Адміністративно-територіально район поділяється на 3 селишні ради та 28 сільських рад, які об'єднують 51 населений пункт та підпорядковані Рожнятівській районній раді. Адміністративний центр — смт Рожнятів[5].
Населені пункти[ред. | ред. код]
За адміністративним поділом район має 3 селища міського типу (Брошнів-Осада, Перегінське, та Рожнятів), 48 сільських населених пунктів. 30 сіл району та смт Перегінське мають статус гірської зони.
Економіка[ред. | ред. код]
Промисловий комплекс району налічує 18 промислових підприємств. Найбільшу питому вагу займають лісова і деревообробна — це 31,2 %. Понад 90 % створених на базі колишніх державних підприємств акціонерних товариств трансформовані у приватні чи спільні з іноземними інвестиціями підприємства, або господарські товариства із невеликим числом співвласників.
Аграпромисловий комплекс району об'єднує підприємства різних форм власності. Розвивається фермерське господарство. В районі працює 14 фермерів, які обробляють 85,4 га. ріллі. На одне господарство припадає 6,1 га. ріллі. В сільськогосподарському виробництві з кожним роком збільшується частка приватного сектора.
Найвищу долю питомої ваги по видах діяльності суб'єктів малого підприємництва займаються підприємства, що зайняті у сфері торгівлі та громадського харчування — 41 або 25,9 % від діючих підприємств, промисловості — 39, або відповідно 24,7 %, ведення лісового господарства 22 %.
Туризм[ред. | ред. код]
Територія площею 130,5 тис. гектарів, з яких 80 тисяч гектарів — ліси і гори, що відносяться до Центральних Горганів — нині найменш освоєні гірські райони Українських Карпат. Тут бере свій початок одна з найчистіших річок Європи — Лімниця. Є також маловідомі широкому загалові цікаві туристичні об'єкти: водоспад Підгуркало (с. Ріпне), Ілемнянський водоспад (с. Ілемня), водоспади Скрунтар і Чуриків в с. Закерничне, Павлівський Камінь, водоспад Гуркало Ілемське на р. Ілемка, водоспади Казарка та Нова Казарка біля с. Липовиця, Ріпненський Камінь та інші.
Цікавий для туристів Рожнятівський район й своїми історичними пам'ятками (архітектурними), краєзнавчими: до наших днів збереглися (в реконструйованому вигляді) — замок польського магната Скарбка (XIV ст.), доменна піч в урочищі Ангелів, збудована в 1810 році А. Ангеловичем, заново відбудована в урочищі Підлюте «Кедрова палата» — відома з поч. ХХ ст. як курорт-резиденція Митрополита Андрея Шептицького. Також на території району функціонує пластовий табір — музей «Сокіл», який був заснований в 1926 р. (знаходиться поруч с. Гриньків).
Багатою експозицією володіє народний історико-краєзнавчий музей культури та побуту Бойківщини в с. Цінева. Хрест «в пам'ять святої тверезості» (1874 р.) й дони ні зберігся в с. Ясень. В цьому населеному пункті функціонує хата-музей Івана Вагилевича — члена «Руської трійці», одного з авторів «Русалки Дністрової». Письменникові землякові — на знак поваги і шани — вдячні горяни встановили пам'ятник. Про важкі часи галичан, які поклали початок масової еміграції бойків до Канади, нагадує пам'ятний знак першим заробітчанам — емігрантам — Василю Ілиняку та Івану Пилипіву, — встановлений з нагоди 100-річчя від цієї події в с. Небилів.
Населення[ред. | ред. код]
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[6]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 36 201 | 8363 | 5334 | 11 350 | 7099 | 3895 | 160 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 39 395 | 7946 | 5063 | 10 599 | 8404 | 6886 | 497 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[7]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 75225 | 99,51 % |
| росіяни | 266 | 0,35 % |
| білоруси | 27 | 0,04 % |
| молдовани | 17 | 0,02 % |
| поляки | 15 | 0,02 % |
| інші | 48 | 0,06 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 75303 | 99,61 % |
| російська | 251 | 0,33 % |
| молдовська | 13 | 0,02 % |
| білоруська | 12 | 0,02 % |
| інші | 19 | 0,03 % |
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Рожнятівського району було створено 52 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 77,21 % (проголосували 44 533 із 57 678 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 67,29 % (29 966 виборців); Юлія Тимошенко — 12,71 % (5 661 виборців), Олег Ляшко — 9,42 % (4 194 виборців), Анатолій Гриценко — 4,85 % (2 162 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,61 %.[8]
Культура[ред. | ред. код]
Бібліотека[ред. | ред. код]
Рожнятівська центральна районна бібліотека — культурно-просвітницька установа, центр інформаційного та бібліотечно-бібліографічного обслуговування читачів району, виконує функції організаційно-методичного та координаційного центру для 44 бібліотек-філіалів. Співпрацює з бібліотеками інших систем і відомств, громадськими організаціями, підприємствами та установами району. Щорічно бібліотека видає близько 55 тис. документів[9]. У 1951 році в штат районної бібліотеки було введено посаду завідувача читальним залом. Рибчак Марія Василівна (9 травня 1954) — директор бібліотеки, заслужений працівник культури України, лауреат обласної премії імені Марійки Підгірянки.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
У Рожнятівському районі Івано-Франківської області на обліку перебуває 37 пам'яток архітектури.
Персоналії[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Вагилевич Іван Миколайович — (*2 вересня 1811, с. Ясень — †10 червня 1866) — священик УГКЦ, український поет, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч; член «Руської трійці».
- Остапов Василь Дмитрович — (* 11 березня 1950 — †8 березня 2009) — український прозаїк, драматург, публіцист. Член Національної спілки письменників України (2001—2009).
Померли[ред. | ред. код]
- Линда Остап (псевдо: Ярема; 17 березня 1913, с. Наконечне Перше, Яворівський район, Львівська область — † 24 листопада 1944, біля с. Красне, Рожнятівський район) — 1-й командир військової округи УПА ВО-2 «Буг» (12.1943 — 06.1944).
- Сидор Василь Дмитрович (24 лютого 1910 — †14 квітня 1949, с. Ясень) — полковник УПА, командир УПА-Захід. Загинув поблизу села в бою із загоном НКВС.
Галерея[ред. | ред. код]
-
-
-
-
-
Водоспад Гуркало Ілемське -
-
-
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Розпорядження Президента України від 15 січня 2020 року № 7/2020-рп «Про призначення І. Люклян головою Рожнятівської районної державної адміністрації Івано-Франківської області»
- ↑ Шкіль Олег. Як на Рожнятівщині пройшли «найдемократичніші» вибори 1946 року?
- ↑ s:Указ Президії ВР УРСР від 11.03.1959 «Про укрупнення деяких районів Станіславської області»
- ↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Рожнятівського району на сайті Верховної Ради України
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать. Архів оригіналу за 26 липня 2021.
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Івано-Франківська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 18 лютого 2019.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 13 лютого 2016.
- ↑ Рожнятівська центральна районна бібліотека.
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рожнятівський район |
- Івано-Франківська обласна державна адміністрація. Рожнятівський район.
- Пластовий табір — музей «Сокіл».
- Інформаційний сайт смт Брошнів-Осада
- Інформаційний сайт Рожнятівського району
- Водоспад Підгуркало — відео
- Водоспад с. Ілемня — відео
- Павлівський камінь — відео
- Водоспад Скрунтар — відео
| |||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||
|
