Винайдено не нами

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Винайдено не нами (NIH-синдром від англ. not invented here — винайдено не нами, також фатальний недолік[1]) — позиція в соціальній, корпоративній чи організаційній культурах, при якій уникається використання або придбання вже існуючих розробок, досліджень, стандартів або знань внаслідок їх зовнішнього походження і витрат.

Причини для небажаючих використовувати працю інших різноманітні, серед них — страх перед порушенням патентного права, нерозуміння чужої роботи, небажання визнати або оцінити працю інших, ревнощі або як частина більш широкої «війни за територію» (turf war[en])[2]. Як соціальне явище, ця філософія проявляється небажанням прийняти ідею або продукт, тому що той походить з іншої культури, форма трайбалізму. [3]

Термін зазвичай використовується в зневажливому сенсі. Протилежну крайність іноді називають PFE-синдромом (англ. proudly found elsewhere — «з гордістю знайдено деінде»[4] або «винайдено нами»).

В інформатиці[ред. | ред. код]

У програмуванні також часто посилаються на NIH-синдром як на тенденцію «заново винаходити колесо[en]» (повторно те, що вже існує; «винаходити велосипед»), ґрунтуючись на переконанні, що домашня розробка за своєю природою більш пристосована, більш безпечна, більше контрольована, швидше розробляється і зазнає менше загальних витрат (включаючи експлуатаційні витрати), ніж використання існуючих реалізацій.

У деяких випадках програмне забезпечення, з тією ж функціональністю вже існуюче, повторно реалізується, просто щоб зробити можливим його використання під іншою ліцензією на програмне забезпечення. Один з таких підходів — метод чистої кімнати.

Основні аргументи на користь підходу NIH:

  • сторонні компоненти або послуги іноді не виправдовують очікувань, коли потрібна висока якість[5];
  • сутність, яка перебуває за межами власного контролю, буде прив'язана до постачальника і несе постійну загрозу для бізнесу пропорційно наслідків її втрати[6];
  • закриті рішення можуть бути сприйняті як недостатньо гнучкі в майбутньому.

При цьому недоліки використання сторонньої розробки можуть бути нівельовані за рахунок прийняття рішення зовнішнього лише в якості бази з подальшою власної доопрацюванням, ніж використання його як є, а також при забезпеченні контролю над зовнішньою сутністю в разі втрати каналу її поставки, наприклад, через отримання її початкового коду.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Burk, Ron (01.12.2009). A Brief History of Windows Programming Revolutions. Архів оригіналу за 25.09.2016. Процитовано 25 вересня 2016. (переклад російською: [1] [Архівовано 1 липня 2018 у Wayback Machine.])
  2. Nicholas J. Webb, Chris Thoen (2010). The Innovation Playbook: A Revolution in Business Excellence. John Wiley and Sons. ISBN 0-470-63796-X.
  3. Roderick Floud; Paul Johnson (15 січня 2004). The Cambridge Economic History of Modern Britain. Cambridge University Press. с. 100–. ISBN 978-0-521-52738-5.
  4. HBS.edu [Архівовано 17 жовтня 2017 у Wayback Machine.] P&G's New Innovation Model
  5. Joel Spolsky (14 жовтня 2001). In Defense of Not-Invented-Here Syndrome. Joel on Software. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 8 червня 2018.
  6. Electronic Arts plays hardball. Архів оригіналу за 1 листопада 2014. Процитовано 29 грудня 2008.