Whataboutism
Whataboutism («Якщодоїзм», від англ. what about — як щодо), також whataboutery — термін, який позначає риторичну тактику, спрямовану на дискредитацію позиції опонента твердженням, що той сам не діє відповідно до цієї позиції, при цьому первісні аргументи опонента не спростовуються і їх хибність не доводиться[1][2]. Тактика використовується для того, щоб зірвати обговорення одного питання, змусивши замість нього обговорювати інше[3].
Термін був придуманий західними коментаторами під час Холодної війни[4] для позначення радянської пропагандистської техніки. Британський журналіст Едвард Лукас, пишучи для журналу The Economist у 2007 році, зазначив, що він спостерігав таку тактику під час студентських дебатів у Лондонській школі економіки на початку 1980-их. Він пригадав це як «спроби кремлівських корисних ідіотів … поставити у відповідність кожному радянському злочинові дійсний або уявний західний. Це називалося „whataboutism“» (англ. «approach by the Kremlin's useful idiots […] to match every Soviet crime with a real or imagined western one. It was called „whataboutism“»)[5][6].
У 2008 Лукас писав, що «під час Холодної війни радянські пропагандисти були навчені тактиці, яку їхні західні співрозмовники назвали „whataboutism“» (англ. «"Soviet propagandists during the Cold War were trained in a tactic that their western interlocutors nicknamed „whataboutism“.»). За його словами, це була поширена тактика, яка використовувалася Радянським Союзом у відповідь на критику, що походила із Західного світу — загальна відповідь на специфічну критику починалася словами «Як щодо…» (англ. «What about…») за якими називалася подія у Західному світі[4][7].
Лукас зазначав, що в кінці Холодної війни використання тактики почало зменшуватися, але вона відродилася у пострадянській Росії відносно звинувачень у порушенні прав людини та іншої критики на адресу російського уряду[4]. Міріам Елдер, автор Ґардіан, зауважила використання цієї тактики Дмитром Пєсковим, прес-секретарем Путіна, і що більшість питань щодо порушення прав людини залишилося без відповіді. Журналістка звинуватила Пєскова у whataboutism-і, оскільки у відповідь той підняв питання труднощів росіян при отриманні візи у Велику Британію[8].
Термін отримав нове життя під час окупації Криму Росією у 2014 року та російської збройної агресії в Україні[9][10]. Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода використовувала цей термін щодо Азербайджану, який проводив парламентські слухання у відповідь на американську критику дотримання ним прав людини[11].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ whataboutery. TheFreeDictionary.com[en]. Архів оригіналу за 14 липня 2019. Процитовано 31.01.2016.
- ↑ whataboutery - definition. Macmillan Dictionary[en]. Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 31.01.2016.
- ↑ Dilip Bobb (5.11.2015). Understanding Whataboutery. Outlook. Архів оригіналу за 15 грудня 2015. Процитовано 31.01.2016.
- ↑ а б в Едвард Лукас (31.01.2008). Whataboutism. The Economist. Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 16 травня 2012.
- ↑ Едвард Лукас (2.11.2007). The Kremlin’s useful idiots. The Economist. Архів оригіналу за 20.01.2016. Процитовано 20.08.2015.
- ↑ Едвард Лукас (29.10.2007). The Kremlin’s useful idiots. edwardlucas.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 20.08.2015.
- ↑ The West is in danger of losing its moral authority. European Voice. 11.12.2008. Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 16.5.2012.
- ↑ Elder, Miriam (26.04.2012). Want a response from Putin's office? Russia's dry-cleaning is just the ticket. The Guardian. Архів оригіналу за 31 січня 2013. Процитовано 16.5.2012.
- ↑ Keating, Joshua (21.04.2014). The Long History of Russian Whataboutism. Slate. Архів оригіналу за 14 жовтня 2018. Процитовано 17.11.2014.
- ↑ Drezner, Daniel (20.08.2014). Ferguson, whataboutism and American soft power. The Washington Post. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 17.11.2014.
- ↑ Azerbaijan Concerned About Human Rights -- In The United States. RFERL. 16.01.2015. Архів оригіналу за 17 січня 2015. Процитовано 31 січня 2016.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||