Вишневський Гаврило Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гаври́ло Вишне́вський
307 × 439 pixels, file size: 108 KB, MIME type: image/jpeg =
307 × 439 pixels, file size: 108 KB, MIME type: image/jpeg =
Народився 19 квітня (1 травня) 1873 або 1 травня 1873(1873-05-01)
Київ, Російська імперія
Помер 17 червня 1955(1955-06-17) (82 роки) або 1955
Франція
Поховання Сент-Женев'єв-де-Буа
Країна  Російська імперія
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Київський університет
Посада депутат Державної думи Російської імперії[d]
Конфесія православ'я
Батько є

Гаври́ло Андрі́йович Вишне́вський (1873-1955) — український політик, член IV Державної думи від Київщини.

Біографія[ред. | ред. код]

Православний. Спадковий дворянин Київщини. Землевласник (800 десятин) і власник нерухомості в Києві.

Закінчив 4-ту Київську гімназію (1892) і юридичний факультет університету Святого Володимира (нині — Київський національний університет імені Тараса Шевченка) (1896).

Після закінчення університету вступив на службу до Міністерства юстиції. Служив в канцелярії Київської судової палати, потім — дільничним мировим суддею Бердичівського (1898-1906) і Київського (1906—1912) судових округів.

Обирався гласним Київського повітового і губернського земських зборів. Був членом Київської повітової і губернської училищних рад, а також почесним членом єпархіальної училищної ради. Дослужився до чину надвірного радника.

У 1912 році був обраний членом Державної думи від Київщини. Був членом комісій: з народної освіти, розпорядчої, бюджетної та зі шляхів сполучення.

Під час Першої світової війни був членом Комітету з постачання одягом солдатів, які звільнялися на батьківщину з лікувальних закладів.

Після окупації українських земель більшовиками емігрував до Франції.

Помер у 1955 році. Похований на цвинтарі Сент-Женев'єв-де-Буа. Був одружений, мав двох пасербиць.

Література[ред. | ред. код]

  • 4-й созыв Государственной думы: Художественный фототип. альбом с портретами и биографиями. — СПб.: издание Н. Н. Ольшанского, 1913. (рос.)