Влодзімеж Речек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Влодзімеж Речек
Włodzimierz Reczek
Народився 24 лютого 1911(1911-02-24)[1][1]
Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина[2]
Помер 28 березня 2004(2004-03-28)[1][1] (93 роки)
Катовиці, Республіка Польща
Поховання Раковицький цвинтар
Країна  Республіка Польща
Діяльність політик, правник
Alma mater Ягеллонський університет
Науковий ступінь доктор юридичних наук[d]
Знання мов польська
Членство Міжнародний олімпійський комітет
Посада Member of the Sejm of the Polish People's Republicd[1]
Партія Польська соціалістична партія і Польська об'єднана робітнича партія
Нагороди
орден «Хрест Грюнвальда» 3 ступеня орден Прапор Праці 1 ступеня орден Білого Орла Командорський хрест ордена Відродження Польщі

Влодзімеж Речек (пол. Włodzimierz Reczek; 1911, Краків — 2004, Катовиці) — польський політичний та спортивний діяч, діяч міжнародного олімпійського руху, доктор юридичних наук, кавалер Ордена Білого орла.[3]

Біографія[ред. | ред. код]

Влодзімеж Речек народився 24 лютого 1911 в Кракові (Польща). Батько — Войцех (пол. Wojciech). Мати — Софія (пол. Zofia). До 1945 року постійно проживав у Кракові в районі Дембнікі.[4][3]

У студентські роки входив в невелику ліву організацію «Молодіжний легіон» (пол. Legion M łodych).[3] У цю ж групу входив Станіслав Вальчак[pl], майбутній міністр юстиції Польщі в уряді Юзефа Циранкевіча.[3] в 1930—1932 роках брав участь у Організації молоді Товариства робітничого університету[pl] (молодіжна соціалістична організація, пов'язана з Польською соціалістичною партією).[4] В 1932—1936 роках брав участь в Асоціації пацифістів (пол. Związku Pacyfistów)[4], а в 1934—1936 роках був учасником Спілки незалежної соціалістичної молоді[pl]. Займався альпінізмом.[5]

Закінчив Ягеллонський університет 1936 року і до Другої світової війни працював юрисконсультом.[6] В 1939—1945 роках брав участь в русі опору[6], з 1941 по 1945 як член підпільної Польської соціалістичної партії — WRN[pl][4], в цей час зблизився з Юзефом Циранкевичем (майбутнім прем'єр-міністром Польщі, з яким зберіг дружні зв'язки на все життя[7]) та Люціаном Мотикою[pl] (майбутнім міністром культури Польщі).[3] В 1944—1945 роках був секретарем Воєводського комітету Польської соціалістичної партії в Кракові.[4]

З 1945 по 1948 роки був членом краківського відділення Польської соціалістичної партії і в період з листопада 1945 по грудень 1948 — секретарем Центрального Виконавчого комітету (пол. CKW) Польської соціалістичної партії у Варшаві.[4] Після об'єднання ПСП та ПРП[pl] в Польську об'єднану робітничу партію був членом Центрального комітету[pl] цієї партії з 21.12.1948 по 1968 рік, членом Оргбюро (пол. Biuro Organizacyjne) ЦК ПОРП c 1948 по 1954 рік, заступником керуючого (пол. Zastępca Kierownika) Організаційним відділом (пол. Wydział Organizacyjny) ЦК ПОРП з 01.01.1949 по 1952 рік, членом Центральної Ревізійної Комісії ЦК ПОРП з 16.11.1968 по 1971 рік.[4]

В 1945—1956 роках обирався в Крайову Раду Народову[pl] (від ПСП), Законодавчий сейм (від ПСП) та Сейм Польської Народної Республіки першого скликання[pl] (від ПОРП).[4] В Законодавчому Сеймі був головою комітету з культури та мистецтва.[6]

Після війни він був директором Кооперативного Видавництва «Знання» та заступником директора Кооперативного видавництва «Читач»[pl] (1950—1954).[6]

С 10.1952 по 23.03.1973 очолював головний орган державного управління спортом — був головою Головного комітету з фізичної культури[pl] (з 1960 року — Головний комітет з фізичної культури та туризму).[4][3][6] В 1952—1973 роках був також президентом Олімпійського комітету Польщі.[3]

З 1960 по 1996 рік обирався членом Міжнародного олімпійського комітету. Двічі був головою Комісії з культури МОК (1968—1972 і 1974—1980[6]), потім членом цієї комісії та членом Комісії з інформації та культурі (1973-74 і 1985—1987[6]), Комісії з Міжнародної Олімпійської Академії та Олімпійському вихованню. Після відставки 1996 року — довічний почесний член МОК .[8] Дружив з Президентом МОК Хуан Антоніо Самаранчем[3]

1968 року закінчив докторантуру та захистив наукове звання доктор в Академії фізкультури в Катовицях[pl].[6] с 15.01.1975 (за іншими даними — з 1973[6]) викладав в Академії фізкультури в Катовицях на посаді доцента.[4] С 25.07.1978 (за іншими даним — з 1974[6] або 1975[5]) по 31.08.1981 працював ректором цієї Академії.[4] Написав безліч публікацій з фізичної культури та туризму, також писав статті з політичної та економічної тематики.

В 1981—1985 роках був президентом Польського футбольного союзу.[6] Пізніше — почесний член Польського футбольного союзу.[9]

Він працював також і в інших організаціях спорту та туризму, зокрема, Польське Татранське Товариство[pl] (з квітня 1947 по 1950 — віце-президент[5]) і Польське товариство туризму та краєзнавства (з 1950 року, перший президент цієї організації в 1950—1954 роках, почесний член з 15 травня 1965).[3] Він був членом інших міжнародних організацій, що займаються спортом та туризмом.[6]

Помер 28 березня 2004 року в Катовицях (Польща) та похований 2 квітня 2004 в Кракові (Польща) на Раковицькому кладовищі.[3]

Нагороди[ред. | ред. код]

27 лютого 1996 президент Александр Квасневський нагородив його Орденом Білого Орла[10]. Раніше нагороджувався різними нагородами, в тому числі Кавалерським, Офіцерським та Командорським Хрестами Ордена «Відродження Польщі»[3][6], Орденом «Хрест Грюнвальда» III ступеня[6], Орденом «Прапор Праці»[pl] I ступеня[6], Золотим «Хрестом Заслуги»[3], Золотим «Знаком Пошани» PTTK[3] та іноземними нагородами, в тому числі нагородами міжнародного олімпійського руху[9][6][3].

Деякі книги Влодзімєжа Речека[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж https://bs.sejm.gov.pl/F?func=find-acc&acc_sequence=000013671&find_code=SYS&local_base=ARS10
  2. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #107043203 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с Tadeusz Tulibacki (2004). Włodzimierz Reczek (1911-2004) (пол.). Gościniec, Kwartalnik 3-4 (16-17). ISSN 1642-0853. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 17 лютого 2014.
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м Biuletyn Informacji Publicznej Instytutu Pamięci Narodowej (пол.). Архів оригіналу за 27 лютого 2014. Процитовано 16 лютого 2014.
  5. ↑ а б в WŁODZIMIERZ RECZEK 1911-2004 (пол.). Głos Seniora. 2004-07. ISSN 1425-1914. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2014.
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Temat miesiąca Polacy – członkowie Międzynarodowego Komitetu Olimpijskiego (biogramy) (Opracowanie: Barbara Mikocka) // Sport Wyczynowy : журнал. — 2009. — № 4/532. — С. 33-34. — ISSN 0239-4405. Архівовано з джерела 22 лютого 2014. Процитовано 21 лютого 2014.
  7. ↑ “Skąd nogi wyrastają”, czyli kto rządzi w PKOl (пол.). Nasza Polska, NR 36 (657). 3 вересня 2008. Архів оригіналу за 26 травня 2010. Процитовано 17 лютого 2014.
  8. ↑ Death of Wlodzimierz Reczek, IOC Honorary Member (англ.). IOC LATEST NEWS. 30 березня 2004. Архів оригіналу за 8 липня 2014. Процитовано 16 лютого 2014.
  9. ↑ а б в г д е Zmarł Włodzimierz Reczek. PAP. 28 березня 2004. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 15 лютого 2014.
  10. ↑ Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 27 lutego 1996 r. o nadaniu orderu (пол.). Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 16 лютого 2014.


Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Спорт
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
GND: 107043203 · GKG: /g/122226cy · ISNI: 0000000108678770 · MAK: 9810673366405606 · NLP: a0000001125203 · NUKAT: n2003041202 · VIAF: 7893628 · WorldCat: viaf-7893628
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Влодзімеж_Речек&oldid=40833783