Хуан Антоніо Самаранч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хуан Антоніо Самаранч
Жуан Антоні Самаранк
Juan Antonio Samaranch
Juan Antonio Samaranch DF-ST-01-00128.jpg
Хуан Антоніо Самаранч, вересень 2000 року
Народився 17 липня 1920(1920-07-17)
Іспанія Барселона
Помер 21 квітня 2010(2010-04-21) (89 років)
Іспанія Барселона
Громадянство Іспанія Іспанія
Національність каталонець
Ім'я при народженні Жуа́н Анто́ні Самара́нк-і-Туральо́
Joan Antoni Samaranch i Torelló
Діяльність спортивний функціонер, політичний і громадський діяч, підприємець
Титул маркіз де Самаранч (дон)
Головував МОК (19802001)
Нагороди
Великий Орден Короля Томислава зі стрічкою та Великою Даницею

Хуа́н Анто́ніо Самара́нч-і-Торелло́ (ісп. Juan Antonio Samaranch i Torelló, кат. Joan Antoni Samaranch i Torelló — Жуа́н Анто́ні Самара́нк-і-Туральо́[1]; * 17 липня 1920, Барселона — † 21 квітня 2010, Барселона), — іспанський спортивний функціонер, політичний і громадський діяч, підприємець. Сьомий Президент МОК (19802001 рр.), обраний за внесок у міжнародний олімпійський рух довічним почесним президентом МОК.

Біографія[ред.ред. код]

Біографія до президенства МОК[ред.ред. код]

Хуан Антоніо Самаранч народився 17 липня 1920 року в місті Барселона (Каталонія, Іспанія) у заможній родині.

Х.-А. Самаранч отримав престижну освіту в бізнес-школі Університету Наварри (IESE Business School).

Працюючи іспанським функціонером у сфері спорту, Самаранч неодноразово очолював національні делегації на різноманітних заходах, у тому числі і пов'язаних з олімпізмом. За диктатури Ф. Франко в 1966 році Самаранча було призначено на посаду Голови національного олімпійського комітету. У цьому ж (1966) році Х.-А. Самаранч став членом Міжнародного Олімпійського комітету, де впродовж наступних років зробив блискучу кар'єру.

У 197377 Х.-А. Самаранч очолює депутатський корпус Барселони.

У період з 1974 до 1978 рр. Самаранч обіймає посаду віце-президента МОК.

З 1977 до 1980 рр. Хуан Антоніо Самаранч є послом Іспанії в СРСР та за сумісництвом у Монголії.

По завершенні Московської Олімпіади (1980 рік) Хуана Антоніо Самаранча (як компромісну фігуру) обрано Президентом (7-им за ліком) МОК.

На чолі МОК[ред.ред. код]

На посту Голови МОК Х.-А.Самаранч політику для забезпечення фінансової самостійності міжнародного олімпійського руху. Останнє було досягнуте за рахунок запровадження і широкого ужитку спонсорства і значного відсотку комерційної реклами на міжнародних і національних спортивних заходах (переважно з боку транснаціональних компаній, вирішення питання з оплатою теле-каналами трансляцій спортивних заходів, допомогою країні-організатору Олімпіади тощо.

За часів Самаранча МОК став величезним міжнародним комерціним осередком, через який проходять значні фінансові потоки. Саме засилля комерціалізації міжнародного олімпізму, що призводить нерідко до можливості зловживань у фінансовій сфері, а у галузі безпосередньо спорту високих досягнень пов'язане зі скандалами і проявами unfair play, як то: використання допінгу, тренерські і суддівські розборки, можливість «договірних» змагань, коли результати змагань (стосується ігрових видів спорту) «продаються і покупаються», «перетікання» спортсменів-„варягів“ із країни в країну (тобто зміна громадянства для участі в олімпійській збірній) тощо.

Втім, очевидними є і заслуги Самаранча на чолі МОК, що виявився фактично рятівником олімпійського руху, вдихнувши в нього нове життя. А комерціалізація організації, на думку багатьох експертів, лише відповідала сучасним реаліям. Крім того, МОК не лише заробляє гроші, а й активно витрачає їх, у тому числі і виступаючи безпосередньо спонсором різноманітних заходів. За численними програмами МОК фінансові засоби витрачаються на підтримку і розвиток окремих видів спорту в багатьох країнах світу.

Під час головування Самаранча МОК не оминула значної політизації на тлі протистояння Холодної війни. Так, зокрема, країни Соцтабору на чолі з СРСР бойкотували Олімпіаду 1984 року в Лос-Анжелесі (США). Головними принципами функціонування МОК та його чиновників, зокрема Президента Х.-А. Самаранча, лишалися відданність спорту і політкоректність.

У 1992 році в рідному місті Самаранча Барселоні відбулися ювілейні XXV Літні Олімпійські ігри.

Саме на період правління Самарнча в МОК приходиться розвал радянської імперії, й перші в історії участь, успіхи й перемоги окремих олімпійських збірних України.

16 липня 2001 року Хуана-Антоніо Самаранча обрано довічним почесним президентом МОК.

Х.-А. Самаранч на Чемпіонаті світу з легкої атлетики, Осака, Японія, 2007

Після президенства МОК[ред.ред. код]

Будучи почесним головою МОК, Х.-А. Самаранч був частим гостем на різноманітних спортивних заходах, переважно під егідою організації.

У рідній Каталонії Самаранч був успішним підприємцем, громадським і політичним діячем.

Нагороди і відзнаки[ред.ред. код]

За внесок у олімпійський рух король Іспанії Хуан Карлос I у 1991 році присвоїв Х.-А. Самаранчу титул маркіза (дона).

Самаранч неодноразово отримував національні та міжнародні премії, відзнаки і нагороди, в тому числі:

Виноски[ред.ред. код]

Джерела і посилання[ред.ред. код]