Хуан Антоніо Самаранч
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Хуан Антоніо Самаранч Juan Antonio Samaranch |
|
 Хуан Антоніо Самаранч, вересень 2000 року |
|
| Ім'я при народженні | Жуа́н Анто́ні Самаранч-і-Туральо́ Joan Antoni Samaranch i Torelló |
|---|---|
| Громадянство |  Іспанія |
| Національність | каталонець |
| Діяльність | міжнародний і національний спортивний функціонер, політичний і громадський діяч, підприємець |
| Титул | маркіз де Самаранч (дон) |
| Головував | МОК (1980—2001) |
| Нагороди |
національні і міжнародні відзнаки, ордени і медалі, |
Хуа́н Анто́ніо Самара́нч-і-Торелло (ісп. Juan Antonio Samaranch i Torelló, кат. Joan Antoni Samaranch i Torelló — Жуа́н Анто́ні Самаранч-і-Туральо́), дон — іспанський і міжнародний спортивний функціонер, каталонський політичний і громадський діяч, підприємець; відомий, перш за все, як восьмий за ліком Президент МОК (1980—2001 рр.), обраний за внесок у міжнародний олімпійський рух довічним почесним президентом МОК.
Зміст |
[ред.] З біографії
[ред.] Біографія до президенства МОК
Хуан Антоніо Самаранч народився 17 липня 1920 року в місті Барселона (Каталонія, Іспанія) у заможній родині.
Х.-А. Самаранч отримав престижну освіту в бізнес-школі Університету Наварри (IESE Business School).
Працюючи іспанським функціонером у сфері спорту, Самаранч неодноразово очолював національні делегації на різноманітних заходах, в т.ч. і пов'язаних з олімпізмом. За диктатури Ф. Франко в 1966 році Самаранча було призначено на посаду Голови національного олімпійського комітету. У цьому ж (1966) році Х.-А. Самаранч став членом Міжнародного Олімпійського комітету, де впродовж наступних років зробив блискучу кар'єру.
У 1973—77 Х.-А. Самаранч очолює депутатський корпус Барселони.
У період з 1974 до 1978 рр. Самаранч обіймає посаду віце-президента МОК.
З 1977 до 1980 рр. Хуан Антоніо Самаранч є послом Іспанії в СРСР та за сумісництвом у Монголії.
По завершенні Московської Олімпіади (1980 рік) Хуана Антоніо Самаранча (як компромісну фігуру) обрано Президентом (8-им за ліком) МОК.
[ред.] На чолі МОК
На посту Голови МОК Х.-А.Самаранч проводив політику із забезпечення фінансової самостійності міжнародного олімпійського руху. Останнє було досягнуте за рахунок запровадження і широкого ужитку спонсорства і значного відсотку комерційної реклами на міжнародних і національних спортивних заходах (переважно з боку транснаціональних компаній, вирішення питання з оплатою теле-каналами трансляцій спортивних заходів, допомогою країні-організатору Олімпіади тощо.
За часів Самаранча МОК став величезним міжнародним комерціним осередком, через який проходять значні фінансові потоки. Саме засилля комерціалізації міжнародного олімпізму, що призводить нерідко до можливості зловживань у фінансовій сфері, а у галузі безпосередньо спорту високих досягнень пов'язане зі скандалами і проявами unfair play, як то: використання допінгу, тренерські і суддівські розборки, можливість «договірних» змагань, коли результати змагань (стосується ігрових видів спорту) «продаються і покупаються», «перетікання» спортсменів-«варягів» із країни в країну (тобто зміна громадянства для участі в олімпійській збірній) тощо.
Втім, очевидними є і заслуги Саамаранча на чолі МОК, що виявився фактично рятівником олімпійського руху, вдихнувши в нього нове життя. А комерціалізація організації, на думку багатьох експертів, лише відповідала сучасним реаліям. Крім того, МОК не лише заробляє гроші, а й активно витрачає їх, в т.ч. і виступаючи безпосередньо спонсором різноманітних заходів. За численними програмами МОК фінансові засоби витрачаються на підтримку і розвиток окремих видів спорту в багатьох країнах світу.
Під час головування Самаранча МОК не оминула значної політизації на тлі протистояння Холодної війни. Так, зокрема, країни Соцтабору на чолі з СРСР бойкотували Олімпіаду 1984 року в Лос-Анжелесі (США). Головними принципами функціонування МОК та його чиновників, зокрема Президента Х.-А. Самаранча, лишалися відданність спорту і політкоректність.
У 1992 році в рідному місті Самаранча Барселоні відбулися ювілейні XXV Літні Олімпійські ігри.
Саме на період правління Самарнча в МОК приходиться розвал радянської імперії, і перші в історії участь, успіхи й перемоги окремих олімпійських збірних України.
16 липня 2001 року Хуана-Антоніо Самаранча обрано довічним почесним президентом МОК.
[ред.] Після президенства МОК
Будучи почесним головою МОК, Х.-А. Самаранч є частим гостем на різноманітних спортивних заходах, переважно під егідою організації.
У рідній Каталонії Саамаранч є успішним підприємцем, громадським і політичним діячем.
[ред.] Нагороди і відзнаки
За внесок у олімпійський рух король Іспанії Хуан Карлос I у 1991 році присвоїв Х.-А. Самаранчу титул маркіза (дона).
Самаранч неодноразово отримував національні та міжнародні премії, відзнаки і нагороди, в т.ч.:
- каталонська Золота медаль Женералітату (1985);
- іспанський Орден Ізабели Католички (ісп. Collar de la Orden de Isabel la Católica) (2000)[1];
- італійський орден «За заслуги перед Італійською Республікою (1981); [2];
- російський Орден Дружби народів (1994)[3];
- киргизстанський Орден Манаса III ступеню (1999);
- російський Орден Пошани (2001)[4].
[ред.] Виноски
- ↑ Juan Antonio Samaranch (ісп.)
- ↑ Cavaliere di Gran Croce Ordine al Merito della Repubblica Italiana Samaranch Juan Antonio (італ.)
- ↑ Национальная информационная сеть «Спортивная Россия» (рос.)
- ↑ Президент России наградил президента Международного олимпийског комитета Хуана Антонио Самаранча орденом Почёта (рос.)
