Волосів (Бердичівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Волосів
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Бердичівський район
Громада Андрушівська міська громада
Код КАТОТТГ UA18020010050023687
Облікова картка Волосів 
Основні дані
Засноване до 1885 р.
Населення 495
Площа 18,035 км²
Густота населення 27,45 осіб/км²
Поштовий індекс 13411[1]
Географічні дані
Географічні координати 50°07′02″ пн. ш. 28°54′58″ сх. д. / 50.11722° пн. ш. 28.91611° сх. д. / 50.11722; 28.91611Координати: 50°07′02″ пн. ш. 28°54′58″ сх. д. / 50.11722° пн. ш. 28.91611° сх. д. / 50.11722; 28.91611
Середня висота
над рівнем моря
202 м
Водойми р. Гуйва
Місцева влада
Адреса ради пл. Тараса Шевченка, 1, м. Андрушівка, Бердичівський р-н, Житомирська обл., 13401
Карта
Волосів. Карта розташування: Україна
Волосів
Волосів
Волосів. Карта розташування: Житомирська область
Волосів
Волосів
Мапа
Мапа

CMNS: Волосів у Вікісховищі

Во́лосів — село в Україні, в Андрушівській міській територіальній громаді Бердичівського району Житомирської області. Населення становить 495 осіб (2001).

Історія[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Котелянської волості Житомирського повіту Волинської губернії мешкало 811 осіб, налічувалось 111 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок, водяний і вітряний млини[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1362 осіб (671 чоловічої статі та 691 — жіночої), з яких 1255  — православної віри[3].

У 1906 році — село Котелянської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 26 верст, від волості 4. Дворів 235, мешканців 1381[4].

За свідченнями очевидців, від Голодомору 1932—1933 рр. у селі загинуло 30 людей[5].

У 2020 році територію та населені пункти Волосівської сільської ради, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Андрушівської міської територіальної громади Бердичівського району Житомирської області[6].

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Відсоток
українська 97,98%
російська 2,02%

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 13 червня 2020.
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-27. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 26 травня 2019.
  5. Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — стор. 220
  6. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 28 січня 2023.
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література[ред. | ред. код]

  • Во́лосів // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / Тронько П. Т. (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Житомирська область / Чорнобривцева О. С. (голова редколегії тому), 1973 : 728с. — С.142

Посилання[ред. | ред. код]