Вулиця Шевченка (Кременець)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Шевченка
Кременець
Пам'ятник Шевченку у Кременці
Пам'ятник Шевченку у Кременці
Пам'ятник Шевченку у Кременці
Місцевість Центр
Назва на честь Тараса Шевченка
Колишні назви
Леніна
радянського періоду (українською) Леніна
радянського періоду (російською) Ленина
Загальні відомості
Протяжність 1200 м
Координати початку 50°09′41″ пн. ш. 25°59′59″ сх. д. / 50.1614278° пн. ш. 25.9998194° сх. д. / 50.1614278; 25.9998194Координати: 50°09′41″ пн. ш. 25°59′59″ сх. д. / 50.1614278° пн. ш. 25.9998194° сх. д. / 50.1614278; 25.9998194
Координати кінця 50°09′59″ пн. ш. 25°59′59″ сх. д. / 50.1664778° пн. ш. 25.9998194° сх. д. / 50.1664778; 25.9998194
поштові індекси 47000
Транспорт
Маршрутні таксі № 13
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники Тарасові Шевченку, Юліушу Словацькому
Храми Святомиколаївський собор, Костел святого Станіслава
Державні установи Кременецька міська рада, Кременецька районна рада
Навчальні заклади Кременецька школа мистецтв імені М. Вериківського
Заклади культури Кременецький районний краєзнавчий музей
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
CMNS: Вулиця Шевченка у Вікісховищі

Ву́лиця Шевче́нка — одна з центральних вулиць у місті Кременець, Тернопільської області. Вулиця бере свій початок від вулиці Ясної і прямує до вулиці Дубенської. Прилучаються вулиці Козацька, Чорновола, Харчука, Базарна, Кривоноса, Словацького, Самчука та провулок Шевченка.

Назва[ред. | ред. код]

За радянських часів — вул. Леніна.

Забудова[ред. | ред. код]

№ 16. — Кременецька школа мистецтв імені Михайла Вериківського, заснована у 1939 році.[1]

№ 18. — Кременецька бібліотека імені Ю. Словацького, заснована у 1946 році. До 2001 року містилася в колишній садибі Теодора Янушевського на вулиці Словацького, 16.[2]

№ 30. — Костел святого Станіслава, освячений у листопаді 1857 року. В костелі встановлений пам'ятник-горельєф Юліушу Словацькому (скульптор Вацлав Шимановський). 1975 року проведена реставрація святині.[3]

№ 53. — Святомиколаївський собор, споруджений 1636 року у стилі бароко для ченців монашого ордену францисканців біля підніжжя гори Бона, навпроти колегіуму єзуїтів.[4]

№ 56. — Кременецька районна рада.

№ 67. — Кременецька міська рада.

№ 90. — Кременецький районний краєзнавчий музей, створений у 1937 році як Музей землі Кременецької імені Віллібальда Бессера та належав Кременецькому ліцею. Нині це один з найбільших музеїв в області. Його збірка нараховує понад 65 000 експонатів. Експозиція музею розгорнута у 10 залах і презентує історичне минуле і сучасне життя краю: перебування на Кременеччині Тараса Шевченка восени 1846 року та вшанування його пам'яті; ентомологічні, археологічні, нумізматичні колекції.[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кременецька школа мистецтв. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 5 листопада 2019.
  2. Кременецька централізована бібліотечна система. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 5 листопада 2019.
  3. Костел святого Станіслава в Кременці. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 5 листопада 2019.
  4. Францисканський монастир та костел (м. Кременець, Тернопільська обл.): карта, фото, опис. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 5 листопада 2019.
  5. Кременецький краєзнавчий музей (м. Кременець, Тернопільська обл.): карта, фото, опис. Архів оригіналу за 5 листопада 2019. Процитовано 5 листопада 2019.

Посилання[ред. | ред. код]