Вусач-товстун вербовий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вусач-товстун вербовий
Lamia textor Linnaeus, 1758
Lamia textor Linnaeus, 1758
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Церамбікоїдні (Cerambycoidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Ляміїни (Lamiinae Latreille, 1825)
Триба: Ляміїні (Lamiini Latreille, 1825)
Рід: Вусач-товстун (Lamia Fabricius, 1775)
Вид: (L. textor)
Біноміальна назва
Lamia textor
Linnaeus, 1758

Вуса́ч-товсту́н вербо́вий (лат. Lamia textor Linnaeus, 1758 = Cerambyx cephaloses Voet, 1778 = Cerambyx nigrorugosus DeGeer, 1775 = Cerambyx noctis Gronov, 1764 = Cerambyx unicolor Brown, 1776 = Lamia tricarinata Cornelius, 1884) — вид жуків з родини вусачів.

Хорологія[ред.ред. код]

Вусач-товстун вербовий у природному середовищі
Імаго Вусача-товстуна вербового не здатні до польоту і трапляються на поверхні ґрунту

L. textor — європейсько-сибірський вид, що входить до європейсько-сибірського зооґеографічного комплексу. Ареал охоплює Європу, Кавказ та Росію. В Карпатському регіоні вид поширений, основним чином, в передгір'ях, де зустрічається в долинах річок та узліссях, і приурочений до вербових гаїв.

Екологія[ред.ред. код]

Жук є нелітаючим, тому зустрічається переважно на ґрунті та надземних частинах коренів дерев, веде прихований спосіб життя. Комахи в якості додаткового живлення гризуть кору та луб прикореневих частин стовбурів молодих дерев, а також листя верби. Личинка розвивається в деревині різних видів верби та тополь. Самка при кладці яєць, вигризає, так звану, насічку на корені чи прикореневій частині стовбура дерева, куди поміщає одне яйце. Ембріональний розвиток триває до 12 днів.

Морфологія[ред.ред. код]

Імаго[ред.ред. код]

L. textor — це великий жук, розміри тіла якого становлять 12-32 мм. Тіло коротке, валькувате, дуже товсте. Вусики до вершини звужені, заходять за середину надкрил, їх 1-й членик товстий, з великим цикатриксом. Очі широко виїмчасті, дрібно фасетовані. Передньоспинка ледь поперечна, з бічними загостреними горбиками. Надкрила з добре помітними плечима, незрощені. Крила розвинені. Задньогруди помірно видовжені. Середні гомілки з виступом, покритим щетинками, які утворюють щітку.

Личинка[ред.ред. код]

З кожної сторони голови личинки по 1 виразному вічку. Вусики 3-членикові . Гіпостом зморшкуватий, темно-коричневий, спереду чорний. Мандибули недовгі, гострі. Щупики максил 3-членикові. Пронотум в основній половині з полем дуже дрібних шипиків. Мозолі черевця з такими ж шипиками та ґранулами. Дорзальні мозолі мають 2 поперечні і 2 поздовжні борозенки, вентральні — 1 поперечну і 2 поздовжні. Дихальця овальні, без кураєвих камер. 9-й сегмент не озброєний. Анальний отвір поперечний. Довжина — 38 мм, ширина — 7 мм.

Життєвий цикл[ред.ред. код]

Личинка розвивається, за різними даними, від двох до чотирьох років.

Література[ред.ред. код]

  1. Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  3. Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
  4. Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;

Посилання[ред.ред. код]

  1. Систематика виду на порталі BioLib (англ.)
  2. Зображення та відомості про вид на порталі cerambyx.uochb.cz (англ.)