Газотранспортна система України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Газотранспортна система (ГТС) України

Газотранспортна система (ГТС) України – одна з найбільших у світі газотранспортних систем. Вона виконує дві основні функції: забезпечення природним газом внутрішніх споживачів, а також транзит природного газу через територію України у країни Західної та Центральної Європи.[1]

Характеристика газотранспортної системи України[ред.ред. код]

Існуючі та заплановані газопроводи Росія-Європа

Параметри станом на березень 2009[2]:

Газотранспортна система включає також під'їзні шляхи, захисні споруди тощо.

Стан ГТС[ред.ред. код]

На початок 2006:

  • сплив термін амортизації близько 29% українських газопроводів,
  • 60% комунікацій газотранспортної системи (ГТС) перебували в експлуатації від 10 до 33 років.
  • Кожен третій агрегат із перекачування газу відпрацював моторесурс і потребує реконструкції.
  • 11,6 тис. км газових мереж (близько 7%) і 4,9 тис. газорегуляторних пунктів (близько 14%) експлуатуються більше відведеного амортизаційного терміну.

У 2005 році балансові втрати газу при транспортуванні по ГТС України становили 1,06 млрд м3 (0,5% загального обсягу, що надійшов у країну).

Під час транспортування російського газу до Європи Укртрансгаз витрачає близько 7 млрд м3 газу на рік (технологічний газ)

2006 2007 2008 2010
Вартість технологічного газу (USD/тис. м3) 90 130 179,5
Ставка транзиту (USD за тис. м3 на 100 км) 1,6 1,6 1,7 2,04[4]

«Низьку ціну на транспортування газу з Росії до ЄС Україна компенсувала низькими цінами на блакитне паливо для внутрішніх споживачів. По суті, за рахунок Укртрансгазу оплачували субсидії бізнесу та населенню, а компанія не мала змоги виділяти достатньо грошей на модернізацію ГТС, – каже Володимир Омельченко, провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова. – На ці потреби щороку слід виділяти щонайменше $500 млн, а реально протягом кількох років ці статті витрат фінансували на 25–30%».

«Принаймні третину грошей, які виділяли на ГТС, розкрадали, – розвиває тему Олександр Тодійчук, президент Київського міжнародного енергетичного клубу Q-club. – Саме тому потрібних регламентних робіт із підтримки ГТС у належному стані не виконували, технічні кондиції системи почали погіршуватися, і країни Євросоюзу всерйоз занепокоїлися»[5].

Обсяги транзиту природного газу територією України[ред.ред. код]

Нафтогаз України наводить щорічні обсяги транспортування газу через територію України в діаграмі - [6] - починаючи з 1991.

в 2010 році через українську ГТС транзит російського газу до країн ЄС склав 95,4 млрд. куб м, в 2011 році - 101,1 млрд. куб м[7].

рік об'єм
транзиту, млрд3
2010 95,4
2011 101,1

Необхідні інвестиції[ред.ред. код]

На березень 2009[2] загальна сума інвестицій, необхідних для модернізації та реконструкції ГТС України, становить 3 млрд. 18,5 млн дол., в т.ч.:

  • на реконструкцію та будівництво компресорних станцій — 1435,3 млн дол.,
  • на модернізацію лінійної частини газопроводів — 616,3 млн дол.,
  • на підземні сховища газу — 455,3 млн дол.
  • на будівництво нових газовимірювальних станцій (ГВС) на вході в газотранспортну систему України (тобто на східному кордоні з Росією) — 448 млн дол. (газовимірювальні станції на східному кордоні, мінімум дев’ять штук, дуже потрібні Україні, адже досі всі виміри здійснюються на російському боці).

Вартість модернізації та реконструкції ГТС України є набагато дешевшою, ніж будівництво нових газомагістралей, як ті самі «Північний потік» і «Південний потік» ($73 млрд[8]).

Пріоритетні проекти модернізації та реконструкції

Спільна ЄС–Україна міжнародна конференція щодо модернізації газотранзитної системи України[ред.ред. код]

Відбулася 23 березня 2009 року у Брюсселі. В ході конференції підписана Спільна заява[9] України, міжнародних фінансових інституцій і Європейської комісії, що створює дипломатичні й організаційні передумови для започаткування процесу повного реформування газотранспортної системи України від радянського типу до європейського зразка, в тому числі будівництво нових газовимірювальних станцій на східному кордоні України.

За участю Єврокомісії і міжнародних фінансових інституцій зафіксовано позицію щодо додаткового розширення потужностей ГТС на 60 млрд кубометрів газу на рік за рахунок вкладення 5–6 мільярдів доларів.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Економіка Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Автошлях Це незавершена стаття з транспорту та руху.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.