Галімов Вахіт Газізович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галімов Вахіт Газізович
Народження 1921
Старобалаково, Белебейський повітd, Уфимська губернія, РСФРР
Смерть 28 жовтня 1943(1943-10-28)
Солонянський район, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Партія КПРС
Звання старший сержант
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоної Зірки медаль «За відвагу»

Вахі́т Газі́зович Галі́мов (1921—1943) — учасник Другої світової війни, снайпер 100-го гвардійського стрілецького полку 35-ї гвардійської стрілецької дивізії 6-ї армії 3-го Українського фронту, гвардії старший сержант[1]. Герой Радянського Союзу. Всього знищив 207 ворогів.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1921 році в селі Старобалаково, нині Чекмагушівського району Башкортостану, в селянській родині. Башкир[2].

Закінчивши початкову школу, працював у колгоспі в селі Старобалаково, потім — на заводах у Петрозаводську і Ленінграді.

У Червону армію призваний в червні 1941 року Чекмагушівським райвійськкоматом Башкирської АРСР. Закінчив курси снайперів. На фронті Другої світової війни з вересня 1941 року. Член ВКП(б) з 1943 року.

Снайпер 100-го гвардійського стрілецького полку гвардії старший сержант Вахіт Галімов у період оборонних боїв на Сіверському Дінці виконав завдання командування з підготовки 22 снайперів. Практично навчаючи своїх товаришів, В. Г. Галімов знищив 46 німецьких солдатів і офіцерів.

28 жовтня 1943 року відважний воїн загинув у бою. Похований в селі Дніпровське Солонянського району Дніпропетровської області України.

За роки війни на своєму бойовому рахунку снайпер В. Г. Галімов мав 207 знищених німецьких солдатів і офіцерів.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з німецько-фашистськими загарбниками гвардії старшому сержантові Галімову Вахіту Газізовичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу[3].
  • Орден Леніна.
  • Орден Червоної Зірки.
  • Медаль « За відвагу» (28.07.1943)[4].
  • Медалі.

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • У Національному краєзнавчому музеї Республіки Башкортостан[5] славному землякові присвячений стенд; на будинку в селі Старобалаково, де жив В. Г. Галімов, встановлена меморіальна дошка; його ім'я носила піонерська дружина Старобалаковской школи.
  • У вересні 1968 року в селі Тайняш відкрито пам'ятник Герою.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Лучшие снайперы 2-й мировой [Архівовано 25 серпня 2009 у Wayback Machine.].
  2. ↑ Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  3. ↑ Подвиг Народа [Архівовано 2012-02-12 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ Подвиг Народа [Архівовано 7 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ Республиканский Музей Боевой Славы [Архівовано 7 листопада 2018 у Wayback Machine.].
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Галімов_Вахіт_Газізович&oldid=36952836