Башкири

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Башкири
Башҡорттар
Yong bashqorts.jpg
Башкири
Загальна кількість бл. 1,8 млн чол. (оцінка)
Найбільші розселення Росія Росія: Республіка Башкортостан, Челябінська, Оренбургська, Курганська, Саратівська області
Близькі етнічні групи татари поволзькі, міщера (мішари)
Мова башкирська мова, татарська мова, російська мова
Релігія мусульмани-суніти

Башки́ри (самоназва — башкорт) — тюркська нація, яка живе на Південному Уралі і за Уралом РФ, мають автономію — Республіка Башкортостан, тж. живуть у сусідніх обл. і автон. р-ках РФ. Заг-а чис-сть у РФ – 1,67 млн чол., з них у Башкирії понад 1,22 млн чол. (дані перепису 2002 р.). За новішими даними (див.)- бл. 1,8 млн чол. Башкири поєднують ознаки європеоїдної і монголоїдної рас.

Мова[ред.ред. код]

Башкирська, належить до тюркських мов.

Історія[ред.ред. код]

Вважається, що башкири утворилися в результаті змішання місцевих осілих угро-фін-х племен з кочовими тюрк-ми і монгол-ми племенами. Перші згадки про башкир в письм. джерелах (переважно араб.) датуються 9-10 ст.ст. Приєднання башкир. земель до Москов. д-ви розтягнулося в часі, і в цілому було завершено до 17 ст. Як це бувало часто, москов. цар в обмін на службу і захист прикордоння «дарував» башкирам відносну автономію і право на вотчинні землі, проте вже на поч. 17 ст. башкири зазнають значних утисків з боку рос. царату. Саме тому у 17 ст. башкири не раз поставали на боротьбу з рос. урядниками (найб. повстання 1662-64, 1681-84 рр.). З приєднанням казах. земель до Рос. д-ви у 60-х рр. 19 ст., башкири стають внутр. насел-ням д-ви. Відразу по петербурзьких подіях 1917 р. у Башкирії, як у більшості «окраїн», було створено нац. уряд, який, пішовши на згоду з більшовицькою Росією, добився утворення в 1919 р. автономії у складі Росії. У 1939 р. нараховувалось 843,6 тис. чол. Сьогодні Р-ка Башкортостан — один з найзаможніших регіонів РФ, у якому тривають процеси відродження башкир. нації. Значна частина башкирів працює в нафтовій та ін. галузях промисловості.

Матеріальна культура[ред.ред. код]

Башкирка в національномі одязі, початок ХХ ст.

За особливостями матеріальної культури башкири поділялися на три групи:

  • східну (переважно кочовики-скотарі),
  • південно-західну (осілі землероби)
  • північну (мисливці).

Релігія[ред.ред. код]

За релігією віруючі башкири — мусульмани-суніти.

Господарство[ред.ред. код]

Основні заняття сільського населення — рільництво (пшениця, жито), городництво (картопля), садівництво, тваринництво (коні, велика рогата худоба, вівці), бджільництво, рибальство, мисливство, лісові промисли.

Житло[ред.ред. код]

Народні житла башкирів — саманні, глинобитні, рублені — все більше поступаються місцем кам'яним благоустроєним будинкам.

Традиційний одяг[ред.ред. код]

Національний одяг — некритий кожух, сукняний каптан, повстяні капелюхи, хутрові шапки — майже повністю замінений міським одягом.

Джерела та література[ред.ред. код]


Етнографія Це незавершена стаття з етнографії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.