Гаміда Мамедкулізаде

Гаміда Мамедкулізаде
азерб. Həmidə Məmmədquluzadə
Ім'я при народженні	Гаміда Джаваншир
Народилася	19 січня 1873(1873-01-19) Бьоюк Кягрізліd, Шушинський повіт, Єлизаветпольська губернія, Кавказьке намісництво, Російська імперія
Померла	6 лютого 1955(1955-02-06) (82 роки) Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Поховання	Алея честі
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	активістка за права жінок, філантропка, публіцистка
Конфесія	іслам
Батько	Ахмед бей Джаваншир
У шлюбі з	Джаліл Мамедкулізаде
Медіафайли у Вікісховищі

Гаміда-ханум Ахмед бек кизи Мамедкулізаде (до шлюбу Джаваншир; азерб. Həmidə xanım Əhməd bəy qızı Məmmədquluzadə-Cavanşir; 19 січня 1873(18730119) — 6 лютого 1955) — одна з перших азербайджанських просвітительок, феміністка, філантропка, публіцистка, перекладачка та фольклористка. Одна з найосвіченіших азербайджанок свого часу.

Життєпис

Народилася 1873 року в селі Кягрізлі Шушинського повіту (нині в Агджабединському районі Азербайджану) в сім'ї Ахмед-бека Джаваншира. Отримала домашню світську освіту двома мовами, досконало володіла рідною азербайджанською і російською. В подальшому стала займатися самоосвітою і багато читати, завдяки чому стала однією з найосвіченіших азербайджанок свого часу.

У 1880-х одружилася з підполковником царської армії Ібрагім-беком Даватдаровим. У шлюбі нмродила двох дітей. 1902 року чоловік помер і вона з двома дітьми повернулася в рідне село Кяхрізлі, де стала керувати успадкованим маєтком батька.

З сім'єю і чоловіком Джалілом Мамедкулізаде

1905 року, з метою публікації рукописів творів батька, що складалися з оповідань для дітей і переказів, Гаміда-ханум приїхала в Тифліс, де надала рукописи видавництву «Гейрат». Тут вона познайомилася з Джалілом Мамедкулізаде. 15 червня 1907 року одружилася з ним.

У рідному селі Кяхрізлі Джаваншир відкрила лікарню, ткацьку фабрику, а 1909 року за допомоги і за участю чоловіка — школу для 30 хлопчиків і 10 дівчаток. Гаміда-ханум Джаваншир була однією із засновниць Кавказького мусульманського жіночого благодійного товариства (1906—1917). 1912 року вона виступила на 13-му з'їзді бавовнярів Закавказзя, де висунула пропозиції щодо покращення даної галузі господарства:

Нам дуже складно привозити вдосконалені сільськогосподарські знаряддя і машини з Тифліса. А лагодження подібних знарядь у нас взагалі неможливе. Дуже хотілося б відкрити у нас в Карабасі склади, які займалися б продажем сільськогосподарських знарядь

.

1911 року доклала багато зусиль для лікування хворого поета Мірзи Алекпера Сабіра, який оцінив її допомогу в одному зі своїх віршів. Узеїр Гаджибеков у газеті «Малумат» від 7 серпня 1911 року писав про це:

Нехай напишуть в історії літератури, що за життя Сабіра не знайшлося жодного чоловіка, який по-справжньому піклувався би про нього. Зате знайшлася жінка, яка заради відновлення здоров'я не щадила себе і нічого не шкодувала.

Зіграла роль у виданні журналу «Молла Насреддін», який, зокрема, висвітлював проблеми свободи жінок.

У перші роки влади СРСР Гаміда-ханум Джаваншир жила в рідному селі Кяхрізлі. Через дворянське походження її землі відібрали, а саму її позбавили права голосу. Потім вона переїхала до Баку, де провела решту життя. Після смерті чоловіка займалася пропагандою його творчості, перекладом і публікацією його творів. Написала спогади про Джаліла Мамедкулізаде, Сабіра і свого батька Ахмед-бека Джаваншира. Перевела низку творів азербайджанських письменників, зокрема і деякі твори Мамедкулізаде, російською. Гаміда-ханум Джаваншир була відома також як фольклористка, збирала образи азербайджанської усної народної творчості, розповіді про історичних осіб.

Померла 1955 року в Баку. Похована на Алеї честі поруч з чоловіком Джалілом Мамедкулізаде.

Пам'ять

В селі Кяхрізлі Агджабединського району було створено Будинок-музей Гаміди ханум Джаваншир.

Генеалогія

Ібрагім Халіл-ага

Панах Алі-хан (?—1763)

Ібрагім Халіл-хан (1732—1806)

Мехралі-бек (1735—1785)

Мамедгасан-ага (1755—1806)

Джавад-ага (1757—1779)

Мехтікулі-хан

Абульфат-хан Туті (1766—1839)

Агабеїм-ага Агабаджі (1782—1831)

Ханлар-ага (ок. 1785—1832)

Мамед Касим-ага (?—до 1843)

Гевхар-ага (ок. 1796—до 1844)

Мухаммед-бек (1762—1797)

Джафаркулі-хан Нава (1785—1867)

Ханджан-ага (ок.1793—до 1844)

Хуршидбану Натаван (1832—1897)

Паша-ага

Джафар Кулі-бек

Ата-хан

Махмуд-ага

Мехтікулі-хан Вафа (1855—1900)

Ханбіке

Азад-хан

Ахмед-бек (1823—1903)

Гамер-беїм Шейда (1881—1933)

Аслан

Бахрам-хан Нахічеванський

Акбар-хан Нахічеванський (1873—1961)

Бехбуд-хан (1877—1921)

Гаміда (1873—1955)

Хан Шушинський (1901—1979)

Література

• Мамедкулизаде Г. Мои воспоминания о Джалиле Мамедкулизаде / Подготовка текста, предисловие и комментарии Аббаса Заманова, редактор Азиз Шариф. — Баку : Элм, 1970. — 179 с.

Посилання

• Гаміда Джаваншир-Мамедкулізаде — 140 років: Залізна леді з Карабаху [Архівовано 24 березня 2020 у Wayback Machine.]
• Həmidə xanım Cavanşir [Архівовано 24 березня 2020 у Wayback Machine.](азерб.)