Ганс-Карл Штепп

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ганс-Карл Штепп
Народився 2 вересня 1914(1914-09-02)
Гіссен, Гессен, Німеччина
Помер 12 грудня 2006(2006-12-12) (92 роки)
Лейпциг, Адміністративний округ Лейпциг, Саксонія, Німеччина
Країна  Німеччина
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна і Французька кампанія
Військове звання Оберстлейтенант
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Авіаційна планка бомбардувальника
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Нарукавна стрічка «Крит»
Нарукавна стрічка «Крит»
Нагрудний знак пілота
Нагрудний знак пілота
Почесний Кубок Люфтваффе
Почесний Кубок Люфтваффе

Ганс-Карл Штепп (нім. Hans-Karl Stepp; 2 вересня 1914, Гіссен12 грудня 2006, Лейпциг) — німецький льотчик-ас штурмової авіації, оберстлейтенант люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія[ред. | ред. код]

Син професора університету. В 1936 вступив в люфтваффе. У складі 162-ї та 2-ї ескадр пікіруючих бомбардувальників брав участь у Польській, Французькій і Балканській кампаніях, а також битві за Британію та Німецько-радянській війні. З кінця листопада 1941 року — командир 8-ї ескадрильї 2-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників «Іммельманн». З лютого 1942 року — командир 1-ї групи 52-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників, яка дислокувалася на фінському аеродромі в Рованіемі і діяла в районі Мурманська. Навесні 1943 року направлений у випробувальний центр люфтваффе в Рехліні, де був зарахований в командування винищувачів танків, яке займалося випробуваннями нових зразків озброєння для боротьби з танками супротивника. З 17 червня 1943 року — командир 2-ї групи 2-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників, а 10 вересня 1943 року — усієї ескадри (з 18 жовтня 1943 року — 2-а штурмова ескадра). Відзначився під час бойових операцій на Східному фронті. З 1 серпня 1944 року перебував на штабній роботі. Всього за час бойових дій здійснив приблизно 900 бойових вильотів. Після закінчення війни здобув юридичну освіту, працював адвокатом.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
  • Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Patzwall K., Scherzer V. Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
  • Patzwall K.D. Der Ehrenpokal für besondere Leistung im Luftkrieg, Studien zur Geschichte der Auszeichnungen, Band 6, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2008, ISBN 978-3-931533-08-3
  • Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
  • OBERMAIER, ERNST, Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Verlag Dieter Hoffmann, Mainz, 1976.
  • THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1998.