Генріх Шютц

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Генріх Шютц
фотографія
Основна інформація
Повне ім'я нім. Heinrich Schütz
Дата народження 8 жовтня 1585(1585-10-08)
Місце народження Бад-Кьостріц
Дата смерті 6 листопада 1672(1672-11-06) (87 років)
Місце смерті Дрезден
Країна Німеччина

Генріх Шютц (нім. Heinrich Schütz; Бад-Кьостріц 8 жовтня 1585 — Дрезден 6 листопада 1672) — німецький композитор і органіст раннього бароко. Вважається найвидатнішим німецьким композитором до Й. С. Баха.

Біографічні дані[ред.ред. код]

Народився у Кестриці. З 1599 а співав у Кассельскій придворній капелі. В 16091612 вивчав композицію в Венеції у Джованні Ґабріелі. Деякий час був органістом в Касселі, а 1615 року переїхав до Дрездена, де він служив придворним композитором при дворі курфюрста Саксонії. Після Тридцятирічної війни, яка дезорганізувала придворне життя, влаштувався на роботу в 1633 році в Копенгагені. Повернувся до Дрездена в 1641 році, де він залишався до самої смерті. Був похований у Дрездені, але його могила була знищена.

Творчість[ред.ред. код]

Генріх Шютц став основоположником багатьох жанрів німецької музики. Його опера «Дафна» вважається першою німецькою оперою — ця опера була виконана у Торгау в 1627 році, проте музика була втрачена.

Вважається також, що Шютц переніс на німецький ґрунт досягнення венеціанської школи — поліхоральність і концертний стиль. Він зробив значний внесок у розвиток музики лютеранської церкви, привнісши в неї барокові композиційні прийоми і правила, розроблені в Італії в першій половині сімнадцятого століття. Він об'єднав їх з методами нідерландської школи, в якій був вихований. Наприкінці життя написав три страсті, роблячи внесок у поновлення середньовічних жанрів.

Шютц відзначений у якості музиканта в Календарі Святих лютеранської церкви в 28 липня з Йоганном Себастьяном Бахом і Георгом Фрідріхом Генделем.

Опубліковані твори[ред.ред. код]

  • Il primo libro de madrigali Opus 1 (перга книга мадригалів) — Венеція, 1611;
  • Psalmen Davids Opus 2 (Книга 1) — Дрезден, 1619;
  • Historia der frölichen und siegreichen Aufferstehung… Opus 3 (Історія радісного і переможного воскресіння Ісуса) — Дрезден, 1623;
  • Cantiones sacrae Opus 4 — Freiburg im Breisgau, 1625;
  • Psalmen Davids Opus 5 (Книга 2) — Freiburg im Breisgau, 1628 — на тексти німецьких псалмів;
  • Symphoniae sacrae Opus 6 (Книга 1) — Венеція, 1629;
  • Musikalische Exequien Opus 7 — Дрезден, 1636;
  • Kleine geistliche Konzerte (Книга 1) Opus 8 (Книга 1) — Лейпциг, 1636;
  • Kleine Geistliche Konzerte (Книга 2) Opus 9 — Лейпциг, 1639;
  • Symphoniae sacrae (Книга 2) Opus 10 — Дрезден, 1647;
  • Geistliche Chor-Music Opus 11 — Дрезден, 1648;
  • Symphoniae sacrae (Книга 3) Opus 12 — Дрезден, 1650;
  • Zwölf geistliche Gesänge Opus 13 — Дрезден, 1657;
  • Psalmen Davids (rewizja Księgi 2) Opus 14 — Дрезден, 1661;
  • Magnificat Anima Mea Dominum
  • Weihnachtshistorie (Різдвяна ораторія) — 1660, публікація Дрезден, 1664.

Багато творів Шютца (балет на сюжет «Орфея і Еврідіки», 1638; п'ятиактні балет «Паріс і Олена», 1650; дві пасторалі «з музикою і танцями» та інші) пропали: ноти загинули під час пожежі в дрезденській бібліотеці (1760).

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]