Мадригал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Мадрига́л (італ. madrigale, від лат. matricale — пісня рідною мовою) — світський літературний та музично-поетичний пісенний жанр епохи Відродження, невеличкий (від 2 до 12 рядків) вірш на любовну тему.

У літературі[ред.ред. код]

Як літературний жанр, мадригал являв собою короткий ліричний (рідше — сатиричний) вірш на тему кохання, пізніше — дотепний віршований комплімент (іноді іронічний), адресований жінці. Нікола Буало у своєму трактаті писав: «Мадригал повинен дихати - ніжністю, солодкістю й любов'ю». Генетично мадригал сходить до еротичних народних пісень провансальських пастухів.

У музиці[ред.ред. код]

Як музичний жанр XIV століття мадригал — 2-3-голосна пісня з кількох куплетів та приспіву. У XVI ст. набуває рис 4-5-голосної вокальної поеми ліричного змісту. Згодом стиль мадригалу стає драматичнішим, спостерігається також відхід від вокальної поліфонії шляхом виділення верхнього голосу та появи інструментального супроводу.

Автори мадригалів[ред.ред. код]

в XX ст. — Б. Мартіну, І. Стравінський, П. Хіндеміт та інші.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]