Германубіс

Статуя Германубіса. Ватиканський музей.

Германубіс — (грецьк. — Ἑρμανοῦβις) — в міфології був богом, який поєднував у собі зовнішність Гермеса (давньогрецька міфологія) і Анубіса (давньоєгипетська міфологія). Був сином Осіріса і Нефтіди.

У Гермеса й Анубіса були схожі обов'язки (вони були провідниками душ), що ймовірно призвело до злиття цих двох божеств в одне — Германубіса. Розквіт популярності Германубіса припав на період римського панування в Єгипті. Германубіса зображували як людину з тілом і головою шакала, зі священним жезлом (кадуцеєм) у руках, що належав грецькому богу Гермесу. За уявленнями єгипетських жерців він займався дослідженням істини.

Див. також

• Анубіс
• Релігія Стародавнього Єгипту

Посилання

• Harry Thurston Peck, Harpers Dictionary of Classical Antiquities (1898) [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.], Perseus Project (англ.)
• Statue of Hermanubis (Alexandria, early 2nd century CE) [Архівовано 17 лютого 2015 у Wayback Machine.], Antiquities Museum of Bibliotheca Alexandrina (англ.)

Джерела

• A history of Egypt Under Roman Rule by Joseph Grafton Milne (1992) p. 195
• Who's Who in Egyptian Mythology by Anthony S. Mercatante (2002) p. 56
• The Gods of the Egyptians, or, Studies in Egyptian mythology by E. A. Wallis Budge (1904) p. 265