Ісіда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ісіда
ієрогліфами
st t
,
H8
B1
 
or st t
,
y
I12
Isis.svg
Ägyptischer Maler um 1360 v. Chr. 001.jpg

Ісі́да (Ізі́да) (давньоєгипетське Jsj. t, грец. Ίσις) — одне з головних божеств єгипетської міфології. За найдавнішими міфами, дочка богині неба Нут та бога землі Геба або бога сонця Ра; за пізнішими — сестра й дружина бога Осіріса; богиня родючості й материнства. Єгипетський міф розповідає про вбивство Осіріса злим Сетом, який розкидав частини його тіла по світу; про страждання Ісіди, яка збирала частини чоловікового тіла, про воскресіння Осіріса, що став царем у світі мертвих. Культ Ісіди рано поширився в Греції, а в добу еллінізму вона стала найшанованішою богинею. У Стародавньому Римі культ Ісіди почав поширюватись у I ст. до н. е. У греко-римському світі її шанували як володарку землі, творця небесних світил, опікунку моряків, винахідницю вітрил. Свята на честь Ісиди мали характер містерій. Утаємничені постилися й молились Ісиді ранком і ввечері, брали участь у процесії. Ці містерії нагадували елевсінські містерії на честь Деметри. У римлян 5 березня святкували «Плавання корабля Ісиди»: до берега несли вітрильне судно й опускали його на воду. Імператор Калігула спорудив на Марсовому полі храм Ісиди. Зображували її у вигляді корови з сонячним диском між рогами або в образі жінки з рогами й сонячним диском на голові, інколи з сином Гором на руках (прообраз християнської богородиці).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]