Геронім Гурник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Геронім Гурник
пол. Hieronim Hurnik
Народився 6 жовтня 1919(1919-10-06)
Познань, Польська Республіка
Помер 9 жовтня 2016(2016-10-09) (97 років)
Познань, Республіка Польща
Поховання Junikowo Cemeteryd
Країна  Республіка Польща
Діяльність астроном
Alma mater Університет імені Адама Міцкевича у Познані
Галузь астрометрія
Заклад Університет імені Адама Міцкевича у Познані
Науковий ступінь професор
Аспіранти, докторанти Пйотр Дибчинський[1]
Тадеуш Йопек[2]
Членство Польське астрономічне товариство

Геронім Гурник (1919—2016[3]) — польський астроном, професор фізичних наук, фахівець у галузі астрометрії та небесної механіки.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1937 році закінчив клас гуманітарних наук у державній гімназії та ліцеї імені Ігнація Яна Падеревського[pl] в Познані, а потім вивчав математику в Познанському університеті. 1938 року, ще студентом, працював в астрономічній обсерваторії Познанського університету. Його навчання було перервано війною, більшу частину якої він провів в околицях Кенігсберга і Тільзіта, куди був примусово депортований для роботи на фермі в Східній Пруссії[4]. Після повернення до Познані 1945 року, заохочений Юзефом Вітковським, тодішнім керівником обсерваторії, продовжив навчання в Познанському університеті, одночасно працюючи в астрономічній обсерваторії. Займався в обсерваторії каталогізацією бібліотеки, позиційними фотографічними спостереженнями, редукцією результатів покриття зір Місяцем, службою точного часу[4]. 1948 року захистив магістерську дипломну роботу на тему «Дослідження об'єктиву Steinheil № 43262». Перейшовши на посаду старшого асистента, він назавжди приєднався до Астрономічної обсерваторії. У команді Фридерика Коебке[pl] він брав участь у конструюванні кварцових годинників[4]. 1958 року отримав звання кандидата наук за дисертацію на тему «Розподіл перигеліїв і полюсів орбіт неперіодичних комет у просторі», а 1964 року захистив докторську дисертацію «Задача про рух Сонця відносно статистичної хмари комет». 1973 року став професором фізичних наук.

У 1965—1972 роках був заступником декана із заочного навчання на факультеті математики, фізики та хімії Університету Адама Міцкевича.

Він був співзасновником спостережної станції в Борувці поблизу Курника, яка нині діє як Астрогеодинамічна обсерваторія Польської академії наук.

У 1967—1990 роках (до виходу на пенсію) очолював Астрономічну обсерваторію Університету Адама Міцкевича. Під його керівництвом захистились 17 докторів філософії, в тому числі Едвін Внук(1978), Івона Витшищак (1986), Тадеуш Йопек (1986) і Пйотр Дибчинський (1991). Незважаючи на вихід на пенсію, він до кінця життя залишався науково активним. Він був членом Міжнародного астрономічного союзу[5], Польського астрономічного товариства та почесним членом Польського метеоритного товариства.

Похований на цвинтарі Юніково[pl] в Познані[6].

Могила Героніма Гурника на цвинтарі Юніково[pl]

Публікації[ред. | ред. код]

  • Zagadnienie ruchu słońca względem statystycznej chmury komet, 1964
  • Nowe możliwości w badaniach kosmicznych, 1979
  • Kometa Halleya, PWN, Warszawa 1985
  • Meteoroidy, Meteory, Meteoryty, Wydawnictwo Naukowe UAM, Poznań 1992, ISBN 83-232-0262-1
  • Instrumenty obserwacyjne astrometrii. Od gnomonu do CCD i interferometru optycznego, Wydawnictwo Naukowe UAM, Poznań 2000, ISBN 83-232-1011-X[7]
  • Planeta Mars, Robert Szaj, Fundacja Nicolaus Copernicus, 2018 (pośmiertnie) ISBN 978-83-941728-5-5[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://nauka-polska.pl/#/profile/research?id=68360
  2. https://nauka-polska.pl/#/profile/research?id=95187
  3. Zmarł prof. Hieronim Hurnik – nestor poznańskiej astronomii. 11 października 2016.
  4. а б в г Sławomir Breiter (січень-лютий 2017). Uśmiech Profesora. Urania – Postępy Astronomii. 1/2017 (787): 16—17.
  5. Hieronim Hurnik (англ.).
  6. Informacje na stronie um.poznan.pl
  7. Hurnik, Hieronim.
  8. Ukazała się nowa książka o Marsie. 11 липня 2018.

Література[ред. | ред. код]

  • «Urania — Postępy astronomii», 1/2010, str. 35 i nast.
  • Władysław Naskręcki Materiały i szkice — prof. dr hab. Józef Witkowski, zeszyt nr 3, OA UAM Poznań
  • Astronomem być, red. A. Woszczyk, wyd. «Dom organizatora», Toruń 2007

Посилання[ред. | ред. код]