Познань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Познань
Poznań
Герб Прапор
Герб Прапор
Познанська ратуша
Познанська ратуша
Розташування міста Познань
Основні дані
Країна Польща Польща
Регіон Великопольське воєводство
Засноване VIII століття
Магдебурзьке право 1253
Населення 560 932 (2008[1])
Агломерація 855 894
Площа міста 261,85 км²
Густота населення 2142 осіб/км²
Поштові індекси 60-001 до 61-890
Телефонний код 48 61
Географічні координати 52°17′ пн. ш. 16°44′ сх. д. / 52.283° пн. ш. 16.733° сх. д. / 52.283; 16.733Координати: 52°17′ пн. ш. 16°44′ сх. д. / 52.283° пн. ш. 16.733° сх. д. / 52.283; 16.733
Висота над рівнем моря 60-154 м
Міста-побратими Харків, Брно, Ганновер тощо
(див. тут)
Міська влада
Веб-сторінка http://www.poznan.pl/

По́знань (пол. Poznań, лат. Posnania, нім. Posen, їдиш; פּױזן (Пойзн)) — місто в центральній частині західної Польщі, на ріці Варта, адміністративний центр Великопольського воєводства і однойменного повіту.

Населення міста становить 551 627 жителів (станом на 31.12.2011 р.[2]), і з цим показником є 5-м за величиною містом Польщі.

Географія[ред.ред. код]

Розташування[ред.ред. код]

Познань розташована у західній частині Польщі, в центральній частині Великопольського воєводства. Місто розташоване на межі трьох фізико-географічних мезорегіонів: західна частина на Познанькому поозер'ї, східна — на Вжесненьській рівнині, центральна — на південній частині спрямованого в напрямку північ-південь Познанського перелому Варти.

Познань розташована в долині річки Варта, а також в долинах менших потоків — Богданки, Сибіни та Гловні.

Згідно з даними на 1 січня 2010 року площа міста становить 261,85 км².[3] Протяжність адміністративних границь вздовж осі північ-південь становить приблизно 23 км, по осі схід-захід — біля 24 км. Місто межує з 11 гмінами Познанського повіту, а також двома містами — Любонь та Сважендз.

Клімат[ред.ред. код]

Познань підлягає переважному впливу холодних полярно-морських мас повітря, що надходять з Атлантичного океану. Значно менший вплив мають маси повітря полярно-континентальні, або континентальні. В районі Познані найчастіше дме західний вітер швидкістю від 2 до 10 м/с. На територію міста випадає найменше опадів в Польщі[4]. На підставі даних 1971–2000 років відомо, що середньорічна кількість опадів становить 634 мм, найвище середнє місячне значення припадає на липень — 76 мм.

Клімат Познані
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 1,5 2,9 7,6 13,3 19,3 21,8 23,7 23,7 18,3 12,8 6,1 2,8
Середній мінімум, °C −3,6 −3,1 −0,2 2,9 7,8 10,9 12,7 12,3 8,9 4,9 0,9 −1,9
Норма опадів, мм 29.4 22.9 33 31.3 47.1 61.9 76 55.4 43.6 35 32.8 38.9
Джерело: World Weather

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Мапа Позані, 1618 рік
Сучасні райони міста
Архікатедра Святих Петра і Павла

Познань є містом на правах повіту. Мешканці обирають до Ради міста Познаня 37 радників. Органом виконавчої влади є президент міста. Познань входить до складу Зв'язку Міст Польських та Унії Метрополії Польських. У місті розташовані 3 районних суди, адміністративний суд воєводства, окружний та апеляційний суди. Познань є центром Великопольського воєводства та земського повіту. Тут розташовані 20 консульств іноземних держав, у тому числі України. Мешканці Познані обирають 6 з 39 радників Сеймику Великопольського Воєводства.

Старий Познань і столична область (передмістя Познаня Острів, Островек, Сродка, Хвалишево, Лацина) були об'єднані в одне місто в 17931800 роках. Швидко зростаюче місто було розширено пізніше за рахунок приєднання передмість Грюнвальд, Лазарц, Горчин, Єжице, Вільда, Виногради, Пятково й Ратаї.

Історія[ред.ред. код]

Познань — одне з найстаріших польських міст, найдавніше місто Великої Польщі. Деякі історики вважають Познань столицею Польщі у середині X століття, за правління найперших князів з династії Пястів, відтак «першою столицею» Польської держави.

Саме неподалік Познаня в 966 році прийняв хрещення перший історично достовірний польський князь з династії П'ястів Мешко I — фундатор першого польського королівського дому. Про ті часи нагадує величний кафедральний собор Петра і Павла (Х—XV ст.ст.), що є найдавнішою церквою країни, та решта численних міських пам'яток архітектури: готичні костьоли, ратуша в стилі Ренесансу (ХІІІ-XVI століття), будинки XVI–XI століть тощо.

У подальшій історії місто залишалось важливим історичним і адміністративним центром історичної області Велика Польща. Однак більшу частину XIX століття (18151919) це була столиця Великого князівства Познанського, що належало королівству Прусії, а після 1870-го року — входило до складу Німеччини.

Після Познанського повстання 1918–1919, коли місто стало осередком національно-визволь­ного спротиву, Познань, як і вся провінція, увійшов до складу відтвореної Польської держави.

У ХХ столітті, вже у період після ІІ Світової війни у місті сталась ще одна важлива подія — Познанський червець 1956 року, що був першим виступом поляків проти комуністичного режиму, тоді загинуло 76 осіб, 600 були поранені (нині в місті існує пам'ятний знак на згадку тих трагічних подій).

На початку XXI століття Познань посилено готується до європейської футбольної першості 2012 року, адже є одним з міст, яке має прийняти проведення турніру (див. тут).

Економіка[ред.ред. код]

Познань сьогодні — великий торговельний, промисловий й освітній центр Польщі.

Серед галузей промисловості розвитку в місті набули машинобудування, харчова, гумова, парфумерна, скляна й легка промисловість.

Познань — дуже важливий залізничний вузол, центр автосполучення. У місті діє міжнародний аеропорт.

Познань з його історично-архітектурними пам'ятками і розвиненою інфраструктурою готелів[5], закладів громадського харчування, торгівлі та злагодженою роботою міського транспорту має значний туристичний потенціал.

Освіта і культура[ред.ред. код]

Познанський музей музичних інструментів

У Познані розташовані Університет імені Адама Міцкевича, медична академія, інші виші.

Культурне життя міста багате й розмаїте. Тут працюють кілька театрів (у тім числі оперний).

Надзвичайною гордістю міста є його музеї та музейні об'єкти:

  •  — Національний музей;
  •  — Археологічний музей;
  •  — Познанський музей музичних інструментів — третє в Європі зібрання; щонеділі тут відбуваються камерні концерти[6].
  •  — Музей озброєння;
  •  — Заповідник «Метеорит Мораско» — одне з найбільших у Європі скупчень метеоритних кратерів.
  • Білоруський культурно-освітній центр

У Познані організуються і проводяться Міжнародний конкурс скрипалів імені Генріха Венявського (один із найстаріших у світі, відбувається раз 5 років), Міжнародний театральний фестиваль MALTA, щорічні міжнародні ярмарки та авангардові вистави колективів з усього світу (червень), інші культурні заходи.

Спорт[ред.ред. код]

Познань є спортивним містом; тут розвивається чимало видів спорту — футбол, футзал, хокей, спортивна стрільба, водні види спорту, теніс, бокс, легка атлетика тощо. Місто не раз приймало змагання рівня європершостей і кубків, загальнопольського й регіонального масштабу.

Головна спортивна арена Познаня — багатофункціональний Муніципальний стадіон, тут відбувались матчі Європейської першості з футболу 2012 року.

У Познані базується дві футбольні команди: «ККС Лех» (багаторазовий чемпіон, володар кубку та суперкубку Польщі) та «КС Варта» (дворазовий чемпіон Польщі).

Кожної осені у Познані відбуваються змагання з марафонського бігу «Познань Марафон». У 2011 році старт у ньому взяли 4,7 тис. спортсменів з 35 країн світу.[7] Цікаво, що у 2004 році на цих змаганнях перемогу здобув український марафонець Михайло Іверук[8] (серед чоловіків), а у 2006 році — українка Анжеліка Аверкова (серед жінок).

Визначні пам'ятки міста[ред.ред. код]

Костел Діви Марії та Собор Св. Петра і Павла
Центр «Старий Бровар»

Визначними архітектурними й історико-культурними пам'ятками Познаня є:

  • Базиліка Святих Петра і Павла (Х—XV ст.ст.) — перлина ранньоготичної архітектури і оточуючий комплекс церков і каплиць (романських, барокових та в стилі класицизму) на острові Тумському. У «Золотій» каплиці, зокрема, знайшли свій останній прихисток Мешко І та його син Болеслав I Хоробрий, тут же розташований бронзовий пам'ятник обом королям. Віддаючи шану святині, Папа Римський Іван Павло ІІ надав їй статус «Малої базиліки», тим самим підкресливши спадкоємність із великими базиліками Рима. Поруч з Собором готичний костел Найсвятішої Діви Марії (XV ст.), що дійшов до нашого часу практично в первісному вигляді;
  • Костел Божої Матері Неустанної Помочі та Святої Марії Магдалини
  • Центральна площа міста — Ринкова (площа Ринок) — чотирикутник вузеньких п'яти­поверхових будиночків ХІІІ—XVII століть. Домінантою майдану є ренесансна ратуша (ХІІІ—XVI ст.ст.) з державним орлом на маківці. Щодня в полудень на Ринковій площі численні місцеві жителі й приїджжі чекають, як під дзвін курантів на ратуші з'являється символ Познані — двійко козенят, що буцаються ріжками — за місцевою легендою козенята колись врятували місто від пожежі, вчасно розбудивши його жителів своїм буцанням.
  • декілька замкових та палацових комплексів, зокрема Королівський замок, палац Горки, палац Мельжиньських;
  • в міському палаці графів Рачинських зберігається перше видання великого Миколая Коперника «De revolutionibus orbium celestium» («Про обертання небесних сфер»).
  • серед сучасних споруд цікавим є Центр торгівлі, бізнесу та мистецтва «Старий бровар», що вдало поєднує мистецтво й торгівлю і 4 роки поспіль посідав перше місце в номінації Medium-Sized Shopping Center (Торговельні заклади середнього розміру) конкурсу Міжнародної спілки торгових центрів (ICSC) — колишні цехи німецької броварні (збуд. в XIX ст.), за часів ПНР комуналка-гуртожиток, і нарешті на початку 2000-х рр. викуплені подружжям польських багатіїв Кульчиків для реорганізації на торгівельно-мистецький заклад.

Міста-побратими[ред.ред. код]


Персоналії[ред.ред. код]

Цікаві факти[ред.ред. код]

літак Боїнг 767 «Познань»

Назву «Познань» носить літак Боїнг 767-35D(ER) (серійний номер 28656), що належить польській авіакомпанії «LOT».[10]

Також на честь міста названо астероїд 1572 Познанія[11].

Див. також[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Панорама Познані (2006)

Виноски[ред.ред. код]

Джерела і зовнішні посилання[ред.ред. код]