Познань
| Познань Poznań |
|||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
 |
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Польща |
||||
| Регіон | Великопольське воєводство | ||||
| Засноване | VIII століття | ||||
| Магдебурзьке право | 1253 | ||||
| Населення | 560 932 (2008[1]) | ||||
| Агломерація | 855 894 | ||||
| Площа міста | 261,85 км² | ||||
| Густота населення | 2142 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 60-001 до 61-890 | ||||
| Телефонний код | 48 61 | ||||
| Географічні координати | 52°17′ пн. ш. 16°44′ сх. д. / 52.283° пн. ш. 16.733° сх. д.Координати: 52°17′ пн. ш. 16°44′ сх. д. / 52.283° пн. ш. 16.733° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 60-154 м | ||||
| Міста-побратими | Харків, Брно, Ганновер тощо (див. тут) |
||||
| Міська влада | |||||
| Веб-сторінка | http://www.poznan.pl/ | ||||
По́знань (пол. Poznań, лат. Posnania, нім. Posen, їдиш; פּױזן (Пойзн)) — місто в центральній частині західної Польщі, на ріці Варта, адміністративний центр Великопольського воєводства і однойменного повіту.
Населення міста становить 551 627 жителів (станом на 31.12.2011 р.[2]), і з цим показником є 5-м за величиною містом Польщі.
Зміст |
Географія[ред.]
Розташування[ред.]
Познань розташована у західній частині Польщі, в центральній частині Великопольського воєводства. Місто розташоване на межі трьох фізико-географічних мезорегіонів: західна частина на Познанькому поозер'ї, східна — на Вжесненьській рівнині, центральна — на південній частині спрямованого в напрямку північ-південь Познанського перелому Варти.
Познань розташована в долині річки Варта, а також в долинах менших потоків — Богданки, Сибіни та Гловні.
Згідно з даними на 1 січня 2010 року площа міста становить 261,85 км².[3] Протяжність адміністративних границь вздовж осі північ-південь становить приблизно 23 км, по осі схід-захід — біля 24 км. Місто межує з 11 гмінами Познанського повіту, а також двома містами — Любонь та Сважендз.
Клімат[ред.]
Познань підлягає переважному впливу холодних полярно-морських мас повітря, що надходять з Атлантичного океану. Значно менший вплив мають маси повітря полярно-континентальні, або континентальні. В районі Познані найчастіше дме західний вітер швидкістю від 2 до 10 м/с. На територію міста випадає найменше опадів в Польщі[4]. На підставі даних 1971–2000 років відомо, що середньорічна кількість опадів становить 634 мм, найвище середнє місячне значення припадає на липень — 76 мм.
| Клімат Познані | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | |
| Середній максимум, °C | 1,5 | 2,9 | 7,6 | 13,3 | 19,3 | 21,8 | 23,7 | 23,7 | 18,3 | 12,8 | 6,1 | 2,8 | |
| Середній мінімум, °C | −3,6 | −3,1 | −0,2 | 2,9 | 7,8 | 10,9 | 12,7 | 12,3 | 8,9 | 4,9 | 0,9 | −1,9 | |
| Норма опадів, мм | 29.4 | 22.9 | 33 | 31.3 | 47.1 | 61.9 | 76 | 55.4 | 43.6 | 35 | 32.8 | 38.9 | |
| Джерело: World Weather | |||||||||||||
Адміністративний поділ[ред.]
Познань є містом на правах повіту. Мешканці обирають до Ради міста Познаня 37 радників. Органом виконавчої влади є президент міста. Познань входить до складу Зв'язку Міст Польських та Унії Метрополії Польських. У місті розташовані 3 районних суди, адміністративний суд воєводства, окружний та апеляційний суди. Познань є центром Великопольського воєводства та земського повіту. Тут розташовані 20 консульств іноземних держав, у тому числі України. Мешканці Познані обирають 6 з 39 радників Сеймику Великопольського Воєводства.
Старий Познань і столична область (передмістя Познаня Острів, Островек, Сродка, Хвалишево, Лацина) були об'єднані в одне місто в 1793–1800 роках. Швидко зростаюче місто було розширено пізніше за рахунок приєднання передмість Грюнвальд, Лазарц, Горчин, Єжице, Вільда, Виногради, Пятково й Ратаї.
Історія[ред.]
Познань — одне з найстаріших польських міст, найдавніше місто Великої Польщі. Деякі історики вважають Познань столицею Польщі у середині X століття, за правління найперших князів з династії Пястів, відтак «першою столицею» Польської держави.
Саме неподалік Познаня в 966 році прийняв хрещення перший історично достовірний польський князь з династії П'ястів Мешко I — фундатор першого польського королівського дому. Про ті часи нагадує величний кафедральний собор Петра і Павла (Х—XV ст.ст.), що є найдавнішою церквою країни, та решта численних міських пам'яток архітектури: готичні костьоли, ратуша в стилі Ренесансу (ХІІІ-XVI століття), будинки XVI–XI століть тощо.
- 1314 — 1793: центральне місто Познанського воєводства Королівства Польського та Речі Посполитої.
У подальшій історії місто залишалось важливим історичним і адміністративним центром історичної області Велика Польща. Однак більшу частину XIX століття (1815–1919) це була столиця Великого князівства Познанського, що належало королівству Прусії, а після 1870-го року — входило до складу Німеччини.
Після Познанського повстання 1918–1919, коли місто стало осередком національно-визвольного спротиву, Познань, як і вся провінція, увійшов до складу відтвореної Польської держави.
У ХХ столітті, вже у період після ІІ Світової війни у місті сталась ще одна важлива подія — Познанський червець 1956 року, що був першим виступом поляків проти комуністичного режиму, тоді загинуло 76 осіб, 600 були поранені (нині в місті існує пам'ятний знак на згадку тих трагічних подій).
На початку XXI століття Познань посилено готується до європейської футбольної першості 2012 року, адже є одним з міст, яке має прийняти проведення турніру (див. тут).
Економіка[ред.]
Познань сьогодні — великий торговельний, промисловий й освітній центр Польщі.
Серед галузей промисловості розвитку в місті набули машинобудування, харчова, гумова, парфумерна, скляна й легка промисловість.
Познань — дуже важливий залізничний вузол, центр автосполучення. У місті діє міжнародний аеропорт.
Познань з його історично-архітектурними пам'ятками і розвиненою інфраструктурою готелів[5], закладів громадського харчування, торгівлі та злагодженою роботою міського транспорту має значний туристичний потенціал.
Освіта і культура[ред.]
.JPG)
У Познані розташовані Університет імені Адама Міцкевича, медична академія, інші виші.
Культурне життя міста багате й розмаїте. Тут працюють кілька театрів (у тім числі оперний).
Надзвичайною гордістю міста є його музеї та музейні об'єкти:
- — Національний музей;
- — Археологічний музей;
- — Познанський музей музичних інструментів — третє в Європі зібрання; щонеділі тут відбуваються камерні концерти[6].
- — Музей озброєння;
- — Заповідник «Метеорит Мораско» — одне з найбільших у Європі скупчень метеоритних кратерів.
- — Білоруський культурно-освітній центр
У Познані організуються і проводяться Міжнародний конкурс скрипалів імені Генріха Венявського (один із найстаріших у світі, відбувається раз 5 років), Міжнародний театральний фестиваль MALTA, щорічні міжнародні ярмарки та авангардові вистави колективів з усього світу (червень), інші культурні заходи.
Спорт[ред.]
Познань є спортивним містом; тут розвивається чимало видів спорту — футбол, футзал, хокей, спортивна стрільба, водні види спорту, теніс, бокс, легка атлетика тощо. Місто не раз приймало змагання рівня європершостей і кубків, загальнопольського й регіонального масштабу.
Головна спортивна арена Познаня — багатофункціональний Муніципальний стадіон, тут відбувались матчі Європейської першості з футболу 2012 року.
У Познані базується дві футбольні команди: «ККС Лех» (багаторазовий чемпіон, володар кубку та суперкубку Польщі) та «КС Варта» (дворазовий чемпіон Польщі).
Кожної осені у Познані відбуваються змагання з марафонського бігу «Познань Марафон». У 2011 році старт у ньому взяли 4,7 тис. спортсменів з 35 країн світу.[7] Цікаво, що у 2004 році на цих змаганнях перемогу здобув український марафонець Михайло Іверук[8] (серед чоловіків), а у 2006 році — українка Анжеліка Аверкова (серед жінок).
Визначні пам'ятки міста[ред.]
Визначними архітектурними й історико-культурними пам'ятками Познаня є:
- Базиліка Святих Петра і Павла (Х—XV ст.ст.) — перлина ранньоготичної архітектури і оточуючий комплекс церков і каплиць (романських, барокових та в стилі класицизму) на острові Тумському. У «Золотій» каплиці, зокрема, знайшли свій останній прихисток Мешко І та його син Болеслав I Хоробрий, тут же розташований бронзовий пам'ятник обом королям. Віддаючи шану святині, Папа Римський Іван Павло ІІ надав їй статус «Малої базиліки», тим самим підкресливши спадкоємність із великими базиліками Рима. Поруч з Собором готичний костел Найсвятішої Діви Марії (XV ст.), що дійшов до нашого часу практично в первісному вигляді;
- Костел Божої Матері Неустанної Помочі та Святої Марії Магдалини
- Центральна площа міста — Ринкова (площа Ринок) — чотирикутник вузеньких п'ятиповерхових будиночків ХІІІ—XVII століть. Домінантою майдану є ренесансна ратуша (ХІІІ—XVI ст.ст.) з державним орлом на маківці. Щодня в полудень на Ринковій площі численні місцеві жителі й приїджжі чекають, як під дзвін курантів на ратуші з'являється символ Познані — двійко козенят, що буцаються ріжками — за місцевою легендою козенята колись врятували місто від пожежі, вчасно розбудивши його жителів своїм буцанням.
- декілька замкових та палацових комплексів, зокрема Королівський замок, палац Горки, палац Мельжиньських;
- в міському палаці графів Рачинських зберігається перше видання великого Миколая Коперника «De revolutionibus orbium celestium» («Про обертання небесних сфер»).
- серед сучасних споруд цікавим є Центр торгівлі, бізнесу та мистецтва «Старий бровар», що вдало поєднує мистецтво й торгівлю і 4 роки поспіль посідав перше місце в номінації Medium-Sized Shopping Center (Торговельні заклади середнього розміру) конкурсу Міжнародної спілки торгових центрів (ICSC) — колишні цехи німецької броварні (збуд. в XIX ст.), за часів ПНР комуналка-гуртожиток, і нарешті на початку 2000-х рр. викуплені подружжям польських багатіїв Кульчиків для реорганізації на торгівельно-мистецький заклад.
Міста-побратими[ред.]
Цікаві факти[ред.]
Назву «Познань» носить літак Боїнг 767-35D(ER) (серійний номер 28656), що належить польській авіакомпанії «LOT».[9]
Також на честь міста названо астероїд 1572 Познанія[10].
Див. також[ред.]
Галерея[ред.]
-
Познань, 1833
-
Старе місто
-
Площа Ринок у Познані
-
Колишній єзуїтський комплекс у Познані
-
Площа Адама Міцкевича,
з пам'ятником Міцкевичу і «Хрестами» (Крижами) — пам'ятний знак Жертвам Познанського червця 1956 року. -
Скульптура Іполіта Цегельського з його пам'ятника
-
Вечірня панорама нового міста
(на передньому плані — «Старий Бровар») -
«Давнина і сучасність разом» — будівля Музичної Академії
Виноски[ред.]
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ http://www.stat.gov.pl/cps/rde/xbcr/gus/PUBL_rs_rocznik_demograficzny_2011.pdf
- ↑ http://www.stat.gov.pl/gus/5840_908_PLK_HTML.htm
- ↑ http://bip.poznan.pl/bip/documents.html?co=print&id=1024&parent=290&instance=1001&lang=pl&lhs=bip_home&rhs=null
- ↑ Готелі Познаня (англ.)
- ↑ Чекан Олена Вєлькопольський закордон. У Познані Тиждень перевіряв готовність до Євро-2012, згадував римську богиню Ювенту та слухав українські пісні // «Український Тиждень» № 36 (97) за 4-10 вересня 2009 року
- ↑ http://www.wiadomosci24.pl/artykul/poznanski_maraton_rekordow_215684.html
- ↑ http://www.umoloda.kiev.ua/number/284/118/10237/
- ↑ http://lotnictwo.net.pl/gallery_foto_view.php?id=37027
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3
Джерела і зовнішні посилання[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Poznań |
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
- Офіційна сторінка міста: міський мультимедійний інформатор (пол.)
- Чекан Олена Вєлькопольський закордон. У Познані Тиждень перевіряв готовність до Євро-2012, згадував римську богиню Ювенту та слухав українські пісні // «Український Тиждень» № 36 (97) за 4-10 вересня 2009 року
- Веб-ресурс www.YouAreIn.poznan.pl («Ви в Познані») (англ.)
- Готелі Познаня (англ.)
